Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-27/14481-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/14481-2012 12.12.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Донбасенерго»в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»«Слов'янська теплова електрична станція» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Інтеренерготрансгаз» простягнення 33 897,81 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Кружилін О.М. від відповідача:Печій А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго»в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»«Слов'янська теплова електрична станція»(надалі -ПАТ «Донбасенерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Інтеренерготрансгаз» (надалі -ТОВ «УК «Інтеренерготрансгаз») про стягнення 33 897,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №511 від 25.07.2011 р. позивач направив письмову заявку з замовленням на товар, а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 274,81 грн. та штрафу у розмірі 28 623,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 29.11.2012 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 29.11.2012 р. оголошувалась перерва до 12.12.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки вказував, що спірну заявку не отримував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2011 р. між ПАТ «Донбасенерго» (замовник) та ТОВ «УК «Інтеренерготрансгаз» (постачальник) укладено договір №511 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується у 2011 році поставити замовникові товар, зазначений у специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору, а замовник -прийняти і оплатити такий товар «Передачі механічні загального машинобудівельного призначення (редуктора, запасні частини до редукторів)».

Згідно з п. 1.2 Договору найменування товару: редуктора, запасні частини до редукторів. Кількість товару зазначена у специфікації №1.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунки проводяться по факту поставки товару протягом 15 календарних днів, шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунка на оплату партії товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк (термін) поставки товару -на протязі 45 робочих днів з моменту отримання письмової заявки замовника.

Згідно з п. 7.2.2 Договору у разі порушення строків постачання товару, постачальник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,03% від вартості непоставленого товару, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості товару.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності після підписання його обома сторонами та узгодження з генеральним директором ПАТ «Донбасенерго»або особою, уповноваженою генеральним директором на узгодження такого роду договорів і діє до 31.12.2011 р., а в частині взаємних розрахунків і гарантійних зобов'язань -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов Договору 15.09.2012 р. позивачем відповідачу була направлена факсограмою заявка №10/2/183/1497 від 15.09.2012 р. на поставку редукторів та запасних частин до них протягом 45 робочих днів.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання з поставки товару Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплати пеню та штраф за прострочення виконання такого зобов'язання.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем заявки відповідачу на отримання товару згідно умов Договору.

Згідно з положеннями статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, пункту 5.1 Договору та дати направлення заявки, відповідач був зобов'язаний поставити товар до 18.11.2011 р.

Твердження відповідача про неодержання ним спірної заявки судом відхиляється, оскільки даний факт не підтверджений належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, матеріали справи містять докази направлення спірної заявки №10/2/183/1497 від 15.09.2012 р. відповідачу факсограмою, а також неодноразові послідуючі звернення до відповідача з вимогами виконати умови Договору стосовно поставки товару.

Матеріали справи не містять доказів, а відповідачем не доведено факту поставки товару згідно п. 5.1 Договору до 18.11.2011 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки замовленого за Договором товару.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 274,81 грн. та штрафу у розмірі 28 623,00 грн. за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за період з 19.11.20112 р. по 31.12.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Згідно з п. 7.2.2 Договору у разі порушення строків постачання товару, постачальник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,03% від вартості непоставленого товару, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості товару.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання з поставки товару понад 30 днів, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі

28 623,00 грн. (408 900,00 грн.*7%).

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 274,81 грн. за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «УК «Інтеренерготрансгаз»на користь ПАТ «Донбасенерго»штрафу у розмірі 28 623,00 грн. та пені у розмірі 5 274,81 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»«Слов'янська теплова електрична станція»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Інтеренерготрансгаз»(01001, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11; ідентифікаційний код 36386837) на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»(83048, м. Донецьк, просп. Тітова, 8-Б; ідентифікаційний код 23343582) пеню у розмірі 5 274 (п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 81 коп., штраф у розмірі 28 623 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять три) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя В.П. Босий