Рішення

від 06.12.2012 по справі 5009/4362/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/69/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна, 4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.12 Справа № 5009/4362/12

за позовом: Приватного підприємства «Фірма Вінтер»(69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 22)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69027, АДРЕСА_1)

про стягнення 3179,81 грн. заборгованості за договором оренди,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Косякова З.М., довіреність № б/н від 19.09.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство «Фірма Вінтер»з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3179,81 грн. заборгованості за договором оренди, в т.ч.: 3043,56 грн. орендної плати та 136,25 грн. пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 611, 759, 762, 782 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами договору оренди. При цьому вказує, що договір оренди є припиненим з 19.07.2012 р., дня отримання відповідачем повідомлення позивача про розірвання договору, проте, з квітня 2012 р. орендна плата відповідачем не сплачувалася. Відсутність акта приймання-передачі щодо повернення об'єкту оренди, складення якого передбачено умовами договору, на думку позивача, надає йому право на стягнення заборгованості по орендній платі та нарахування пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4362/12, присвоєно справі номер провадження № 30/69/12, розгляд якої призначено на 06.12.2012 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги, викладені у позові та надав витребувані судом матеріали, зокрема, докази направлення на адресу відповідача акта звірки станом на час розгляду справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 -відповідач у справі -вимоги суду, викладені в ухвалі від 19.11.2012 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконала, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористалася, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 19.11.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 06.12.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 21.11.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України, і більш ніж за три тижні до дати слухання. Відповідачу кореспонденція направлена на фактичну та юридичну адресу, зазначену у позовній заяві: 69027, АДРЕСА_1. Ця ж адреса вказана самим відповідачем у договорі оренди від 20.10.2011 р.

Наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП серії НОМЕР_2 підтверджується місцезнаходження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 саме за вказаною у позові адресою.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. В даному випадку відправлена господарським судом Запорізької області ухвала на адресу відповідача у зв'язку із незнаходженням адресата до господарського суду не поверталася.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 06.12.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2011 р. між Приватним підприємством «Фірма Вінтер»(Орендодавцем, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем, відповідачем у справі) укладено договір № 05-10/11 оренди нежитлового приміщення (надалі -Договір), за умовами якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване на 2 поверсі 2 поверхового нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 50 кв.м. (п. 1.1.1, п. 1.1.2, 1.1.3 Договору).

Розділом 3 Договору сторони узгодили:

- термін оренди - три роки з моменту прийняття об'єкту, що орендується (п. 3.1);

- термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін ( п. 3.2);

- після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Орендар має право відмовитися від даного договору, попередивши Орендодавця в термін 2 місяці. При цьому сплачена наперед орендна плата Орендареві не повертається (п. 3.3);

- Орендодавець має право на припинення дії договору в разі систематичної (протягом 2-х місяців) несплати орендної плати (п. 3.4).

Згідно п. 4.1 Договору, розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, складає 700,00 грн. за місяць.

За визначенням п. 4.2 Договору, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Відповідно до п. 5.1 Договору, приймання-передача об'єкта здійснюється за актом, який підписується обома сторонами.

Об'єкт , що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання (п. 5.3 Договору).

За змістом п. 6.1.2 Договору до обов'язків Орендаря віднесено, зокрема, своєчасне здійснення орендних платежів.

Пунктами 7.1 та 7.3 Договору сторони узгодили, що повернення Орендодавцю об'єкта, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі. Об'єкт вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Згідно з п. 8.1.2 Договору, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар несе відповідальність за даним договором у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Об'єкт оренди було передано Орендарю за актом приймання-передачі від 20.10.2011р.

Як вказує позивач, в порушення умов договору відповідачем не сплачувалися орендні платежі з квітня 2012 р., сума заборгованості - 3043,56 грн.

Листом від 24.05.2012 р. позивач звертався до відповідача з вимогою № 7 про сплату заборгованості до 31.05.2012 р.

У відповідь на вимогу відповідачем на адресу позивача направлено лист № 001 від 07.06.2012 р., в якому відповідач вказує на повернення позивачу орендованого за договором № 05-10/11 приміщення 30.03.2012 р., у зв'язку з чим заборгованість за договором відсутня.

03.07.2012 р. на адресу відповідача позивачем направлено лист з пропозицією вважати розірваними договори оренди № 02-3/11 від 15.04.2012 р. та № 05-10/11 від 20.10.2011 р. з дня отримання цього повідомлення. Згідно поштового повідомлення про вручення зазначений лист отримано відповідачем 19.07.2012 р. (арк. справи 14).

Листом від 18.07.2012 р. відповідач повідомив позивача, що вважає договори оренди розірваними з 30.03.2012 р., дня передачі приміщень.

Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3179,81 грн. заборгованості за договором оренди, в т.ч.: 3043,56 грн. орендної плати та 136,25 грн. пені є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, орендна плата відповідачем в обумовлений укладеним ним з позивачем Договором розмірі та строку не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.

Як вже зазначалося вище, за умовами укладеного між сторонами договору передбачено: п. 6.1.2 Договору -своєчасне внесення орендних платежів.

Згідно із здійсненим позивачем у відповідності до умов Договору розрахунком, станом на 18.07.2012 р. заборгованість відповідача по Договору складає: 3043,56 грн. по орендній платі: квітень 2012 р. -850,00 грн., травень 2012 р. -850,00 грн., червень 2012 р. -850,00 грн., липень 2012р. -493,56 грн., а також 136,25 грн. -нарахованої згідно з умовами договору пені.

До матеріалів справи надано підписану головним бухгалтером ПП «Фірма Вінтер»Довідку, згідно з якою підтверджено вказану вище заборгованість відповідача.

Також суд приймає до уваги підписаний директором та головним бухгалтером ПП «Фірма Вінтер»акт звірки № 3, яким підтверджується, що станом на 28.11.2012 р. заборгованість за Договором у зазначеному вище розмірі відповідачем не сплачено.

За умовами Договору (пункти 7.1 та 7.3) передбачено, що повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі і приміщення вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

В даному випадку докази повернення орендованого приміщення за відповідним актом здачі-приймання відсутні. За пояснення представника позивача, такий акт не складався.

Більш того, умовами договору передбачено право орендаря на розірвання договору за умови письмового попередження орендодавця за два місяці, що орендарем не здійснювалося.

Отже, підстави вважати розірваним спірний Договір з 30.03.2012 р., як то вказує відповідач у листі від 18.07.2012 р., відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу по оренді в розмірі 3043,56 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 136,25 грн. пені.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1.2 Договору узгоджено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар несе відповідальність за даним договором у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті оренди, вимоги про стягнення з нього суми пені заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши надані позивачем розрахунок пені, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог він є вірним і складеним відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № 05-10/11 оренди нежитлового приміщення від 20.10.2011 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 3179,81 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №05-10/11 від 20.10.2011 р., в тому числі: 3043,56 грн. орендної плати та 136,25 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Фірма Вінтер»(м. Запоріжжя) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69027, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Приватного підприємства «Фірма Вінтер» (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 22; код ЄДРПОУ 13606023; р/р 26007000095907 ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 3043 (три тисячі сорок три) грн. 56 коп., 136 (сто тридцять шість) грн. 25 коп. пені та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.12.2012 р.