Постанова

від 21.12.2012 по справі 2а/2570/3606/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/2570/3606/2012                                                                         Справа № 2а/2570/3606/2012 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ           17 грудня 2012 р.                                                                                м. Чернігів           Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: Головуючої судді -  Бородавкіної С.В. при секретарі        -  Андрушко І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним  позовом  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-       В С Т А Н О В И В : Позивач 15.11.2012 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби і просить скасувати податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції №0000862310 від 15.10.2012 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач здійснював діяльність з вирощування буряку за кодом 01.11.0, однак самостійно не займався діяльністю з обробки чи переробки продукції, оскільки дані послуги з обробки цукрового буряку надавалися ВАТ «Носівський цукровий завод»за угодою. Тому, оскільки позивач не здійснював діяльність з виробництва цукру (код за КВЕД 15.83.0), то відповідно зазначати такий вид діяльності у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ не було необхідності. Крім того, вважають, що транспортні послуги та послуги по утриманню телят є сільськогосподарськими та підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ. Надані у відповідні періоди позивачем послуги відносяться до сільськогосподарських, оскільки не протирічать положенням ст.209 ПК України. Зокрема, послуги з перевезення сільськогосподарської продукції відносяться згідно пп. 209.17.14 ст. 209 ПК України до надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, тобто до підкласу 01.41.0 за КВЕД, який міститься у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ. А утримання телят згідно пп. 209.17.4 ст.209 ПК України до розведення великої рогатої худоби, тобто до підкласу 01.21.0 за КВЕД, який також міститься у свідоцтві платника податку на додану вартість позивача. При цьому послуги утримання телят надавалися сільськогосподарському підприємству СТОВ «Агросвіт», а супутні послуги з перевезення сільськогосподарської продукції - сільськогосподарським підприємствам ТОВ «Молоко Полісся», ДП «Красносільске молоко», СТОВ «Агросвіт». Більш того, ПК України не містить зобов'язання платника податків здійснювати діяльність лише зазначену у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Також немає заборони відносити надані послуги до спеціального режиму оподаткування, якщо такі послуги містяться у ПК України. Також вважають, що СТОВ "Батьківщина" мало право нарахувати та відобразити у скороченій декларації суми податку на додану вартість по операціям отримання авансових платежів за молоко від ППКФ «Прометей»філія «Менський сир»і ДП «Агролайт», оскільки це не суперечить положенням Податкового кодексу України. При цьому, одержання сирого молока корів згідно пп. 209.17.4 ст. 209 ПКУ відноситься до розведення великої рогатої худоби (код 01.21.0 за КВЕД). Усі договори на постачання позивачем молока передбачають перехід права власності на товар до їх покупців на умовах отримання передоплати за такі товари. При цьому, молоко, яке є предметом договорів поставки, відноситься до сільськогосподарських товарів, які передбачені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД. Згідно п.209.6 ст. 209 ПК України питома вага вартості сільськогосподарських товарів визначається сукупно за попередні 12 звітних податкових періодів, а не за місяць. Питома вага товарів, які поставлені позивачем впродовж попередніх 12 податкових звітних періодів до жовтня 2011 року становила показник, що відповідає п.209.6 ст.209 ПК України. Враховуючи зазначене, питома вага вартості поставлених позивачем сільськогосподарських товарів складає більше 75,00%. Отже, нарахування перевіряючими податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2527940,00 грн. за період 2011-2012 роки на загальних підставах є неправомірним. Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що перевіркою встановлено, що у жовтні 2011 року підприємством занижена питома вага поставлених несільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх поставлених товарів/послуг. Таке заниження виникло за рахунок неправомірного віднесення СТОВ «Батьківщина»до складу обсягу поставки сільськогосподарських товарів протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно товарів, робіт/послуг, що не відносяться до таких, відповідно до вимог п.209.1 ст.209 ПКУ. Вирощені цукрові буряки СТОВ "Батьківщина" передавало для переробки на давальницьких умовах і отриманий цукор реалізовувало кінцевим споживачам. Операції з поставки цукру у розмірі 84780 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 14130 грн. підприємством включені до скорочених спеціальних декларацій з ПДВ. Згідно з КВЕД виробництво цукру має код 15.83 і таку діяльність включено до переліку видів діяльності на які поширюються норми спеціального режиму оподаткування ПДВ. Таким чином, перевіркою встановлено, що в переліку видів діяльності свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100166033 від 04.02.2009 р. взагалі відсутній код КВЕД 15.83.  Враховуючи зазначене, перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань загальних податкових декларацій на суму ПДВ 14130 грн. Також вважають, що транспортні послуги по утриманню телят на загальну суму 83620,32 грн. було віднесено до складу скорочених декларацій, за якими сума податку на додану вартість поставлених підприємством сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, однак вартість наданих транспортних послуг та послуг по утриманню телят всього в розмірі 83620,32 грн. повинні бути відображені у загальних деклараціях з ПДВ, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом. Перевіркою також було встановлено, що в порушення вимог п.209.6, п.209.11 ст.209 ПКУ товариство, як платник податку на додану вартість на загальних підставах, починаючи з жовтня 2011 року не задекларувало у загальних (бюджетних) деклараціях з ПДВ обсяги постачання сільськогосподарських товарів/послуг - за вказаний період операції з постачання сільськогосподарських товарів/послуг СТОВ "Батьківщина" віднесені до складу податкових зобов'язань скорочених податкових декларацій. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного: 20.07.2012 року працівниками ДПІ у м.Чернігові була проведена виїзна планова перевірка Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт №257/22/03794741 від 20.07.2012 р. (а.с.14-53). Перевіркою було встановлено наступні порушення: 1.п.209.1 ст. 209, п. 209.2. ст. 209, п. 209.6 ст. 209, п. 209.7, п. 209.10, ст.209, п. 209.17 ст.209 Податкового кодексу України, Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою КМУ від 21.01.09 р. №23, абз.3 п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.8 р. 5, п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. №165, Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою КМУ від 12.01.11 №11. ст.2. ст. 9 Закону України від 16.07.00 р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого встановлено: заниження підприємством податку на додану вартість загальних податкових декларацій за якими здійснюються розрахунки з бюджетом на загальну суму 2473144 грн., у тому числі за: червень 2009 р. –7516 грн., серпень 2009 р. –55 грн., листопад 2009 р. –45 грн., грудень 2009 р. –5106 грн., лютий 2010 р. –695 грн., червень 2010 р. –75 грн., серпень 2010 р. –133 грн., вересень 2010 р. –104 грн., грудень 2010 р. –178 грн., вересень 2011 р. –610410 грн., жовтень 2011 р. –593009 грн., листопад 2011 р. –220563 грн., грудень 2011 р. –278793 грн., січень 2012 р. –415503 грн., лютий 2012 р. –185766 грн., березень 2012 р. –155193 грн.; завищення податку на додану вартість скорочених податкових декларацій, за якими сума податку на додану вартість поставлених підприємством сільськогосподарських товарів (послуг) не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2473144 грн., у тому числі за: червень 2009 р. –7516 грн., серпень 2009 р. –55 грн., листопад 2009 р. –45 грн., грудень 2009 р. –5106 грн., лютий 2010 р. –695 грн., червень 2010 р. –75 грн., серпень 2010 р. –133 грн., вересень 2010 р. –104 грн., грудень 2010 р. –178 грн., вересень 2011 р. –610410 грн., жовтень 2011 р. –593009 грн., листопад 2011 р. –220563 грн., грудень 2011 р. –278793 грн., січень 2012 р. –415503 грн., лютий 2012 р. –185766 грн., березень 2012 р. –155193 грн. заниження податку на додану вартість скорочених податкових деклараціях, за якими сума податку на додану вартість поставлених підприємством сільськогосподарських товарів (послуг) не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, в періоді, що перевірявся, на суму 64828,00 грн., в тому числі за жовтень 2009 р. –7455 грн.; 2. п. 301.1. ст. 301, п. 308.1 ст. 308 глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України, наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.12.10 р. №837 "Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.02.2012 р. №722 «Про затвердження розрахунку частки сільськогосподарського  товаровиробництва», в результаті чого підприємством неправомірно з 2012 року є платником фіксованого податку; 3. п.п.4.2.1 п.4.2. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, пп.165.1.24 п.165.1 ст.165, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, то перевірявся, недоутримано податку на загальну суму 3331,27 грн. (в т.ч. за грудень 2010 р. 1324,94 грн., січень 2011 р. - 689,55 грн., березень 2011 р. - 285,32 грн., травень 2011 р. - 260,94 грн., серпень 2011 р. - 488,37 грн., січень 2012 р. –282,15 грн.). 4. п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого допущено не повне відображення виплачених доходів за 1 - 4 квартали 2011 р., 1 кв.2012 р. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000352210 від 06.08.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3091430,00 грн., в т.ч. +2473144,00 грн. –за основним платежем та 618286,00 грн. –за штрафними санкціями (а.с.66) та №0000541710 від 06.08.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів на 5897,14 грн., в т.ч. +3331,27 грн. –за основним платежем та 2565,87 грн. –за штрафними санкціями (а.с.68). Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000352210 від 06.08.2012 р., позивач 16.08.2012 р. звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у Чернігівській області, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352210 від 06.08.2012 р. (а.с.70-77). Рішенням Державної податкової служби у Чернігівській області №1464/10/10-215 від 15.10.2012 р. було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000352210 від 06.08.2012 р. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі ПДВ всього у розмірі 9395 грн., в т.ч. податок –7516 грн. та фінансова санкція –1879 грн, залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000352210 від 06.08.2012 р. в частині 3082035 грн. (податок –2465628 грн., санкція –616407 грн.) та збільшено податок на додану вартість в сумі 446 грн. за вересень 2011 року із застосуванням відповідної суми штрафних санкцій (а.с.78-82). На підставі рішення Державної податкової служби у Чернігівській області №1464/10/10-215 від 15.10.2012 р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000862310 від 15.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на добавлену вартість на суму 3082035,00 грн., в т.ч. +2465628 грн. – за основним платежем та 616407 грн. –за штрафними санкціями (а.с.83). Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" зареєстроване Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 02.03.2001 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.111). Основними видами діяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" за КВЕД є: 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби; 01.22.0 Розведення овець, кіз, коней; 01.23.0 Розведення свиней; 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 Надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.112). 01.01.2009 р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.113). Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п.9.1.3 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори податок на додану вартість. Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. В даних правовідносинах враховується п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (норми якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п.81.1 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Відповідно до п.81.2 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Відповідно до п.81.6 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Відповідно до п.81.11 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення. Відповідно до п.п.81.15.1 п.81.15 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість" виробничі фактори: а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях; б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг); надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління; знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь; розділ м'яса для товарної кондиції; Відповідно до п.п.81.15.2 п.81.15 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість" діяльність у сфері сільського господарства: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація. Слід зазначити, що аналогічні норми законодавства містяться і в Податковому кодексі України, зокрема, п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.  № 2755-VI Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Відповідно до п.209.2  ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Відповідно до п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником. Відповідно до п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення. В судовому засіданні було встановлено, що СТОВ "Батьківщина" відповідно до вимог ст.81 Закону України “Про податок на додану вартість” та ст.209 Податкового кодексу України за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. застосовувало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість. Для отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства підприємством до Бахмацької МДПІ було подано 29.01.2009 р. заяву з переліком видів економічної діяльності сільськогосподарського підприємства, що підпадають під дію спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства: 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби; 01.22.0 Розведення овець, кіз, коней; 01.23.0 Розведення свиней; 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 Надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту. У зв'язку із зазначеним, СТОВ "Батьківщина" отримано свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ від 01.01.2009 р. № 100166033 серії НБ № 019393. При цьому, СТОВ "Батьківщина" в періоді, що підлягав перевірці, одночасно користувалось спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та загальними нормами оподаткування ПДВ, тому підприємство вело податковий облік операцій, пов'язаних зі спеціальним режимом оподаткування та окремо із загальним. Таким чином, СТОВ "Батьківщина" окремо складало реєстри виданих та отриманих податкових накладних та до Бахмацької МДПІ подавало дві декларації: - загальну податкову декларацію з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом; - скорочену податкову декларацію з ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до якої сума ПДВ нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит. Позивач здійснював діяльність з вирощування буряку за кодом 01.11.0. Після цього вирощені цукрові буряки позивач передавав для переробки на давальницьких умовах згідно укладеного договору №13 від 01.06.2007 р. до ВАТ «Носівський цукровий завод»(а.с.103-104). Після переробки буряку, позивач отримував цукор та реалізував його третім особам. Операції з поставки цукру на суму 84 780,00 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 14130,00 грн. були включені до скорочених спеціальних декларацій з ПДВ, оскільки позивач є сільськогосподарським підприємством та цукрові буряки є сількогосподарською продукцією власного виробництва. Відповідно до пп. 81.15.5 п. 81.15 ст.81 Закону України “Про податок на додану вартість” виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, - це операція з поставки сільськогосподарської сировини замовником (власником) - суб'єктом спецрежиму виробникові (переробникові) та прийнята останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без отримання права власності на таку продукцію. Представником відповідача не доведено, що СТОВ "Батьківщина" повинно мати в обов'язковому порядку обладнання для переробки цукрового буряка і отримання продукції його переробки-цукру. На спростування позиції відповідача, про те, що саме позивачем було здійснено виробництво продукції на давальницьких умовах, суд зазначає, що переробка цукрового буряка може здійснюватись на договірних засадах на давальницьких умовах, при цьому, з метою переробки цукрового буряка на давальницьких умовах і отримання продукції його переробки - цукру, позивач не повинен отримувати КВЕД 15.83. Так, судом встановлено, що СТОВ "Батьківщина" передавало на переробку власний цукровий буряк іншому підприємству, яке без отримання права власності на буряк та продукти переробки здійснювало виробництво цукру (код КВЕД 15.83.0) та назад отримувало вже готову продукцію, яку в подальшому СТОВ "Батьківщина" реалізувало третім особам. При цьому, на жодному етапі СТОВ "Батьківщина" не передавало право власності на свою продукцію, тобто не постачало продукцію. Щодо зробленого в акті перевірки Бахмацької МДПІ висновку про заниження СТОВ “Надія” питомої ваги поставлених несільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх поставлених товарів (послуг), суд не погоджується у зв'язку з тим, що поставлені товари (послуги) вважаються сільськогосподарськими в силу ст. 81 Закону України “Про податок на додану вартість”. А тому, виключення ПДВ зі складу податкового кредиту загальних та скорочених податкових декларацій з посиланням на ненадання облікових документів, є неправомірним, оскільки СТОВ "Батьківщина" до Бахмацької МДПІ були надані всі первинні документи на підтвердження обліку та використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувалось. При цьому, питома вага поставки сільськогосподарських товарів за 12 попередніх послідовних податкових періодів з урахуванням виготовленого на давальницьких умовах цукру складає більше 75% як того вимагає ст. 81 Закону України “Про податок на додану вартість”. Щодо твердження представника відповідача про те, що операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, у т. ч.  з використанням сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст.81 Закону України “Про податок на додану вартість”, і відповідно у податковому обліку обсяги поставок таких послуг мають відображатися у загальній податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюється розрахунок з бюджетом, суд зазначає наступне. Бахмацька МДПІ на арк.8 акту перевірки від 20.07.2012 р. №257/22/03794741 посилається на норми ст.209 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р., та якою встановлено перелік видів діяльності, до яких застосовується спеціальний режим оподаткування, при цьому суд звертає увагу на те, що порушення встановлені позивачу за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2010 р., на який дія Податкового кодексу України не розповсюджується. При цьому, відповідно до п.81.7 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником. Відповідно до п.п.81.15.7 п. 81 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію". Відповідно до абз.9 ч.2 ст.17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 р.  "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як види діяльності. Форма довідки з Єдиному державному реєстрі затверджена наказом Державного комітету статистики від 12.06.2007 № 164 “Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України”. Вказаною формою передбачено зазначення в довідці шести напрямків видів діяльності за КВЕД, але це не може обмежувати підприємство у здійсненні ним передбачених статутом видів діяльності. На підтвердження того, що надані СТОВ "Батьківщина" послуги є сільськогосподарськими та підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ, позивачем були надані до перевірки документальні докази перебування у власності сільськогосподарської техніки. Дана обставина представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувалась. Враховуючи вищевикладене суд вважає, що транспортні послуги та послуги по утриманню телят є сільськогосподарськими, оскільки послуги з перевезення с/г продукції відносяться згідно пп.209.17.14 п.209.17 ст.209 ПК України до надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, тобто до підкласу 01.41.0 за КВЕД, який міститься у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, а утримання телят згідно пп. 209.17.4 ст. 209 ПК України відноситься до розведення великої рогатої худоби, тобто до підкласу 01.21.0 за КВЕД. При цьому послуги утримання телят надавалися сільськогосподарському підприємству СТОВ «Агросвіт», а супутні послуги з перевезення сільськогосподарської продукції - ТОВ «Молоко Полісся», ДП «Красносільське молоко», СТОВ «Агросвіт». Між СТОВ "Батьківщина" (продавець) та ППКФ «Прометей»філія «Менський сир»(покупець) у 2011 - 2012 p.p. були укладені договори на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини): №б/н від 01.01.2011 р. та №12/1-18 від 01.01.2012 р. (а.с.87-94), згідно з умовами яких (п.п. 2.3 і 2.6) сторони визначили, що при проведенні розрахунків за товар згідно цього договору покупець може сплачувати продавцеві аванс, розмір якого встановлюється сторонами за домовленістю; у разі якщо продавець належним чином виконує умови даного договору щодо передачі товару, покупець має право вимагати продавця повернення суми перерахованого авансу та дострокове припинення дії даного договору. Між СТОВ "Батьківщина" (продавець) та ДП «Агролайт»(покупець) були укладені договори на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини): №15 від 01.01.2011 р. та №1 від 01.01.2012 р. (а.с.95-102), згідно з умовами яких (п.п. 2.3 і 2.6) сторони визначили, що з метою проведення розрахунків по договору покупець протягом дії договору повинен сплатити продавцеві аванс, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця; у разі якщо продавець неналежним чином виконує умови даного договору щодо передачі товару, покупець має право вимагати продавця повернення суми перерахованого авансу та дострокове припинення дії даного договору. Враховуючи умови цих договорів Позивач отримав протягом 2011-2012 p.p. авансові платежі від ДП «Агролайт»та  ППКФ «Прометей»філія «Менський сир». Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Отже, вбачається, що Податковий кодекс України не містить жодних спеціальних положень щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань та бази оподаткування операцій для сільськогосподарських підприємств та/або для постачання сільськогосподарських товарів. Таким чином, суд вважає, що оскільки розрахунки проводились за сільськогосподарську продукцію власного виробництва і позивач є платником податку на додану вартість на спеціальному режимі оподаткування, то правомірно було відображено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість саме у податковій декларації (скороченій). Крім того, відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, відповідно до яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до "Батьківщина" штрафних (фінансових) санкцій є також неправомірним. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 81.10 ст.81 Закону України “Про податок на додану вартість та п. 209.10.ст. 209 Податкового кодексу України не є чіткими та узгодженими і мають наслідком їх суперечливе тлумачення відповідачем, тому суд застосовує підхід, який є сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припустило неоднозначне тлумачення. Отже, оскільки вказані вище правові норми припускають неоднозначне (множинне) трактування змісту права платника податків, у цій ситуації суд керується п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України. Цією нормою встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000862310 від 15.10.2012 року, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції №0000862310 від 15.10.2012 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Позов задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції №0000862310 від 15.10.2012 року. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: Державний бюджет м.Чернігова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (код 38118414) судові витрати в сумі 2146,00 грн. Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.  Суддя                                                                                           Бородавкіна С.В.