Ухвала

від 20.03.2013 по справі 2а/2570/3606/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3606/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Федорової Г.Г.

Федотова І. В.

За участю секретаря: Вилущак Н. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» звернувся з позовом до суду до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Бахмацька міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.07.2012 року працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено Акт №257/22/03794741 від 20.07.2012 р.

На наслідками проведення перевірки податковим органом виявлено порушення суб'єктом господарювання вимог, зокрема, п.209.1 ст. 209, п. 209.2. ст. 209, п. 209.6 ст. 209, п. 209.7, п. 209.10, ст.209, п. 209.17 ст.209 Податкового кодексу України, Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8 1 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою КМУ від 21.01.09 р. №23, абз.3 п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.8 р. 5, п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. №165, Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою КМУ від 12.01.11 №11. ст.2. ст. 9 Закону України від 16.07.00 р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено:

заниження підприємством податку на додану вартість загальних податкових декларацій за якими здійснюються розрахунки з бюджетом на загальну суму 2473144 грн.;

завищення податку на додану вартість скорочених податкових декларацій, за якими сума податку на додану вартість поставлених підприємством сільськогосподарських товарів (послуг) не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2473144 грн.;

заниження податку на додану вартість скорочених податкових деклараціях, за якими сума податку на додану вартість поставлених підприємством сільськогосподарських товарів (послуг) не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, в періоді, що перевірявся, на суму 64828,00 грн., в тому числі за жовтень 2009 р. - 7455 грн.

Виявлення зазначених порушень стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення: №0000352210 від 06.08.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3091430,00 грн., в т.ч. +2473144,00 грн. - за основним платежем та 618286,00 грн. - за штрафними санкціями.

За наслідками оскарження названого рішення у адміністративному порядку, рішенням Державної податкової служби у Чернігівській області №1464/10/10-215 від 15.10.2012 р. назване податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині визначення податкового зобов'язання в сумі ПДВ всього у розмірі 9395 грн., в т.ч. податок - 7516 грн. та фінансова санкція - 1879 грн., залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000352210 від 06.08.2012 р. в частині 3082035 грн. (податок - 2465628 грн., санкція - 616407 грн.) та збільшено податок на додану вартість в сумі 446 грн. за вересень 2011 року із застосуванням відповідної суми штрафних санкцій (а.с.78-82).

На підставі рішення Державної податкової служби у Чернігівській області №1464/10/10-215 від 15.10.2012 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000862310 від 15.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на добавлену вартість на суму 3082035,00 грн., в т.ч. +2465628 грн. - за основним платежем та 616407 грн. -за штрафними санкціями (а.с.83).

Саме не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, СТОВ «Батьківщина» звернулось до суду з відповідним позовом.

Обговорюючи правомірність оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до наступного.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» зареєстроване Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 02.03.2001 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Основними видами діяльності Товариства за КВЕД є: 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби; 01.22.0 Розведення овець, кіз, коней; 01.23.0 Розведення свиней; 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 Надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

01.01.2009 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 р. та продовжили бути у період його дії, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також чинними на даний час.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011р. було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі по тексту - Закон №168).

Особливості оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства було визначено статтею 8 1 Закону №168.

Так, у відповідності до п. 8 1 .1 названої статті , резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8 1 .6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пункт 8 1 .2 статті 8 1 Закону №168 передбачає, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п. 8 1 .6 зазначеної статті сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У названому пункті надано визначення сільськогосподарського підприємства, яким вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

В свою чергу, п. 8 1 .7 статті 8 1 Закону №168 передбачає, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно з п. 8 1 .13 сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом «ї» підпункту 4.4.2 пункту 4.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.8 1 .11 ст.8 1 Закону №168, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Відповідно до п.п.8 1 .15.1 п.8 1 .15 ст.8 1 названого Закону, виробничі фактори:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції;

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління;

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

розділ м'яса для товарної кондиції.

Відповідно до п.п.8 1 .15.2 п.8 1 .15 ст.8 1 Закону №168, діяльність у сфері сільського господарства є

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Аналогічні норми законодавства містяться і в Податковому кодексі України, зокрема, п. 209.1 ст. 209 якого закріплено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.209.2 названої статті, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно п. 209.7 ст. 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до п.209.11 ст. 209, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач, відповідно до вимог ст. 8 1 Закону №168 та ст. 209 ПК України, за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. застосовував спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Для отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства підприємством до Бахмацької МДПІ було подано 29.01.2009р. заяву з переліком видів економічної діяльності сільськогосподарського підприємства, що підпадають під дію спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства: 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби; 01.22.0 Розведення овець, кіз, коней; 01.23.0 Розведення свиней; 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 Надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту.

У зв'язку із зазначеним, СТОВ «Батьківщина» отримано свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ від 01.01.2009 р. № 100166033 серії НБ № 019393. При цьому, в періоді, що підлягав перевірці, Товариство одночасно користувалось спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та загальними нормами оподаткування ПДВ, тому вело податковий облік операцій, пов'язаних зі спеціальним режимом оподаткування та окремо із загальним.

Таким чином, СТОВ «Батьківщина» окремо складало реєстри виданих та отриманих податкових накладних та до Бахмацької МДПІ подавало дві декларації:

- загальну податкову декларацію з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом;

- скорочену податкову декларацію з ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до якої сума ПДВ нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Аналізуючи доводи відповідача щодо безпідставного включення платником податку до скороченої податкової декларації сум податку отриманого за наслідками реалізації цукру, виробленого з давальницької сировини, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснював діяльність з вирощування буряку за кодом 01.11.0. Після цього, вирощені цукрові буряки позивач передавав для переробки на давальницьких умовах згідно укладеного договору №13 від 01.06.2007 р. до ВАТ «Носівський цукровий завод». За наслідками переробки буряку, позивач отримував цукор та реалізував його третім особам.

Операції з поставки цукру на суму 84 780,00 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 14130,00 грн. були включені до скорочених спеціальних декларацій з ПДВ, оскільки позивач є сільськогосподарським підприємством та цукрові буряки є сількогосподарською продукцією власного виробництва.

Відповідно до пп. 8 1 .15.5 п. 8 1 .15 ст.8 1 Закону №168, виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, - це операція з поставки сільськогосподарської сировини замовником (власником) - суб'єктом спецрежиму виробникові (переробникові) та прийнята останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без отримання права власності на таку продукцію.

Представником відповідача не доведено, що СТОВ «Батьківщина» повинно мати в обов'язковому порядку обладнання для переробки цукрового буряка і отримання продукції його переробки - цукру.

На спростування позиції відповідача, про те, що саме позивачем було здійснено виробництво продукції на давальницьких умовах, суд зазначає, що переробка цукрового буряка може здійснюватись на договірних засадах на давальницьких умовах, при цьому, з метою переробки цукрового буряка на давальницьких умовах і отримання продукції його переробки - цукру, позивач не повинен отримувати КВЕД 15.83.

Також, під час розгляду справи, місцевим судом було встановлено, що СТОВ «Батьківщина» передавало на переробку власний цукровий буряк іншому підприємству, яке без отримання права власності на буряк та продукти переробки здійснювало виробництво цукру (код КВЕД 15.83.0) та назад отримувало вже готову продукцію, яку в подальшому позивач реалізувало третім особам. При цьому, на жодному етапі СТОВ «Батьківщина» не передавало право власності на свою продукцію, тобто не постачало продукцію.

Щодо зробленого в акті перевірки Бахмацької МДПІ висновку про заниження позивачем питомої ваги поставлених несільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх поставлених товарів (послуг), колегія суддів також не погоджується у зв'язку з тим, що поставлені товари (послуги) вважаються сільськогосподарськими в силу ст. 8 1 Закону №168. А тому, виключення ПДВ зі складу податкового кредиту загальних та скорочених податкових декларацій з посиланням на ненадання облікових документів, є неправомірним, оскільки СТОВ «Батьківщина» до Бахмацької МДПІ були надані всі первинні документи на підтвердження обліку та використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувалось. При цьому, питома вага поставки сільськогосподарських товарів за 12 попередніх послідовних податкових періодів з урахуванням виготовленого на давальницьких умовах цукру складає більше 75% як того вимагає ст. 8 1 зазначеного Закону.

Щодо твердження представника відповідача про те, що операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, у т. ч. з використанням сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст.8 1 Закону №168, і відповідно у податковому обліку обсяги поставок таких послуг мають відображатися у загальній податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюється розрахунок з бюджетом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Бахмацька МДПІ відповідно до акту перевірки від 20.07.2012 р. №257/22/03794741 посилається на норми ст.209 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р., та якою встановлено перелік видів діяльності, до яких застосовується спеціальний режим оподаткування, при цьому суд звертає увагу на те, що порушення встановлені позивачу за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2010 р., на який дія Податкового кодексу України не розповсюджується.

При цьому, відповідно до п.8 1 .7 ст. 8 1 Закону №168, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно п.п.8 1 .15.7 п. 8 1 ст. 8 1 Закону №168, виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Відповідно до абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як види діяльності.

Форма довідки з Єдиному державному реєстрі затверджена наказом Державного комітету статистики від 12.06.2007 № 164 «Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».

Вказаною формою передбачено зазначення в довідці шести напрямків видів діяльності за КВЕД, але це не може обмежувати підприємство у здійсненні ним передбачених статутом видів діяльності.

На підтвердження того, що надані позивачем послуги є сільськогосподарськими та підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ, позивачем були надані до перевірки документальні докази перебування у власності сільськогосподарської техніки. Дана обставина представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувалась.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що транспортні послуги та послуги по утриманню телят є сільськогосподарськими, оскільки послуги з перевезення сільськогосподарської продукції відносяться, згідно пп.209.17.14 п.209.17 ст.209 ПК України, до надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, тобто до підкласу 01.41.0 за КВЕД, який міститься у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, а утримання телят згідно пп. 209.17.4 ст. 209 ПК України відноситься до розведення великої рогатої худоби, тобто до підкласу 01.21.0 за КВЕД. При цьому послуги утримання телят надавалися сільськогосподарському підприємству СТОВ «Агросвіт», а супутні послуги з перевезення сільськогосподарської продукції - ТОВ «Молоко Полісся», ДП «Красносільське молоко», СТОВ «Агросвіт».

Посилання відповідача на безпідставне включення до складу податкового зобов'язання скороченої податкової декларації сум, сплачених ППКФ «Прометей» філія «Менський сир» та ДП «Агролайт» авансом за придбану сільськогосподарську продукцію - молоко, колегія суддів також вважає помилковим.

Так, відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, як вбачається Податковий кодекс України не містить жодних спеціальних положень щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань та бази оподаткування операцій для сільськогосподарських підприємств та/або для постачання сільськогосподарських товарів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки розрахунки проводились за сільськогосподарську продукцію власного виробництва і позивач є платником податку на додану вартість на спеціальному режимі оподаткування, то правомірно було відображено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість саме у податковій декларації (скороченій).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Федорова Г.Г.

Федотов І.В.

Повний текст ухвали виготовлено 25 березня 2013 року

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Федорова Г. Г.

Федотов І.В.