Рішення

від 17.12.2012 по справі 2/95/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2012 р. Справа № 2/95/2012/5003

за позовом : Заступника прокурора м. Вінниці (21021, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 10) в інтересах держави - Кабінету Міністрів України в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія ""Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16 а) в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15 а

до : Приватного підприємства "Добродій" 22513, Вінницька обл., Липовецький район, смт. Турбів, вул. Миру, 147

про стягнення 81 868,25 грн. боргу та вилучення предмету лізингу

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Шалигіна В.І. - за довіреністю;

відповідача : не з''явився;

прокуратури: Стецюк Н.Д. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави - Кабінету Міністрів України в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до Приватного підприємства "Добродій" про стягнення 81 868, 25 грн., з яких заборгованість по лізингових платежах у сумі 53 039,17 грн., пеня -3 698,08 грн., 3% річних -704,00 грн., неустойка - 24427,00 грн. та про вилучення у приватного підприємства ПП "Добродій" та зобов''язання передати до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" предмети лізингу, а саме: трактор МТЗ -82.1.26 в кількості 2 одиниць, заводські № № 012671,012672.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.10.12 р. порушено провадження у справі № 2/95/2012/5003 та призначено засідання на 17.12.12 р.

В судове засідання з''явились представники позивача та прокуратури, які позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задовільнити, з підстав, визначених в позові.

Відповідач в судове засідання не з''явився, причини своєї неявки суду не повідомив. При цьому відзиву та будь- яких клопотань до суду від останнього не надходило.

Слід зазначити, що судова кореспонденція, яка направлялась судом на юридичну адресу відповідача, яка міститься в матеріалах справи, повернулась до суду з відміткою поштового зв''язку "за закінченням терміну зберігання".

В п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача - ПП "Добродій" належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (найменування змінено на Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №951) та ПП «Добродій» (надалі -Відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 2-10- 509 стз-пл/792 (надалі -Договір), згідно якого останньому передано у платне користування сільськогосподарську техніку, а саме:

1) Трактор МТЗ-82.1.26 в кількості 2 одиниць (заводські № 012671, №012672), вартістю 165 550,00 грн. за одиницю, на суму 331 000,00 грн.

Факт отримання техніки Відповідачем підтверджується актом №70 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 25 листопада 2010 року. Акт підписаний сторонами по договору та заводом-виготовлювачем.

Техніка придбана за рахунок коштів Державного бюджету у відповідності Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовується на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу, та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904 «Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу».

Забезпечення сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та господарювання технікою і обладнанням на умовах фінансового лізингу за рахунок коштів Державного бюджету здійснюється на підставі договорів фінансового лізингу, укладених між НАК "Украгролізинг" і лізингоодержувачами.

Джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів по операціях фінансового лізингу є передбачені у державному бюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно з укладеними договорами. Видатки на придбання техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу проводяться відповідно до порядку касового виконання Державного бюджету України за видатками.

За користування технікою Лізингоодержувачі вносять плату (лізингові платежі). Ця плата складається із суми на відшкодування частини вартості техніки та суми, що виплачується як винагорода Лізингодавцю за передану в лізинг техніку за договором фінансового лізингу.

Кошти, що надходять як поворотні лізингові платежі від лізингових операцій за рахунок бюджетного фінансування у частині відшкодування вартості техніки, Компанія у триденний строк перераховує на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Компанія забезпечує облік та відображає у своєму бухгалтерському балансі кошти, що надходять на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету як поворотні лізингові платежі. Річна та квартальна звітність щодо лізингових операцій складається Компанією за формою, визначеною для одержувачів бюджетних коштів, і подається до Державного казначейства.

Контроль за використанням коштів державного бюджету, що спрямовуються на умовах фінансового лізингу, та заходи по операціях фінансового лізингу здійснюється уповноваженими на це органами відповідно до законодавства.

На виконання п. 4.2 Договору Відповідачем було перераховано попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 15% його вартості в сумі 49 650,00 грн., в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості в сумі 19 694,50 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі з моменту підписання трьохстороннього акту одержання Предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати лізингового платежу встановлюється числом дати підписання двохстороннього акту (у даному випадку -це 25 листопада 2010 року). Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання трьохстороннього акту, тобто 25.02. 2011, подальші платежі -через кожні три місяці.

Згідно з п. 4.4. Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів».

З моменту отримання предмета лізингу згідно Графіка сплати лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору) до сплати Відповідачу наступили чергові лізингові платежі з 1 по 7 всього на суму 125 674,00 грн., в тому числі 96 790,52 грн. - в частині відшкодування вартості техніки та 28 883,48 грн. в частині щорічної винагороди .

Станом на 25.10.2012 сплачено 72 634, 83 грн., в тому числі 58 602,50 грн. відшкодування вартості техніки та 14 032,33 грн. в частині щорічної винагороди.

Станом на 25.10.2012 склалася заборгованість по лізингових платежах в сумі 53 039,17 грн., в тому числі 38 188,02 грн. - в частині відшкодування вартості техніки та 14 851, 15 грн. в частині щорічної винагороди, що є предметом спору. Дана заборгованість склалась за період користування технікою з 25.11.2011 по 14.08.2012.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 7.1. Договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На підставі п. 7.1, п.7.6 Договору, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР, ст. 624, 625, 785 Цивільного кодексу України Відповідачу нараховано до сплати наступні суми:

- основний борг -53 039, 17 грн. (за період несплати лізингового платежу з 26.11.2011 по 14.08.2012);

- пеню -3 698, 08грн. (за період з 26.11. 2012 по 25.10.2012);

- 3% річних -704, 00 грн. (за період з 26.11.2011 по 25.10.2012);

- неустойка -24 427, 00 грн.

Всього 81 868, 25 грн.

Окрім того, згідно п.3.1.2 Договору Лізингодавець має право вимагати повернення Предмета лізингу, переданного в лізинг, якщо Лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів.

Відповідно до п.8.3 Договору Лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від Договору за несплату Лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу, на що 03.08.2012 Відповідачу було направлено лист № 20/1792 від 02.08.2012, яким Позивач відмовляється від Договору та вимагає від Відповідача повернути трактори МТЗ-82.1.26 у кількості 2 одиниць зав. № № 012671, 012672.

Будь-якої відповіді на вказаний лист Відповідач не надав Позивачу та не повернув предмети лізингу.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Як свідчить вищевикладене Відповідачем було порушено зобов'язання, встановлені Договором.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Стаття 610 ЦК України визначає порушення зобов'язання як його невиконання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляє того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»розмір лізингових платежів, а від так й порядок їх сплати є істотною умовою договору.

Згідно з ст. 5 Договору лізингові платежі включають:

1) відшкодування частини вартості Об'єкта лізингу;

2) комісія за супроводження договору.

А отже, несплата лізингових платежів з боку Відповідача не тільки позбавило Позивача комісії за супроводження договору, на які останній розраховував, але й наносить йому збитки у вигляді зносу техніки, який відбувається в результаті використання останнього Відповідачем.

Враховуючи викладене, несплата лізингових платежів є істотним порушенням умов договору, що і привело до відмови від Договору Позивачем. Приватному підприємству «Добродій» 03.08.2012 було направлено цінного листа №20/1792 від 02.08.2012.

Договір вважається розірваним починаючи з 10 дня дати відправлення цінного листа, тобто з 14.08.2012 р.

Відповідно до п. 3.4.4 Договору лізингоодержувач на вимогу Лізингодавця за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або на вимогу Лізингодавця, надіслану згідно з п. 8.5 Договору, протягом 17 календарних днів має повернути йому Предмет лізингу.

Згідно із п. 4 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг» Лізингодавець має право не тільки стягувати з Лізингоодержувача прострочену заборгованість, але й вимагати повернення Предмету лізингу у передбаченому договором чи законом порядку.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора обґрунтовані та основані на законі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з положеннями ст. 49 ГПК України та ЗУ "Про судовий збір".

При покладенні судових витрат на відповідача суд також врахував рекомендації, які містяться в п.6.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами в яких зазначено зокрема, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з того, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Із приписів ст.4 Декрету КМ від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" не вбачається, що в даному випадку у відповідача є пільга по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 525, 526, 538, 549, 550, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 4-3, 49, 75, 82, 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора задовільнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Добродій»(смт. Турбів, Липовецького району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 30067368) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»(м. Вінниця, вул. Соборна, 15а, р/р № 2600916276 в ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Вінниця, МФО302247, код ЄДРПОУ 25510665) 81 868, 25 грн. , з яких заборгованість по лізингових платежах у сумі 53 039,17 грн., пеня -3 698,08 грн., 3% річних -704,00 грн., неустойка - 24427,00 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Добродій» (смт. Турбів, Липовецького району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 30067368) в дохід Державного бюджету України - 2 710,37 грн. - судового збору.

4. Вилучити у Приватного підприємства ПП «Добродій» та передати до Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» (м. Вінниця, вул. Соборна, 15а) предмети лізингу, а саме: трактор МТЗ -82.1.26 в кількості 2 одиниць, заводські № № 012671,012672.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення надіслати сторонам та прокурору або вручити уповноваженим представникам під розписку.

Повне рішення складено 21 грудня 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ДПАТ НАК "Украгролізинг" - вул. Мечникова, 16 а, м. Київ, 01601

3 - позивачу - Вінницька філія НАК "Украгролізинг" - вул. Соборна, 15 а, м. Вінниця, 21050

4 - відповідачу - вул. Миру, буд. 147, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 22513

5 - прокурору - 21021, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 10