Ухвала

від 16.09.2013 по справі 2а-4330/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року м. Київ К/800/3504/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012

у справі № 2а-4330/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, наказу, визнання неправомірними дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000051800 від 17.01.2012; скасування наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 15.12.2011 № 2069; визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Будівельна компанія ВІД» по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан» з 01.02 по 31.05.2011, ПП «Хармарт» за період з 01.08 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд» за період з 01.06 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна» за період з 01.04. по 30.04.2011.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 позовні вимоги в частині скасування наказу ДПІ у Московському районі м. Харкова «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 15.12.2011 № 2069 та визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Будівельна компанія ВІД» по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан» з 01.02 по 31.05.2011, ПП «Хармарт» за період з 01.08 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд» за період з 01.06 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна» за період з 01.04. по 30.04.2011 залишено без розгляду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія ВІД» по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан» за період з 01.02 по 31.05.2011, ПП «Хармарт» за період 01.08 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд» за період з 01.06 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна» за період з 01.04 по 30.04.2011, складено акт № 3981/18/34953232 від 27.12.2011, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 173 912 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2011 року на суму 3 962 грн., за квітень 2011 року у сумі 75 479 грн., за травень 2011 року на суму 5 500 грн., за червень 2011 року на суму 9 357 грн., за липень 2011 року на суму 29 723 грн., за серпень 2011 року на суму 14 224 грн., за вересень 2011 року на суму 35 667 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки 17.01.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000051800 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 213 723 грн., в т.ч.: 173 912 грн. основного платежу та 39 811 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «Сапсан» та ТОВ «Будівельна компанія ВІД» укладені договори № 14/03-1 від 14.03.2011, № 01/03 від 01.03.2011, № 06/04 від 06.04.2011 на виконання робіт.

Між позивачем та ПП «Хармарт» укладено договір № 11/08 від 11.08.2011 про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту комп'ютерної та офісної техніки.

Згідно договору № 19/04 від 19.04.2011 ТОВ «Трубопласт Україна» та ТОВ «Будівельна компанія ВІД» домовились про постачання останньому продукції виробничо-технічного призначення.

Згідно договорів № 07/07 від 07.07.2011, № 21/06 від 21.06.2011, № 26/05 від 26.05.2011, № 20/05 від 20.05.2011 ПП «ОВД Трейд» та позивач домовились, що ПП «ОВД Трейд» зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи для позивача.

На підтвердження виконання зобов'язань по зазначеним договорам позивачем надано: податкові накладні, платіжні доручення, кошториси та акти виконаних робіт; договори підряду, відомості ресурсів, локальні кошториси, розрахунки, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання будівельних робіт, банківські виписки по рахункам.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний