Рішення

від 18.12.2012 по справі 10/118-12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2012 р. Справа № 10/118-12/25

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ",

04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шолуденка, 1

до Житлово-комунального підприємства "НЕМІШАЄВЕ",

07853, Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Чкалова, 42

про стягнення 63 958,38 грн.

за участю представників:

позивача - Мицько Р.М. (довіреність від 26.12.2011 №116/10);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі -позивач) до Житлово-комунального підприємства "НЕМІШАЄВЕ" (далі -відповідач) про стягнення 63 958,38 грн., з яких: 55 654,76 грн. -основний борг, 1 601,15 грн. -інфляційні втрати, 2 526,69 грн. -3% річних та 4 175,78 грн. -пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 20.12.2010 № 06/10-2342БО-17.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2012 порушено провадження у справі.

У зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. у відпустці, на підставі розпорядження голови господарського суду Київської області від 13.11.2012 № 243 -АР проведено повторний автоматизований розподіл справ та справу № 10/118-12 передано до розгляду судді Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2012 справу № 10/118-12 прийнято до провадження, присвоєно №10/118-12/25 та призначено до розгляду на 29.11.2012.

28.11.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №19277 від 28.11.2012) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника відповідача з'явитися у судове засідання.

У судове засідання 29.11.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.11.2012 не виконав, враховуючи вищезазначене клопотання відповідача, розгляд справи відкладено на 18.12.2012.

18.12.2012 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 20753 від 18.12.2012) позивачем подано заяву від 17.12.2012 №31/10-7608 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення 64 156,84 грн., з яких: 55 654,76 грн. -основний борг, 1 799,66 грн. -інфляційні втрати, 2 526,69 грн. -3% річних та 4 175,78 грн. -пеня.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

За таких обставин, у даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 64 156,84 грн., з яких: 55 654,76 грн. -основний борг, 1 799,66 грн. -інфляційні втрати, 2 526,69 грн. -3% річних та 4 175,78 грн. -пеня.

У судовому засіданні 18.12.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.12.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Дочірньою компанією „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник) та Житлово-комунальним підприємством "НЕМІШАЄВЕ" (далі -відповідач, покупець) укладено договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 20.12.2010 № 06/10-2342БО-17 (далі -Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ у погодженому в Договорі обсязі (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна за 1 000 куб. м. газу становить 2 187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою - 20 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами -234 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу -2 464,94 грн., крім того, ПДВ - 20 %, всього з ПДВ -2 957,93 грн. Загальна вартість договору становить 749 341,76 грн., всього з ПДВ -899 210,11 грн.

Згідно пунктів 4.1., 4.3., 4.4., 4.5. Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за договором, постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за договором. Звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахуванням вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.2.1. Договору встановлено, що строк поставки газу: з 01.01.2011 по 31.12.2011. Місце поставки газу: постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця або за їх відсутності у покупця - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства (надалі - пункти приймання-передачі). Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до пункту 10.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, але не пізніше, ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2011 і діє у частині поставки газу до 31.12.2011, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

20.12.2010 між позивачем та відповідачем укладено Додаток № 1 до Договору (далі -Додаток №1), за умовами якого сторони домовились, зокрема, що покупець зобов'язується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з транспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами в пунктах приймання-передачі газу.

Згідно пункту 1.3. Додатку № 1 покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яку постачальник до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії „Об'єднане диспетчерське управління" ДК „Укртрансгаз" для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Додатку № 1 сторони встановили, що обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця, з урахуванням пункту 1.5.1. Додатку. Обсяг газу, визначений згідно пункту 2.1. Додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за Договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу. У разі відмови покупця від надання та/або підписання 3-стороннього акта приймання-передачі газу, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі фактично транспортованих обсягів газу.

28.01.2011 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до Договору (далі -Додаткова угода №1) за умовами якої сторони погодили викласти пункти 3.1, 3.1.1. та 10.1. Договору в наступній редакції: „3.1. Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 2 282,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою - 20 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу -2 561,64 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ -3 073,97 грн.; 3.1.1. Загальна вартість договору складається із сум вартості місячних поставок газу; 10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011 і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

04.04.2011 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої сторони погодили з 01.04.2011 викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: „3.1. Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 2 553,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою - 20 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 2 863,96 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ -3 436,75 грн.".

Судом встановлено, що позивачем, на виконання умов Договору, у період з січня 2011 року по квітень 2011 року поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 535 230,66 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для наданню населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, що підписані уповноваженими особами та скріплені відбитками печаток обох сторін, а саме: від 31.01.2011 на суму 166 418,47 грн., від 28.02.2011 на суму 164 272,85 грн., від 31.03.2011 на суму 148 884,58 грн. та від 30.04.2011 на суму 55 654,76 грн.

Відповідач зобов'язання за Договором виконав частково, а саме: розрахувався за поставлений природний газ на суму 479 575,90 грн. На момент розгляду справи судом, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 55 654,76 грн., що відповідачем не заперечувалось у ході розгляду спору.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, що досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 55 654,76 грн. заборгованості за поставлений природній газ є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.3.1. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 12.04.2012 по 12.10.2012 складає 4 175,78 грн.

Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.3.1. Договору сторонами погоджено, що у разі порушення покупцем умов пункту 4.1. Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 9.3. Договору неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Зважаючи на викладене, пеню позивачем обраховано відповідно до вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та умов Договору, розрахунок, що наданий позивачем (том 1, а.с. №7), за висновками суду арифметично вірний, а саме: розмір пені, нарахованої за період з 12.04.2012 по 12.10.2012 на суму боргу 55 654,76 грн. становить 4 175,78 грн. Відтак, вимога про стягнення 4 175,78 грн. пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 2 526,69 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 799,61 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат за період прострочення, що зазначений позивачем, із дотриманням меж позовних вимог: з 01.02.2011 по 01.03.2012 та 3 % річних за період прострочення з 11.03.2011 по 12.10.2012 та з'ясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними і відповідають обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 1 799,61 грн. інфляційних втрат та 2 526,69 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 55 654,76 грн., пені у розмірі 4 175,78 грн., 3 % річних у розмірі 2 526,69 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 799,61 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства "НЕМІШАЄВЕ" (07853, Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Чкалова, 42, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23579528) на користь Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31301827) 55 654 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 76 коп. основної заборгованості, 4 175 (чотири тисячі сто сімдесят п'ять) грн. 78 коп. пені, 1 799 (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 61 коп. інфляційних втрат, 2 526 (дві тисячі п'ятсот двадцять шість) грн. 69 коп. 3% річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 19.12.2012.

Суддя С.О. Саванчук