Ухвала

від 31.10.2006 по справі 2/265-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/265-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "31" жовтня 2006 р.                                                           Справа № 2/265-05

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

при секретарі                                                            Швидченко О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Сільницького О.М. - представника за дорученням №25 від 19.10.2006р.;

від відповідача: Німченка О.В. - представника за довіреністю №91 від 25.04.2006р.;

представники третьої особи:

Закревського В.А. - представника за дорученням від 14.06.2006р.,

Терещенко О.В. - представника за дорученням від 14.06.2006р.,

Поліщука В.К. - представника за довіреністю №1/9-35 від 14.06.2006р.

розглянувши апеляційну скаргу Міської державної лікарні ветеринарної

медицини, м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "28" листопада 2005 р. у справі № 2/265-05 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Міської державної лікарні ветеринарної медицини, м.Вінниця  

до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача - Облагрооб"єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників",

м.Вінниця

про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради

від 29.01.2002р. №185  "Про оформлення права власності облагрооб"єднанню

"Вінницька рада сільгоспвиробників" на будівлі та споруди по вулиці Максимовича,15"

та визнання права державної власності на приміщення гаражів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.11.2005р. у справі №2/265-05 в позові Міської державної лікарні ветеринарної медицини, заявленому до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Облагрооб"єднаня "Вінницька рада сільгоспвиробників", про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.01.2002р. №185  "Про оформлення права власності облагрооб"єднанню "Вінницька рада сільгоспвиробників" на будівлі та споруди по вулиці Максимовича,15" та визнання права державної власності на приміщення гаражів (гараж лікарні площею 2052кв.м. балансовою вартістю 14975,00грн., що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Максимовича,19), відмовлено.

Вважаючи, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив:

- приймаючи рішення суд дійшов висновку про відсутність підстав, за яких можна визнати за позивачем право власності на гаражі по вул.Максимовича,19, однак, суд не надав належної оцінки тому факту, що земельна ділянка, на якій знаходиться спірна будівля гаражу, відведена лікарні ветеринарної медицини рішенням Вінницької міської ради в 1948 році, а з 1954 року розпочалась забудова вказаної земельної ділянки й рядом доказів незацікавлених організацій (ОБТІ, сільгоспуправління), погоджених архітектурою, було підтверджено, що користувачем спірних приміщень є лікарня ветеринарної медицини;

- судом не взято до уваги, що з документів, представлених сторонами, на підставі яких було видане свідоцтво на право власності облагрооб'єднанню "Вінницька рада сільгоспвиробників" на приміщення гаража по вул.Максимовича,19, слідує, що вказане приміщення не могло бути збудоване зазначеною організацією з цілого ряду причин і серед них – відсутність відводу облагрооб'єднанню земельної ділянки під будівництво, починаючи з моменту будівництва й до моменту оформлення права власності;

- поза увагою суду залишено й те, що представлений робочий проект був виданий зовсім іншій організації для будівництва приміщень для зовсім іншої мети, документи на підтвердження фінансування та будь-яких інші документи з питань будівництва, як свідчить довідка будівельної організації, яка нібито будувала гараж, не збереглися, а тому, на підставі яких документів облагрооб'єднанню "Вінницька рада сільгоспвиробників" було виготовлено інвентарну справу, а згодом і прийнято рішення про оформлення права власності, невідомо.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечив, посилаючись на відсутність правових підстав для скасування оскарженого рішення (заперечення відповідача викладено у відзиві №09-3-11-365 від 20.01.2006р. на апеляційну скаргу, а.с.96-97). Зазначає, що Міська державна лікарня ветеринарної медицини не надала доказів законних прав на спірне майно, їх порушення, а також доказів фінансування витрат на будівництво, в зв'язку з чим позовні вимоги судом першої інстанції правомірно відхилені.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачем при зверненні з позовом до суду пропущено строк позовної давності.

Третя особа також не погоджується з апеляційною скаргою, стверджуючи, що судом було ретельно з'ясовано всі обставини справи, а висновки суду, покладені в основу рішення, відповідають обставинам справи (заперечення третьої особи викладено у відзиві №6 від 02.02.2006р. на апеляційну скаргу, а.с.113-115). Просить рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2005р. залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу – без задоволення.

Суд першої інстанції розглянув даний спір за правилами Господарського процесуального кодексу України (позов було пред"явлено 11.08.2005р. - до набуття чинності Кодексом адміністративного судочинства України 01.09.2005р.).

Апеляційна скарга подана позивачем за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, перегляд даної справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

За клопотанням позивача здійснювався запис судового засідання 31.10.2006р. за допомогою технічних засобів - програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диску CD-R, серійний номер СД-R ДС 2ГS 504024329 RE 0680.  

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, надавши пояснення на підтвердження доводів, викладених у ній. Просить рішення господарського суду Вінницької області скасувати, як необґрунтоване й таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, й прийняти новий судовий акт – про задоволення позову.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засідання проти поданої позивачем апеляційної скарги заперечили, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважають, що правові підстави для скасування оскарженого рішення суду відсутні, в зв'язку з чим просять судове рішення залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу – без задоволення.

Судова колегія, розглянувши та обговоривши доводи позивача, зазначені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Міської державної лікарні ветеринарної медицини не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст.2 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що місцевим самоврядуванням в Україні є гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території                      (ч.1 ст.144 Конституції України).

29.01.2002р. Виконавчий комітет Вінницької міської ради, за заявою Облагрооб'єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників", прийняв рішення №185 (а.с.71) "Про оформлення права власності облагрооб'єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників" на будівлі та споруди по вулиці Максимовича,15", згідно якого облагрооб'єднанню оформлено право колективної власності на будівлі та споруди по вул.Максимовича,15, що складаються з приміщень: літери "А" – гараж з прибудовою – 931,7кв.м.; літери "Б" – гараж з прибудовою загальною площею 326,8кв.м.; №1-№2 – огорожу, №3 – ГСМ, а також доручено госпрозрахунковому відділу по приватизації державного та відомчого житлового фонду при управлінні міського господарства видати облагрооб'єднанню "Вінницька рада сільгоспвиробників" свідоцтво про право власності на будівлі по вул.Максимовича,15.

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Невідповідність актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування Конституції або законам України, як встановлено ч.10 ст.59 цього Закону, є підставою для визнання їх незаконними в судовому порядку.

11.08.2005р. в господарський суд Вінницької області звернулась Міська державна лікарня ветеринарної медицини з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення виконкому Вінницької ради від 29.01.2002р. №185 "Про оформлення права власності облагрооб'єднанню "Вінницька рада сільгоспвиробників" на будівлі та споруди по вулиці Максимовича,15" в частині оформлення права власності на приміщення гаражів та визнання за Міською державною лікарнею ветеринарної медицини права державної власності на приміщення гаражів - гаража об'ємом 2052куб.м. балансовою вартістю 14975,00грн., що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Максимовича,19.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що спірний гараж був збудований в 1971-1972р.р. на земельній ділянці, наданій позивачу згідно рішення виконкому Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 26.07.1948р., і, починаючи з 1972р. перебував на балансі лікарні, про що свідчать дані інвентарної справи, зокрема довідка обласного сільгоспуправління. Проте, за твердженням позивача, оформлення за облагрооб'єднанням "Вінницька рада сільгоспвиробників" права власності на приміщення гаражів відбулося незаконно, без належних правовстановлюючих документів.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві №04-3-11-4042 від 16.09.2005р. на позовну заяву (а.с.48-49), що, приймаючи оспорюване рішення, керувався пунктом 4.1 "Інструкції про порядок державної реєстрації  права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", затвердженої  наказом Держкомбуду України №121 від 09.06.1998р.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що прийняте ним рішення №185 від 29.01.2002р. "Про оформлення права власності облагрооб"єднання "Вінницька міська рада сільсгоспвиробників" на будівлі та споруди по вулиці Максимовича,15" прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушує.

Ухвалою від 26.10.2005р. суд першої інстанції залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Облагрооб'єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників" (а.с.76-78).

Судовою колегією враховується наступне.

Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України наділяє особу, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, правом на звернення до адміністративного суду з позовом.

Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не буде встановлено,  у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення проти них, покладається на сторони.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, всупереч вищенаведеним нормам, позивач не довів належними доказами, що відповідач прийняттям свого рішення за №185 від 29.01.2002р. порушив права та інтереси Міської  державної лікарні ветеринарної медицини.

Зокрема, оспорюваним рішенням виконавчий комітет оформив право власності третьої особи на приміщення гаражів з прибудовами загальною площею 1258,5кв.м., що знаходяться за адресою: вул.Максимовича,15 у м.Вінниці.

Позивач же ставить вимогу про визнання за ним права власності на приміщення гаража об'ємом 2052куб.м. по вул.Максимовича,19.

Твердження позивача, що оформлення за облагрооб'єднанням "Вінницька рада сільгоспвиробників" права власності на приміщення гаражів відбулося незаконно, без належних правовстановлюючих документів, є безпідставними.

Приймаючи рішення, відповідач правомірно керувався пунктом 4.1 затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98р. №121 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998р. за №399/2839 "Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб" (яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення), в  якому визначено порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема, місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, за наявності певних документів, які є підставою для оформлення права власності.

Із змісту пункту 4.2 цієї Інструкції випливає, що відсутність таких документів може спричинити відмову виконавчого комітету органу місцевого самоврядування в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна, що є підставою для звернення зацікавленої особи для вирішення цього питання в суд або арбітражний суд.

Позов про визнання права власності може пред'явити власник майна, якщо наявність суб'єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюються ними

Претендуючи на приміщення гаража об'ємом 2052куб.м. по вул.Максимовича,19 у м.Вінниці, позивач, разом з тим, не надав жодного документа на підтвердження будівництва цього гаража чи відведення земельної ділянки за цією адресою для його будівництва, а також доказів в обґрунтування підстав для оформлення за ним права власності як на цей гараж, так  і на приміщення гаражів по вул.Максимовича,15.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав незасвідчені ксерокопії довідки Вінницького обласного управління сільського господарства без номера і дати, в якій зазначається, що гараж при Раді колгоспів по вул.Максимовича,19 знаходиться на балансі обласного управління сільського господарства; листа Управління спільної комунальної власності територіальних громад №355 від 19.12.2001р., в якому вказується на використання не за призначенням частини приміщення гаража загальним об'ємом 2052куб.м. без зазначення місцезнаходження цього гаража;  листа завідуючого сільгоспвідділом Вінницького міськвиконкому №14 від травня 1948р., адресованого головному архітектору м.Вінниці, з проханням відведення земельної ділянки розміром 3га по Літинському шосе, урочище Долинки, що межує зі сходу з шосе, ведучим у ліс,       з півночі – Підлісною вулицею, із заходу та півдня – лісом, під будівництво міської ветеринарної поліклініки; висновку Вінницької державної санітарної інспекції №768-а від липня 1948р. про відсутність заперечень щодо відводу цієї ділянки; рішення виконавчого Комітету Вінницької Обласної Ради депутатів трудящих №45/813 від 10.04.1948р. "Про покращення ветеринарного обслуговування тваринництва колгоспів, організацій та населення міста Вінниці", яким виконком Вінницької міської Ради депутатів трудящих зобов'язано відвести відповідну територію під будівництво Вінницької міської ветеринарної поліклініки; рішення виконкому Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 26.07.1948р.; рішення виконкому Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 23.03.1973р. про надання дозволу обласній ветеринарній лабораторії на будівництво виробничого ветеринарно-лабораторного комплексу на території міської ветеринарно-санітарної станції по вул.Максимовича,15, тощо (а.с.11,14-16,19-21).

Проте, подані позивачем документи не доводять право власності позивача на гаражі (літери "А" – гараж з прибудовою – 931,7кв.м.; літери "Б" – гараж з прибудовою загальною площею 326,8кв.м.) по вул.Максимовича,15 у м.Вінниці, право власності на які оформлене за третьою особою згідно рішення №185 від 29.01.2002р.

Посилання позивача на те, що спірний гараж збудовано на земельній ділянці, наданій позивачу згідно рішення виконкому Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 26.07.1948р., і, починаючи з 1972р. цей гараж перебував на балансі лікарні, відповідними доказами не підтверджені.

Довідка про наявність виробничих приміщень в міжгосподарському автопідприємстві Вінницької обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств (а.с.197), на яку посилається позивач, таким доказом не являється.

В рішенні ж виконкому Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 26.07.1948р. йдеться про відведення під будівництво Вінницької міської ветеринарної поліклініки земельної ділянки площею 3га по Літинському шосе, урочище Долинки, що межує зі сходу з шосе, ведучим у ліс, с півночі – Підлісною вулицею, із заходу та півдня – лісом.

З поданих третьою особою документів (а.с.180-203) також не вбачається, що замовником і платником добудови гаража по вул.Максимовича,15 є позивач.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не являються підставою для скасування судового рішення від 28.11.2005р. у даній справі.

 Керуючись ст.ст.  195,198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6-7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2005року, яке вважати постановою господарського суду Вінницької області від  28.11.2005 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу Міської державної лікарні ветеринарної медицини, м.Вінниця  - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

3. Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Шкляр Л.Т.  

 Віддрук. 5 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - третій особі

5 -  в наряд