Постанова

від 13.12.2012 по справі 2-а-2712/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2712/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Медіа»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2012 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Медіа»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Стар Медіа»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дії щодо визнання у акті перевірки № 2318/2302/34001604 від 02.11.2011 нікчемним договору № 27/04 від 12.03.2011, укладеного ТОВ «Стар Медіа»з ТОВ «РІП», визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008012302 від 14.11.2011, зобов'язання повернути суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 36167, 00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн., сплачених на підставі податкового повідомлення-рішення № 0008012302 від 14.11.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2012 у задоволенні вищевказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду -скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0008012302 від 14.11.2011 ТОВ «Стар Медіа»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36168,00 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 36167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акту № 2318/2302/34001604 від 02.11.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стар Медіа», код за ЄДРПОУ 34001604, по взаємовідносинах з ТОВ «РІП», код за ЄДРПОУ 32163147, в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за березень 2011 року».

Актом перевірки встановлено:

- порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.11 ст. 187, п. 198.3, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання за березень 2011 року на загальну суму 36167,00 грн.;

- відсутність поставок послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а також нікчемність правочину.

Так, позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи: договір № 27/04 від 12.03.2011, укладений між ТОВ «Стар Медіа»та ТОВ «РІП»разом з Додатком № 1 - ескізами декоративних радіусних елементів та Додатком № 2 - кошторисом виготовлення декоративних елементів та кошторисом послуг по встановленню та демонтажу декорацій; акти прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 18.03.2011 та від 31.03.2011, платіжні доручення, згідно яких здійснювалася оплата послуг за Договором.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безтоварність операцій за договором, виходячи з наступного.

У пункті 11 Договору визначено адреси та банківські реквізити сторін, зокрема номер поточного рахунку ТОВ «РІП»у ПАТ «КБ «Інтербанк».

На думку суду першої інстанції зазначення у Договорі номеру поточного рахунку, який на дату укладення Договору ще не існував, унеможливлює укладення Договору.

Так, номер поточного рахунку за Договором -ТОВ «РІП»наведено у ст. 11 Договору. Сторони Договору не встановлювали те, що платіжні реквізити Договору є істотними умовами Договору, яких сторони мали обов'язково досягти.

Відповідно до ч. 1 статті 638 Цивільного кодексу України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Щодо платіжних реквізитів, зокрема номеру розрахункового рахунку, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що ця умова не є істотною. Оскільки платіжні реквізити за Договором не були істотними умовами Договору, то недійсність умов Договору в частині невірно вказаних платіжних реквізитів, не може впливати на дійсність Договору в цілому.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки доказів переходу права вимоги від ТОВ «РІП»до ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»позивачем суду не надано, суд не може погодитись з тим, що позивачем було сплачено кошти саме на виконання Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор у зобов'язанні за Договором був замінений на підставі передачі (відступлення) права вимоги ТОВ «РІП»(кредитором) до ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»(новому кредиторові). Згідно з умовами цивільного кодексу окремої згоди сторони на таку передачу (відступлення) не вимагалось, що свідчить про те, що позивач був належним чином повідомлений про таку передачу (відступлення) відповідним листом від ТОВ «РІП»(вих. № 31/03 від 31.03.2011).

Згідно з статтею 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Порядок надання боржнику доказів переходу прав до нового кредитора узгоджується сторонами (боржником та новим кредитором). Якихось чітких вимог до такого порядку законодавством не встановлено.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що Договір № 27/04 від 12.03.2011 укладений між позивачем та ТОВ «РІП», не передбачає згоди боржника на заміну кредитора та не містить умови про недопустимість заміни кредитора без згоди боржника в зобов'язанні, що виникає на підставі цього договору. Так само положення ЦК України не передбачають обов'язкової згоди боржника на заміну кредитора в основному зобов'язанні.

Враховуючи зміст вищенаведеної норми та те, що за умовами Договору згоди на передачу (відступлення) права вимоги від позивача не вимагалось, колегія суддів вважає, що договір про передачу (відступлення) укладається між кредитором і новим кредитором без участі позивача як боржника. Документом, який є підставою для виконання обов'язку позивача за Договором щодо сплати за роботи може бути повідомлення про таку передачу (відступлення) в даному випадку лист від ТОВ «РІП».

Так, колегія суддів вважає, що лист від ТОВ «РІП»(вих. № 31/03 від 31.03.2011) в силу ст. 70 КАС України є належним та допустимим доказом, що підтверджує перехід права вимоги.

Відповідно до п.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія суддів відзначає, що на вимогу ч. 2 ст. 72 КАС України відповідачем не надано доказів не виконання сторонами норм цивільного законодавства при укладенні вищенаведеного договору та про відсутність поставок послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

За наведених обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безтоварності Договору, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008012302 від 14.11.2011.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання у акті перевірки № 2318/2302/34001604 від 02.11.2011 нікчемним договору № 27/04 від 12.03.2011, укладеного ТОВ «Стар Медіа»з ТОВ «РІП»та в частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено права органів державної податкової служби. Зазначеною нормою закону не передбачено право податкового органу визнавати договір нікчемним.

Враховуючи те, що акт перевірки у відповідності до пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 є службовим документом податкової служби і є лише носієм доказової інформації, колегія суддів вважає, що викладені у ньому висновки щодо нікчемності Договору є суб'єктивною думкою податкового інспектора, який проводив перевірку, та не тягнуть за собою жодних юридичних наслідків, так як право у податкових органів визнавати правочини нікчемними відсутнє.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Медіа»- задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2012 -скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Медіа»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування повідомлення-рішення задовольнити частково .

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0008012302 від 14.11.2011.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби повернути суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 36167, 00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1, 00 грн., сплачених на підставі податкового повідомлення-рішення № 0008012302 від 14.11.2011.

В решті позовні вимоги -залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 18.12.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.