Ухвала

від 12.12.2012 по справі 2270/5973/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5973/12

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу селянсько (фермерського) господарства "Еліта" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області до селянсько (фермерського) господарства "Еліта" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року Славутська об'єднана державна податкова інспекція в Хмельницькій області (Славутська ОДПІ) звернулась в суд з адміністративним позовом до селянського (фермерського) господарства «Еліта» (СФГ «Еліта») про стягнення 63923,50 грн. податкової заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків для погашення податкового боргу.

02 жовтня 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції у відповідача утворився податковий борг по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 63923,50 грн., який виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 20 червня 2012 року, 20 липня 2012 року та 20 серпня 2012 року.

Крім того, за відповідачем рахувалось податкове зобов'язання по податку на додану вартість, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення №0000551502 від 08 липня 2011 року, а відтак сплачені відповідачем кошти було зараховані податковим органом на погашення податкового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення та зарахування сплачених коштів на погашення податкового боргу згідно з черговістю їх виникнення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної вимоги посадовими особами Славутської ОДПІ виставлено відповідачу податкову вимогу №56 від 31 травня 2012 року.

Вжиті позивачем заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу.

Податкова вимога в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувалась, не скасована, докази про сплату податкового боргу до судів першої та апеляційної інстанцій не подавались.

Крім того, судом першої інстанції встановлено те, що за відповідачем рахувалось податкове зобов'язання по податку на додану вартість, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення №0000551502 від 08 липня 2011 року, яке ним оскаржувалось в судовому порядку, однак постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, податковим органом правомірно зараховано кошти на погашення податкового зобов'язання відповідача по ПДВ, що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2011 року №0000551502 на суму 62959 грн., оскільки даний борг виник раніше ніж борг, який виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій.

Так, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В свою чергу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України).

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта про порушення позивачем вимог ст. 183-3 при зверненні до суду з даним позовом, оскільки звернення податкового органу до суду з поданням про стягнення податкового боргу є його правом, а не обов'язком.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу селянсько (фермерського) господарства "Еліта", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.