Рішення

від 10.12.2012 по справі 5011-41/14694-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/14694-2012 10.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Інгредієнтс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» Простягнення 31 420,01 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гелла С.В. -дов. № б/н від 22.10.2011 р.;

від позивача: Лабатюк Я.М. - дов. № б/н від 20.09.2011 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Інгредієнтс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 31 420,01 грн.

Ухвалою від 18.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.11.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2012 року надав документи на виконання вимоги ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

19.11.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 19.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2012 року.

03.12.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.12.2012 року подав відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

У судовому засіданні 03.12.2012 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 10.12.2012 року.

10.12.2012 року в судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 10.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілк Інгредієнтс» (далі -постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(далі -покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 1004/09/10 (далі -договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що на умовах даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, сировину для харчової промисловості(надалі іменується продукція), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до пункту 2.1 договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення(асортимент, сортимент, номенклатура) визначаються сторонами згідно до видаткових накладних в межах строку дії даного договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору, загальна кількість продукції, що поставляється за цим договором визначається як підсумок всіх фактично переданих постачальником покупцеві партій продукції.

Згідно з пунктом 3.2 договору, продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі йому разом із необхідними супровідними документами та підписання покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору сторони узгодили, що загальна вартість продукції за цим договором складається із вартості всіх партій продукції поставлених за цим договором. Ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін, що фіксується сторонами на певний період чи на окрему партію та відображається у рахунках-фактурах і вказується з ПДВ

Пунктом 4.3 сторони узгодили, що договір розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 14-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію (п. 3.2 договору). Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно з пунктами 10.1 та 10.2 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та закінчується 30 грудня 2011 року. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір не подовжувати його, то строк дії цього договору буде автоматично подовжено на 1 (один) календарний рік. Кількість подовжень строку дії договору не обмежена.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 31 420, 00 грн., відповідно до видаткових накладних № 369 від 01.12.2011 року на суму 7 700,00 грн., № 34 від 09.02.2012 року на суму 7 700,00 грн., № 75 від 13.03.2012 року на суму 8 320,00 грн. та № 86 від 22.03.2012 року на суму 7 700,00 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія акту звірки, підписаного сторонами.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 31 420, 00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 74 673,01 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 31 420,00 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім судового збору витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4 500,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 4 500,00 грн. позивач надав договір про надання юридичних послуг № 02-07/12 від 02.07.2012 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4107 та видаткові касові ордери від 11.07.2012 року та 09.08.2012 року.

Згідно частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 2 000 грн. (Роз'яснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(місцезнаходження : 01014, м. Київ, Печерський р-н, пров. Мічурина, буд. 3/2, літ. А, код ЄДРПОУ 34047146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Інгредієнтс»(місцезнаходження: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 164, код ЄДРПОУ 32305398) 31 420 (тридцять одну тисячу чотириста двадцять) грн. 00 коп. -основного боргу, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. -витрат на послуги адвоката та 1 609(одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.12.2012 року

Суддя Спичак О.М.