Ухвала

від 12.12.2012 по справі 2а-4330/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р.Справа № 2а-4330/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012р. по справі № 2а-4330/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ВІД"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просив суд скасувати наказ Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 15.12.2011 року №2069; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000051800 від 17.01.2012 року, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ВІД» та визнати неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «БК ВІД» (код ЄДРПОУ 34953232) по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан» (код ЄДРПОУ 31092608) за період з 01.02.2011 по 31.05.2011, ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183) за період 01.08.2011 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд» (код ЄДРПОУ 37091177) за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна» (код ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.04.2011 по 30.04.2011.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 року позовні вимоги в частині скасування наказу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 15.12.2011 року №2069 та визнання неправомірними дій ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки позивача по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан» за період з 01.02.2011 по 31.05.2011, ПП «Хармарт» за період 01.08.2011 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд» за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 - залишено без розгляду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД» до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000051800 від 17.01.2012 року Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме: пп. 198.3, пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД» взято на податковий облік 02.04.2007 року в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова за № 74.

26.12.2011р. посадовими особами Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на підставі наказу №2069 від 15.12.2011 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «БК ВІД» (код ЄДРПОУ 34953232) по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан» за період з 01.02.2011 по 31.05.2011, ПП «Хармарт» за період 01.08.2011 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд» за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №3981/18/34953232 від 27.12.2011 року, яким встановлені порушення ТОВ «БК ВІД» п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 173912,00 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 3962,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 75479,00 грн., за травень 2011 року на загальну суму ПДВ 5500,00 грн., за червень 2011 року на загальну суму ПДВ 9357,00 грн., за липень 2011 року на загальну суму ПДВ 29723,00 грн., за серпень 2011 року на загальну суму ПДВ 14224,00 грн., за вересень 2011 року на загальну суму ПДВ 35667,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 17.01.2012 року винесено податкове повідомлення -рішення №0000051800 щодо сплати ТОВ «БК ВІД» суми податкового зобов'язання у розмірі 213723,0 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПА в Харківській області.

За результатами розгляду скарга підприємства залишена без задоволення, а податкове повідомлення -рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між ПП «Сапсан» та ТОВ «БК ВІД» укладені договори №14/03-1 від 14.03.2011, №01/03 від 01.03.2011, №06/04 від 06.04.2011 на виконання робіт для позивача.

На виконання умов договорів ПП «Сапсан» надано позивачу податкові накладні №11 (від 02.04.2011р.), №61 (від 11.02.2011 р.), №10 (02.04.2011 р.), №41 (від 08.04.2011 р.), №148 (від 27.04.2011 р.), №37 (від 19.05.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 147648,29 грн.

Оплата за виконання робіт здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №43 від 29.04.2011 на суму 14000 грн.; №35 від 15.04.2011 на суму 47739,6 грн.; №31 від 08.04.2011 на суму 16700 грн.; №34 від 15.04.2011 на суму 69.2 грн.; №30 від 07.04.2011 на суму 10000 грн.; №29 від від07.04.2011 на суму 3269,6 грн.; №28 від 05.04.2011 на суму 20500 грн.; №49 від 19.05.2011 на суму 33000 грн.; №56 від 20.06.2011 на суму 2369,89 грн.

Робота також виконана в повному обсязі, що підтверджується кошторисами та актами виконаних робіт.

Між позивачем та ПП «Хармарт» укладено договір №11/08 від 11.08.2011 про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту комп'ютерної та офісної техніки.

На виконання умов договору ПП «Хармарт» надав позивачу податкові накладні №206 (від 26.09.2011 р.), №158 (від 19.09.2011 р. ), №101 (від 12.08.2011 р.), №100 (від 12.08.2011 р.), №86 (від 11.09.2011 р. ), №16 (від 01.08.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 299344,4 грн.

Оплата за виконання робіт здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №2 від 12.08.2011 на суму 30000 грн.; №3 від 12.08.2011 на суму 144000 грн.; №83 від 11.08.2011 на суму 13000 грн.; №81 від 01.08.2011 на суму 12344,40 грн.

Робота також виконана в повному обсязі, що підтверджується кошторисами, актами виконаних робіт та актами про надання послуг.

Згідно договору №19/04 від 19.04.2011 р. ТОВ «Трубопласт Україна» та ТОВ «БК ВІД» домовились про постачання ТОВ «БК ВІД» продукції виробничо-технічного призначення.

На виконання умов договору ТОВ «Трубопласт Україна» видало позивачу податкові накладні на загальну суму з ПДВ 362000,00 грн.

Оплата за відвантажений товар здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №41 від 21.04.2011 на суму 63000 грн., №36 від 19.04.2011 на суму 299000 грн.

Робота також виконана в повному обсязі, що підтверджується кошторисами та актами виконаних робіт.

Згідно договорів №07/07 від 07.07.2011, №21/06 від 21.06.2011, №26/05 від 26.05.2011, №20/05 від 20.05.2011 ПП «ОВД Трейд» та позивач домовились, що ПП «ОВД Трейд» зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи для позивача.

На виконання умов договору ПП «ОВД Трейд» видало позивачу податкові накладні №109 від 13.07.2011; №108 від 13.07.2011; №311 від 29.06.2011; №295 від 25.06.2011; №20 від 01.06.2011; №170 від 20.07.2011; №229 від 20.06.2011; №293 від 25.06.2011; №4 від 01.07.2011 на загальну суму з ПДВ 91950,41 грн.

Оплата за виконання робіт здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №72 від 13.07.2011 на суму 11500 грн.; №73 від 13.07.2011 на суму 10000 грн.; №65 від 30.06.2011 на суму 3769,76 грн.; № 60 від 25.06.2011 на суму 4400 грн.; №61 від 25.06.2011 на суму 17000 грн.; №78 від 20.07.2011 на суму 6321,60 грн.; №70 від 11.07.2011 на суму 50517,35 грн.; №67 від 08.07.2011 на суму 60000 грн.; №66 від 07.07.2011 на суму 40000гнр.; №58 від 25.06.2011 на суму 10000 грн.; №57 від 20.06.2011 на суму 16000 грн.

Робота також виконана в повному обсязі, що підтверджується кошторисами та актами виконаних робіт.

Крім того, в підтвердження вказаних господарських операцій позивачем надані копії договорів підряду, відомості ресурсів, локальні кошториси, розрахунки, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання будівельних робіт, банківські виписки по рахункам.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платників ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ «БК ВІД». У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ «БК ВІД» збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ПП «Сапсан», ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «ОВД Трейд», взаємопов'язаності позивача та ПП «Сапсан», ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «ОВД Трейд», обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки та в апеляційній скарзі щодо нікчемності правочинів колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Взаємовідносини позивача з ПП «Сапсан», ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «ОВД Трейд» мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Ст. 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З 1 січня 2011 р. набули чинності зміни до ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), відповідно до яких нікчемним став лише правочин, який порушує публічний порядок. Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що до суду не надано доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагентів щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Також суд зазначає, що правочин, який не має за мету створення реальних наслідків є фіктивним (ст. 234 Цивільного кодексу України), та визнається судом недійсним.

Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Сапсан», ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «ОВД Трейд» і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Жодних судових рішень про визнання спірних правочинів недійсними суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ПП «Сапсан», ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «ОВД Трейд».

Щодо обґрунтування відповідачем нереальності правочинів ПП «Сапсан», ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «ОВД Трейд» з позивачем висновками Актів ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19.08.2011 р. про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Сапсан"; ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.11.2011 року №3615/23-212/34018183 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Хармарт" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.05.2011 по 31.10.2011 p.; ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19.08.2011 р. №3761/1800/37091177 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ОВД-Трейд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2011 - 30.06.2011 року; ДПІ у Київському районі м. Харкова №3017/23-3/37189531 від 22.08.2011 року про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Трубопласт Україна", колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі за позовом ПП "Сапсан" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування наказу та визнання неправомірними дій, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року, дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо перевірки ПП «Сапсан» визнані неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі №2а-12303/11/2070 за позовом ПП "ОВД-Трейд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року, дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо перевірки ПП "ОВД-Трейд" визнані неправомірними.

Згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 р. по справі № 2-а-12391/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року, дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо перевірки ТОВ «Трубопласт Україна» визнані неправомірними.

Відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 р. по справі №2-а-995/12/2070, що набула законної сили, дії ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо перевірки ПП «Хармарт» визнані неправомірними.

Таким чином, висновки, викладені в вищезазначених актах, не беруться колегією суддів до уваги в якості допустимих доказів по цій справі.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012р. по справі № 2а-4330/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.