Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-3679/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р.Справа № 2а-3679/12/1470

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

при секретарі -Журкіній І.І.,

за участі представника апелянта -Щербакова Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «Парк»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Малого приватного підприємства «Парк»про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,-

В С Т А Н О В И Л А :

Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової звернулась до суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства «Парк»про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, для забезпечення податкового боргу відповідача в сумі 137474,35 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року адміністративний позов Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби задоволено в повному обсязі. Накладено арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, Малого приватного підприємства «Парк»на суму 137474,35 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.73-74), представник позивача в судове засідання не прибув, попередньо звернувшись з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, представник апелянта в судове засідання прибув та надав свої пояснення.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника апелянта, ухвалила слухати справу за відсутністю інших учасників процесу, сповіщених належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог та накладаючи арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, малого приватного підприємства «Парк»на суму 137474,35 грн. прийшов до висновку щодо наявності передумов для накладення арешту на кошти малого приватного підприємства «Парк»у зв'язку з наявністю у останнього податкового боргу та відсутністю майна, яке може бути джерелом погашення такого боргу.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Порядок реалізації такого права викладено у ст. 94 Податкового кодексу України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N 1398 (далі - Порядок № 1398).

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що Податковий кодекс України розуміє термін «майно»у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України (п. 14.1.105 ст. 14 Податкового кодексу України ). У цивільному праві під майном розуміють певну річ або їхню сукупність, у тому числі гроші і цінні папери.

Податковим кодексом України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Арешт майна та коштів на рахунках платника податків застосовується тільки, якщо з'ясовується одна з обставин, які вказані в ст. 94 Податкового кодексу України та п. 3.1.1 Порядку № 1398, а саме: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1437/18732).

Отже, виходячи з наведених правових норм підставою для вжиття такого заходу як арешт коштів на рахунках платника податків є наявність належної підстави для застосування цього арешту, яка вказана в ст. 94 Податкового кодексу України та одночасно з цим наявність достатніх даних вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів. Ні наявності належної підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту грошових коштів, ні наявності достатніх підстав вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів та неможливістю погашення податкового боргу, позивач у справі не довів.

За загальним правилом, наведеним у ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Заявлену вимогу про накладення арешту на всі грошові кошти платника податків позивач обґрунтовує посиланням на обставини, з якими законодавство не пов'язує бажані позивачем наслідки. В позові зазначається про наявність податкового боргу та недостатність майна. Разом з тим, позивач не обґрунтовує мотивів, за яких просить накласти арешт на грошові кошти на всю суму податкового боргу без врахування вартості майна такого боржника, яке може бути реалізоване для погашення податкового боргу. Позивач не надав суду доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, наявність якого також є однією з умов звернення податкового органу до суду з відповідним позовом.

Позовна заява не містить мотивів, з яких позивач вважає, що невжиття такого заходу, як арешт коштів може утруднити чи зробити неможливим стягнення з платника податкового боргу.

Поряд з викладеним з огляду на виключність адміністративного арешту як способу забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків, у певних обставинах колегія суддів не вбачає такої виключності. Податкова інспекція має інші важелі погашення податкового боргу, наприклад, стягнення податкового боргу в судовому порядку, переведення платником податків прав вимоги дебіторської заборгованості, тощо. При цьому, під час апеляційного розгляду справи, судовою колегією встановлено, що позивач скориставшись наданим йому правом звернувся до суду з вимогою про стягнення з Малого приватного підприємства «Парк»податкового боргу в сумі 137474,35 грн. та постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2012 року заявлені позовні вимоги задоволені. Разом з тим, судом апеляційної інстанції, також, встановлено, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 року задоволено заяву Малого приватного підприємства «Парк»та розстрочено виконання постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2012 року про стягнення з Малого приватного підприємства «Парк»податкового боргу в сумі 137474,35 грн. строком на 5 років.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції накладено арешт на кошти та інші цінності МПП «Парк»для забезпечення податкового боргу у сумі 137474,35 грн., сплату якого розстрочено ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 року, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Парк»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Малого приватного підприємства «Парк»про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Малого приватного підприємства «Парк»про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків -залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/