Ухвала

від 21.12.2012 по справі 11-1690/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Провадження № 11-1690/12 11/1090/9083/12 Головуючий у І інстанціїМашарова Категорія 42Доповідач у 2 інстанції Гайдай 21.12.2012

УХВАЛА

Іменем України

19 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого -Авраменка М.Г.

суддів - Гайдай Р.М., Димарецького В.М.

з участю прокурора -Скрипки І.М.

захисника засудженого - адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_2 -адвоката ОСОБА_3 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду від 21 жовтня 2012 року, яким,-

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 23 243 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 80 000грн. 00 коп. моральної шкоди.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 21 червня 2012 року о 2 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS D 4 LM 500» д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, рухаючись зі швидкістю 60 км/год по проїзній частині дороги по вул.. Некрасова в м. Біла Церква, навпроти будинку № 99 допустив неуважність, не врахував дорожню обстановку, на заокругленні дороги ліворуч, не впорався з керуванням автомобіля, виїхав на тротуар та допустив зіткнення з електропорою, внаслідок чого пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Прокурор, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, яку відкликав.

Захисник засудженого ОСОБА_2 -адвокат ОСОБА_1 в апеляції просить змінити вирок суду та призначити ОСОБА_2 покарання не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши ст.. 75 КК України та стягнути з нього на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду 23 423 грн. та 20 000 моральної шкоди посилаючись на те, що судом не усунута суперечність під час досудового та судового слідства по факту вживання спиртних напоїв та перебування ОСОБА_2 на момент вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, судом не враховано, що ОСОБА_2 вину у вчиненому злочині визнав, щиро покаявся, частково відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи, до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав ушкодження та перебував на лікуванні, проживає з матір'ю, яка є пенсіонеркою та потребує допомоги, а тому ОСОБА_2 не є суспільно-небезпечною особою, що потребує виправлення в умовах ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра вважає вирок суду законним і обґрунтованим, засудженого ОСОБА_2 та його захисника, котрі апеляцію підтримали і просять пом'якшити покарання застосувавши ст.. 75 КК України, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до переконання , що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який він засуджений доведена доказами зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні і не оспорюється в апеляції.

Доводи апеляції захисника засудженого про те, що в матеріалах справи відсутні докази перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння в момент вчинення ДТП 21.06.2012 року є безпідставними, оскільки засуджений як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні сам підтверджував що в той вечір разом з потерпілим ОСОБА_8 вживав вино і пиво, а тому суд правильно визнав , що ОСОБА_2 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, де водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Щодо доводів апеляції про суворість призначеного покарання то вони також до задоволення не підлягають.

Суд при призначенні покарання врахував тяжкість вчиненого злочину, пом'якшуючі покарання обставини, такі як розкаяння у вчиненому, часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди, активне сприяння розкриттю злочину та дані про особу, а також судом враховано думку потерпілої котра наполягала на суворій мірі покарання та наслідки які наступили.

За таких підстав колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання засудженому.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду від 21жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.