Постанова

від 12.12.2012 по справі 5015/3704/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.12 Справа № 5015/3704/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвська М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства "Ардор-Енерджі", м.Львів б/н б/д (Вх.№ ЛАГС 1894 від 16.10.12)

на рішення господарського суду Львівської області від 27.09.2012 р.

у справі № 5015/3704/12

за позовом: державного підприємства "Буське лісове господарство", м.Буськ

до відповідача: приватного підприємства "Ардор-Енерджі", м.Львів

про стягнення 71 132,36грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мись Р.В., Лісовець Л.Й. - представники

від відповідача: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.09.2012 р. у справі № 5015/3704/12 (суддя Морозюк А.Й.) позов задоволено: стягнено з ПП "АРДОР-ЕНЕРДЖІ" на користь ДП "Буське лісове господарство" 70 231,00грн. - основного боргу, 146,21грн. -інфляційних втрат, 755,15грн. - 3% річних, а також 1 609,50грн. - судового збору.

ПП "Ардор-Енерджі", м.Львів подано апеляційну скаргу б/н б/д (вх.№ЛАГС 1894 від 16.10.12), в якій просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ДП "Буське лісове господарство" відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зокрема, скаржник зазначає, що в порушення вимог процесуального законодавства в описовій частині рішення відсутній стислий виклад опису дій, виконаних судом, у мотивувальній частині рішення відсутні будь-які вказівки на обставини справи щодо сплати судового збору, встановлені судом докази на підставі яких прийнято рішення та законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення про стягнення з скаржника на користь позивача 1 609,50грн. судового збору. Також, скаржник зазначає, що проаналізувавши наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні за даними договорами, можна дійти висновку, що продукція поставлена позивачем не відповідає ні кількості ні вартості, а також в більшості випадків ні діаметру ні довжині, що вказані в договорах купівлі-продажу від 08.12.2011р. №129 та від 27.01.2012р. №5 та Специфікаціях, протоколах погодження ціни з скаржником, що є додатком до зазначених договорів.

ДП "Буське лісове господарство" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

як вбачається із матеріалів справи, між ДП «Буське лісове господарство»(продавець) та ПП "АРДОР-ЕНЕРДЖІ" (покупець) було укладено договори купівлі-продажу №129 від 08.12.2011р. та №5 від 27.01.2012р. (т.І а.с.,5,9).

Відповідно до умов договору №129 продавець (позивач) зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію згідно специфікації, а саме: пиломатеріали обрізні хвойні (сосна) 2 сорту. Загальний об'єм поставки 50 куб м. (п. 1.1.) Предметом договору №5 є техсировина твердолистяна. Загальний об'єм поставки 300 куб м (п. 1.1.). В договорах вказано, що кількість, асортимент, ціна, терміни і умови поставки продукції передбачені договором та специфікаціями (додаток №1), які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договорів).

Пунктом 3.1 договору №129 сторони передбачили, що продукція, яку поставляє продавець, відпускається на умовах "франко-нижній склад" і сплачується покупцем по цінах згідно специфікації. Відповідним пунктом договору №5 передбачено, що продукція, яку поставляє продавець, відпускається на умовах "франко-склад покупця" і сплачується покупцем по цінах згідно специфікації. Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця до одержання товару (п.3.2. договорів).

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання договору №129 у грудні 2011 року відповідачеві було поставлено пиломатеріали на загальну суму 4 465,00грн., що підтверджується підписаними повноважними особами товарно-транспортними накладними №061622 на суму 3 800,00грн., №061930 на суму 665,00 грн. та довіреністю №57 від 15.12.2012р. (т.І а.с.11-14).

За поставлений товар відповідачем сплачено 3 800,00грн. Станом на 01.01.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 665,00 грн.

У лютому 2012 р. представником відповідача було одержано від позивача лісопродукцію на загальну суму 60 085,75 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи, та довіреностями №66 від 10.02.2012р. та №64/1 від 09.02.2012р.

У березні 2012р. позивачем було поставлено відповідачу лісопродукцію на загальну суму 32 494,50 грн. Факт поставки підтверджується товарно-транспортними накладними за березень та довіреностями №70 від 21.03.2012 р., №70/1 від 27.03.2012 р., №68 від 01.03.2012 р., №71 від 29.03.2012 р.

У квітні 2012 року представниками відповідача було одержано товару на загальну суму 49 212,75 грн., що підтверджується наявними товарно-транспортними накладними та довіреностями №77 від 20.04.2012р., №76 від 09.04.2012р., №74 від 06.04.2012р., №72 від 03.04.2012р., №73 від 05.04.2012р., №78 від 23.04.2012р.

Факт поставки товару у травні 2012р. на загальну суму 49 673,00грн. підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та довіреностями №82, №81, №80 від 02.05.2012р.

Протягом лютого-травня 2012р. відповідач сплатив частину заборгованості, за поставлений товар в сумі 95 700,00 грн. За цей період позивачем було поставлено товару на суму 195 931,00 грн. Заборгованість відповідача в сумі 100 231,00 грн. станом на 01.06.2012р. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.2012 р., підписаним сторонами (т.ІІ а.с.3).

У зв'язку з несплатою боргу, 08.06.2012 р. позивачем було надіслано відповідачеві претензію №296/03, яку він задоволив частково, повернувши кошти в сумі 30 000,00 грн. (т.ІІ а.с.13).

З огляду на викладене борг відповідача становить 70 231,00грн., доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 70 231,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.01.2012 року по 17.08.2012 року в сумі 755,15грн. та інфляційні втрати за період з січня 2012 року по липень 2012 року в сумі 146,21 грн. (відповідно до розрахунку) є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі та доказів погашення заборгованості на виконання договірних зобов»язань.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на той факт, що в матеріалах справи відсутні докази сплати чи доплати судового збору позивачем, судова колегія зазначає, що в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 609,50грн., що підтверджується платіжними дорученнями №940 від 20.08.2012р. та №983 від 03.09.2012р., в зв»язку із чим з відповідача правомірно стягнено вищезазначену суму рішенням господарського суду.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 27.09.2012 р. у справі № 5015/3704/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.12.2012р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.