Рішення

від 06.12.2012 по справі 5009/4045/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/69/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.12 Справа № 5009/4045/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»(73000, м. Херсон, вул. Бориславське шосе, 38-В)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тахил»(70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Першотравнева, 57)

про стягнення 183 664,00 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Южбабенко І.В. -представник за довіреністю № б/н від 16.01.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 30.10.12. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нахил»про стягнення 183 664,00 грн. заборгованості за Договором № 470512 від 29.05.12., з яких: 176 600,00 грн. -основного боргу, 7 064,00 грн. -штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поставці товару, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 176600 грн., які були перераховані в якості оплати за поставку товару.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.12. порушено провадження у справі № 5009/4045/12, справі присвоєно номер провадження 19/69/12, судове засідання призначено на 15.11.12. о 12-15.

Представники сторін в судове засідання 15.11.12. не з'явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 5009/4045/12 від 31.10.12. не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.12., відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 5009/4045/12 було відкладено на 06.12.12. о 14-45.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.12. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не подав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 5009/4045/12 від 31.10.12. була направлена на вказану у позові та довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 135884 від 21.04.12. адресу.

Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана представником відповідача 09.11.12., про що свідчіть повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5009/4045/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

29.05.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тахил»(далі -Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»(далі -Покупець) укладено Договір № 470512 (далі -Договір).

У відповідності до умов Договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар, вид, кількість, якість, ціна, вартість якого визначається у відповідності з умовами цього Договору (п. 1.1 Договору).

Найменуванням Товару є -висівки пшеничні українського походження. Одиниця виміру -метрична тонна (МТ). Кількість Товару -згідно Додаткових угод к цьому Договору (п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору встановлено, що ціну за одну метричну тону та сума Товару на кожну партію Товару визначаються в Додаткових угодах к цьому Договору.

Додатковою угодою № 1 від 29.05.12. до Договору сторонами узгоджено Товар, його кількість та сума даної Додаткової угоди, а саме: висівки пшеничні, українського походження ДСТУ 3016-95, 500 МТ, загальною сумою з ПДВ 500000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, покупець здійснив попередню оплату Товару, перерахувавши на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тахил»500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1183 від 30.05.12., належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 4.2 Договору встановлено, що датою поставки Товару вважається дата прибуття Товару в пункт поставки разом з відвантаженими документами, вказаними в п. 6.2 цього Договору.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що кінцевий строк поставки кожної партії Товару обумовлюється в Додаткових угодах к цьому Договору.

В разі не поставки Товару в строки, вказані в п. 4.3, сторони зобов'язані переглянути умови та строки поставки. В разі не досягнення згоди, Покупець має право відмовитись від прийому Товару (п. 4.4 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору зазначено, що Продавець зобов'язується забезпечити поставку Товару у відповідності до умов поставки даного Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору вказано, що за порушення умов цього Договору, сторони несуть відповідальність у відповідності з законодавством України, якщо це відповідальність не обумовлена цим Договором.

Позивач вказував на те, що відповідачем не виконані свої зобов'язання за Договором, а саме, ним недопоставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»Товар на загальну суму 176600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 208 від 20.07.12. з вимогою повернення передоплати в розмірі 176600,00 грн.

Після залишення без реагування Товариством з обмеженою відповідальністю «Тахил»вказаного вище листа № 208 від 20.07.12. про повернення передоплати в розмірі 176600,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»звернулось до відповідача з листом-претензією № 243 від 23.08.12. з вимогою -до 10.09.12. здійснити попередню оплату в розмірі 176600,00 грн. або допоставити Товар та сплатити штраф в розмірі 856,39 грн. Але матеріали справи не містять доказів відповіді та виконання зобов'язання з боку відповідача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не поставив оплачений позивачем Товар в повному обсязі, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим зобов'язання відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом не виконано, сума попередньої оплати за недопоставлений Товар склала 176600,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України вказано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»перерахувано відповідачу вартість попередньої оплати за Товар в розмірі 500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1183 від 30.05.12., належним чином завірена копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до товарно-транспортних накладних та видаткових накладних, копії яких містяться у матеріалах справи вбачається, що відповідачем передано Товару позивачу на загальну суму 289080,00 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тахил»своє зобов'язання щодо поставки Товару виконало неналежним чином, в зв'язку з не допоставкою Товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем Товар позивачу в повному обсязі переданий не був, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить суд повернути йому грошові кошти в розмірі 176600,00 грн., що є вартістю недопоставленому йому з боку відповідача Товару.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був підписаний та скріплений печатками підприємств акт зведення взаєморозрахунків з 01.06.12. по 30.06.12., відповідно до якого сторонами звірено, що борг відповідача перед позивачем становить 176600,00 грн.

Приписами п. 11.8 Договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.12. Договір може бути пролонгований за взаємною згодою сторін.

Таким чином, термін дії Договору на час виконання зобов'язань не сплив. Доказів існування заяв щодо його розірвання матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що згідно із ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів виконання зобов'язання, про яке заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Тахил»за неналежне виконанням умов Договору становить 176600,00 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 7064,00 грн. -штрафу, на підставі п. 9.2 Договору та Положення «Про поставку товарів народного споживання», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.88.

Пунктом 9.2. Договору встановлено, що в разі не виконання Продавцем умов Договору він сплачує Покупцю штраф в розмірі, передбаченому законодавством України.

Відповідно до приписів п. 49 Положення «Про поставку товарів споживання», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.88. передбачено, що за прострочку поставки чи недопоставки товарів постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 4 вартості не поставлених в строк товарів по окремим найменуванням асортименту.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Судом досліджено Положення «Про поставку товарів споживання», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.88. (на даний час чинне) та встановлено, що вказане вище Положення може бути застосовано сторонами -суб'єктами господарювання України в правовідносинах, які виникли за поставками продукції, як це зазначено у п. 1 цього Положення.

Крім того, судом встановлено, що Договір № 470512 від 29.05.12. містить умови про строки поставки, таким чином, беручи до уваги приписи ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, де йдеться про те, що однією з істотних умов договору поставки є встановлений сторонами строк поставки є Договором поставки, суд дійшов висновку, що вказаний вище Договір є Договором поставки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, із наведених фактів, встановлених судом витікає, що норми Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.88., які регулюють питання поставки продукції можуть застосовуватись до даних правовідносин.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 7064,00 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тахил»(70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Першотравнева, 57, код ЄДРПОУ 37021361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон»(73000, м. Херсон, вул. Бориславське шосе, 38-В, код ЄДРПОУ 33590624) 176600 (сто сімдесят шість тисяч шістсот) грн. 00 коп. -основного боргу, 7064 (сім тисяч шістдесят чотири) грн. 00 коп. -штрафу, 3673 (три тисячі шістсот сімдесят три) грн. 28 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.12.12.

Суддя І.В. Давиденко