cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
17 грудня 2012 року справа № 5020-44/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Кравченко В.Є., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідністю "Союз-Интер-Сеть" (наб. Корнілова, 9 офіс 307, м. Севастополь, 99011 ) про роз'яснення рішення господарського суду м. Севастополя від 20.02.2012 у справі № 5020-44/2012 за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Интер-Сеть"
(наб. Корнілова. 9, офіс 307, м. Севастополь, 99011)
до колективного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Червоний жовтень"
(вул. Хорива, 4, Подільський район, м. Київ, 04071)
(вул. Тюкова, 68, с. Орлине, м. Севастополь, 99805)
про визнання права користування земельною ділянкою,
за участю:
представника позивача - Ковалишина А.Г., довіреність б/н від 14.12.2012;
представник відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду міста Севастополя перебувала справа № 5020-44/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Интер-Сеть"(далі -ТОВ "Союз-Интер-Сеть") до колективного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Червоний жовтень"про визнання права користування земельною ділянкою.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.02.2012 позов задоволений повністю, за ТОВ "Союз-Интер-Сеть" визнано право користування земельною ділянкою, загальною площею -0,9246 га, на якій розташований об'єкт нерухомого майна -будівля складу № 1 за адресою: місто Севастополь, Балаклавський район, с. Резервне, 2-й км сільської під'їзної дороги до с. Резервне, буд. 1, припинено право власності колективного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Червоний жовтень" на вказану земельну ділянку загальною площею -0,9246 га, на якій розташований об'єкт нерухомого майна -будівля складу за № 1, з необхідною для його обслуговування територією, та знаходиться за адресою: місто Севастополь, Балаклавський район, с. Резервне, 2-й км сільської під'їзної дороги до с. Резервне, буд. 1. ( т.1, а.с. 152-158).
Рішення суду набрало законної сили.12.03.2012 , у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України, з метою виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 20.02.2012, судом був виданий наказ ( т.1, а.с. 169).
05.12.2012 від ТОВ "Союз-Интер-Сеть" надійшла заява про роз'яснення рішення господарського суду міста Севастополя від 20.02.2012 у справі № 5020-44/2012, в якій позивач просить роз'яснити чи змінює пункт 2 резолютивної частини рішення цільове призначення земельної ділянки загальною площею 0,9246 га, на якій розташований об'єкт нерухомого майна - будівля складу № 1 за адресою: місто Севастополь, Балаклавський район, 2-й км сільської під'їзної дороги до с. Резервне, разом з необхідною для його обслуговування територією, оскільки складення нового проекту землеустрою призвело до зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, чого ТОВ "Союз-Интер-Сеть" не вимагало ( т.2 , а.с. 1, 7).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.12.2012 заяву прийнято до провадження, призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.12.2012.
Представник відповідача явку свого повноважного представника у судове засідання 17.12.2012 не забезпечив, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Згідно з частиною четвертою статті 89 Господарського процесуального кодексу України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
У судовому засіданні представник ТОВ "Союз-Интер-Сеть" виклав зміст заяви про роз'яснення рішення та просив її задовольнити.
Згідно з частинами першою та другою статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Відповідно до абзацу третього пункту 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 „Про судове рішення" (з наступними змінами і доповненнями), здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов висновку про те, що заява ТОВ "Союз-Интер-Сеть" про роз'яснення рішення суду від 20.02.2012 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як слідує із заяви, ТОВ "Союз-Интер-Сеть" не зрозуміло чи змінює пункт 2 резолютивної частини рішення, а саме, чи мається на увазі під словами «…з необхідною для його обслуговування територією»зміна цільового призначення спірної земельної ділянки, оскільки на ній розташовані землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України ( далі -ЗК України ) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Аналогічна норма міститься й у ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі".
За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішення органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або у користування втілює волевиявлення власника землі і реалізується у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування втілюють волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин, на підставі яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки. відповідно до ст. 20 ГК, і ст. 16 ЦК України .
Згідно положень ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Положення ч.1 ст.20 Земельного кодексу України передбачають, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (ч.2 ст.20 ЗК України).
Згідно до ч.5 ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
Предметом розгляду справи № 5020-44/2012 були вимоги про визнання права користування товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-Интер-Сеть" земельною ділянкою, загальною площею 0,9246 га, на якій розташований об'єкт нерухомого майна -будівля складу за №1, загальною площею 549,40 кв.м., з необхідною для його обслуговування територією, за адресою: м. Севастополь, 2-й км сільської під'їзної дороги до с. Резервне, яке раніше належало відповідачу.
Згідно з матеріалами справи, колективне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Червоний жовтень" володіло та користувалося цією земельною ділянкою, яка мала цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.
В силу ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Під час розгляду справи суд керувався межами та підставами заявленого позову, а саме статтями 319, 334, 377 Цивільного кодексу України і ст. 120 Земельного кодексу України, а також встановленими обставинами справи.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою, на якій був розташований об'єкт нерухомого майна, з необхідною для його обслуговування територією, суд не змінював цільового призначення земельної ділянки, а мав на увазі територію, необхідну для функціонального обслуговування цього об'єкта.
Суд вважає ухвалене рішення зрозумілим, а роз'яснення цього питання таким, що виходить за межі прийнятого рішення та повноважень суду, оскільки це питання вирішується вповноваженим органом державної влади або місцевого самоврядування, згідно із положеннями частини першої, другої та п'ятої статті 20 Земельного кодексу України.
За викладених обставин заява про роз'яснення рішення суду від 20.02.2012 задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, роз'ясненнями пункту 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 „Про судове рішення" , суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Интер-Сеть" про роз'яснення рішення господарського суду міста Севастополя від 20.02.2012 у справі № 5020-44/2012, - відмовити.
Суддя В.Є. Кравченко
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2012 |
Оприлюднено | 22.12.2012 |
Номер документу | 28128849 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Кравченко Вікторія Єфимівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні