Постанова

від 18.02.2013 по справі 5009/4362/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.02.2013 р. справа №5009/4362/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: ОСОБА_4 особисто розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2012р. (повний текст підписано 10.12.2012р.) по справі№5009/4362/12 (суддя Кагітіна Л.П.) за позовомПриватного підприємства В«Фірма ВінтерВ» , м. Запоріжжя доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Запоріжжя простягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 3 179,81грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2012р. у справі №5009/4362/12 позовні вимоги Приватного підприємства В«Фірма ВінтерВ» , м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя про стягнення 3 179,81грн. заборгованості за договором оренди, в тому числі 3 043,56грн. орендної плати та 136,25грн. пені - задоволені в повному обсязі.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій остання просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржик зазначає, що судом не з`ясована фактична вартість орендної плати та комунальних послуг.

Позивач у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву з проханням розглянути справу без участі представника позивача. Крім того, позивачем наданий відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги, просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Приватне підприємство В«Фірма ВінтерВ» , м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя про стягнення 3 179,81грн. заборгованості за договором оренди, в тому числі 3 043,56грн. орендної плати та 136,25грн. пені.

Позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №05-10/11 від 20.10.2011р. щодо сплати у встановлений строк орендної плати, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 3 043,56грн. На підставі п.8.1.2 договору на суму заборгованості позивачем нарахована пеня в сумі 136,25грн.

Задовольняючи позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором оренди №05-10/11 від 20.10.2011р .

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Так, 20.10.2011р. між Приватним підприємством В«Фірма ВінтерВ» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) укладено договір №05-10/11 оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване на 2 поверсі 2 поверхового нежитлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 22, загальною площею 50 кв.м. (п. 1.1.1, п. 1.1.2, 1.1.3 Договору).

Розділом 3 Договору сторони узгодили:

- термін оренди - три роки з моменту прийняття об'єкту, що орендується (п.3.1);

- термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін (п.3.2);

- після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Орендар має право відмовитися від даного договору, попередивши Орендодавця в термін 2 місяці. При цьому сплачена наперед орендна плата Орендареві не повертається (п.3.3);

- Орендодавець має право на припинення дії договору в разі систематичної (протягом 2-х місяців) несплати орендної плати (п.3.4).

Згідно п.4.1 Договору, розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, складає 700,00 грн. за місяць.

За визначенням п.4.2 Договору, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Відповідно до п.5.1 Договору, приймання-передача об'єкта здійснюється за актом, який підписується обома сторонами.

Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання (п.5.3 Договору).

За змістом п.6.1.2 Договору до обов'язків Орендаря віднесено, зокрема, своєчасне здійснення орендних платежів.

Пунктами 7.1 та 7.3 Договору сторони узгодили, що повернення Орендодавцю об'єкта, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі. Об'єкт вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Згідно з п.8.1.2 Договору, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар несе відповідальність за даним договором у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як встановлено місцевим судом, об'єкт оренди було передано Орендарю за актом приймання-передачі від 20.10.2011р.

За твердженням позивача, в порушення умов договору відповідачем не сплачувалися орендні платежі з квітня 2012р. по 19.07.2012р., у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 3 043,56грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач листом від 24.05.2012р. звертався до відповідача з вимогою про сплату виниклої заборгованості до 31.05.2012р.

У відповідь на вказану вимогу відповідачем на адресу позивача направлено лист №001 від 07.06.2012р., в якому відповідач вказує на повернення позивачу орендованого за договором №05-10/11 приміщення 30.03.2012р., у зв'язку з чим заборгованість за договором відсутня.

03.07.2012р. на адресу відповідача позивачем направлено лист з пропозицією вважати розірваними договори оренди №02-3/11 від 15.04.2012р. та №05-10/11 від 20.10.2011р. з дня отримання цього повідомлення. Згідно поштового повідомлення про вручення зазначений лист отримано відповідачем 19.07.2012р.

Листом від 18.07.2012р. відповідач повідомив позивача, що вважає договори оренди розірваними з 30.03.2012р., тобто з дня передачі приміщень.

Як вказано вище, за умовами договору повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі і приміщення вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

В даному випадку докази повернення орендованого приміщення за відповідним актом здачі-приймання відсутні. Господарським судом встановлено, що такий акт сторонами не складався, доказів зворотнього ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не представлено.

Крім того, умовами договору передбачено право орендаря на розірвання договору за умови письмового попередження орендодавця за два місяці до закінчення строку дії договору, однак, як зазначено вище, строк договору становить три роки, тобто до 20.10.2014р. В свою чергу, ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, факт розірвання договору згідно вимог ст.ст.651, 652 ЦК України відсутній.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави вважати розірваним спірний Договір з 30.03.2012р., як на те вказує відповідач у листі від 18.07.2012р., відсутні. При цьому, враховуючи погодження позивача на розірвання договору згідно листа від 03.07.2012р. та беручи до уваги дату отримання відповідачем вказаного листа, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що договір оренди №05-10/11 від 20.10.2011р. є припиненим з 19.07.2012р., оскільки згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього кодексу.

Як встановлено вище, за твердженням позивача, відповідачем прострочено сплату орендних платежів за період з квітня 2012р. по 19.07.2012р. (за період дії договору).

Статтями 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, зобов'язання сторін, які виникли за договором оренди №05-10/11 від 20.10.2011р. , підлягають виконанню на умовах укладеного між ними договору.

Як зазначено вище, відповідач зобов'язаний щомісяця не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним періодом, сплачувати орендну плату.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком сплати орендної плати відповідачем є 10 число місяця, наступного за звітним місяцем.

Як стверджує позивач, за період дії договору відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату не вносив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період з квітня 2012р. по 19.07.2012р. включно в розмірі 3 043,56грн.

Частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з квітня 2012р. по 19.07.2012р. включно є обґрунтованою. Втім, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості розміру стягуваної орендної плати з огляду на наступне.

Так, пунктом 4.1 договору встановлено, що розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, складає 700грн. за місяць.

При цьому, згідно п.4.3 договору розмір орендної плати може переглядатися у разі підвищення цін, тарифів на комунальні послуги.

Відповідно до п.9.3 договору, умови даного договору можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу.

Наразі, матеріали справи не містять доказів того, що сторонами у встановленому порядку було узгоджено зміну розміру орендної плати, доказів зворотнього сторонами не представлено.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не доведено розміру заявленої до стягнення орендної плати (наданий позивачем акт звірки та довідка не можуть вважатись належними доказами, оскільки є односторонніми документами та з боку відповідача не підписані), а договором передбачена фіксована орендна ставка в розмірі 700грн. в місяць, тому колегія суддів вважає, що відповідні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 2 529,00грн., а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 514,56грн.

На ряду з зазначеним, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 01.04.2012р. по 18.07.2012р. в сумі 136,25грн. на підставі п.8.1.2. договору, який передбачає, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар несе відповідальність за даним договором у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N543/96-ВР В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, за порушення строків оплати оренди позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.04.2012р. по 18.07.2012р. в сумі 136,25грн.

Наразі, за висновком колегії суддів апеляційного суду, розрахунок пені, наданий позивачем є невірним, оскільки, як вказано вище, кінцевим строком сплати орендної плати відповідачем є 10 число кожного місяця, а розмір орендної плати складає 700грн. на місяць, отже період нарахування та сума загальної заборгованості є меншими, ніж це зазначено позивачем.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що належний до стягнення розмір пені становить 28,37грн. за період з 11.04.2012р. по 18.07.2012р. з урахуванням строку оплати та ставкою орендної плати. Тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 136,25грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 28,37грн., а рішення місцевого суду в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 107,88грн. - скасуванню.

В решті рішення господарського суду Запорізької області за мотивами, зазначеними апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви та судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача по справі в пропорційному відношенні згідно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2012р. у справі №5009/4362/12 скасувати в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 514,56грн. та в частині стягнення пені в розмірі 107,88грн.

В решті рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2012р. у справі №5009/4362/12 залишити без змін.

Абзац перший резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Позовні вимоги Приватного підприємства В«Фірма ВінтерВ» , м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя про стягнення 3 179,81грн. заборгованості за договором оренди, в тому числі 3 043,56грн. орендної плати та 136,25грн. пені - задовольнити частково».

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (69027, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Приватного підприємства В«Фірма ВінтерВ» (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 22; код ЄДРПОУ 13606023; р/р 26007000095907 ПАТ В«УкрсоцбанкВ» , МФО 300023) заборгованість з орендної плати в розмірі 2 529,00грн., пеню в розмірі 28,37грн. та витрат зі сплати судового збору за подання позову в сумі 1 294,44грн.».

Стягнути з Приватного підприємства В«Фірма ВінтерВ» , м. Запоріжжя (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 22; код ЄДРПОУ 13606023; р/р 26007000095907 ПАТ В«УкрсоцбанкВ» , МФО 300023) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя (69027, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 157,53грн.

Господарському суду Запорізької області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу статтею 18 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 12.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 15.02.2012р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3