Рішення

від 10.12.2012 по справі 57/45-51/145-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/45-51/145-2012 10.12.12

За позовом Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНП"

про стягнення 11 369,81 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Савчук Н.А.

від відповідача: Лаптєв О.С., Глей Л.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БНП" 9 440, 24 грн. -заборгованості за договором № 77 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 року, 1 479, 26 грн. -збитків від інфляції та 450, 31 грн. -3 % річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати коштів за отримані та спожиті комунальні послуги згідно договору № 77 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01 квітня 2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. порушено провадження у справі № 57/45 призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.02.2011 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 р. у справі № 57/45 позов задоволено; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БНП" на користь Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у м. Києві ради 9440 грн. 26 коп. збитків від інфляції, 450 грн. 31 коп. 3% річних, 113 грн. 70 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 р. у справі № 57/45 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. у справі № 57/45 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 р. у справі № 57/45 скасовано, справу № 57/45 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

20.03.2012 р. матеріали справи №57/45 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2012 р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 57/45-51/145-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем при нарахуванні вартості комунальних послуг було неправомірно застосовано тарифи, які скасовано. Також відповідач стверджує, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем.

Склад суду у даній справі змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.09.2012р. у зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. з відпустки справу №57/45-51/145-2012 передано їй для подальшого розгляду.

Розгляд даної справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі провадження у справі відповідач також подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення судом справи №42/282 за позовом Комунального підприємства «Відраденське»Солом'янської районної у місті Києві ради до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про зобов'язання вчинити певні дії через неможливість, на думку заявника, розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається судом.

Тож, підставою зупинення провадження у справі є наявність у провадженні суду іншої пов'язаної справи та неможливість розгляду даної справи до розгляду пов'язаної справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання і оцінку доказів у даній справі. При цьому ці обставини повинні бути таким, що мають значення для даної справи.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з тих підстав, що по-перше, відповідач не зазначив обставин, які, на його думку будуть встановлені у справі №42/282, а по-друге, суд може встановити самостійно в межах розгляду даної справи обставини, які мають значення для розгляду даної справи, а відтак -зупинення провадження даної справи до розгляду іншої господарської справи з огляду на вимоги ст. 79 Господарського процесуального кодексу України суд визнає недоцільним.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача проти заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 10.12.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2008 року між Комунальним підприємством "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "БНП" укладено договір № 77 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу за плату комунальні послуги (холодне, гаряче водовідведення) в приміщенні загальною площею 409, 3 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Лепсе, 75, а відповідач - приймати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Відповідно до пункту 2.1. договору відповідач щомісячно сплачує позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Згідно з пунктом 2.2. договору розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. відповідач користується послугами: опалення -оплата здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник (Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго") надає позивачу. Тариф на момент укладення договору - 171, 62 грн. за 1 Гкал.; опалювальна площа відповідача 232,5 кв.м.; гаряче водопостачання: оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго") надає позивачу; холодне водопостачання: оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (Відкрите акціонерне товариство "Київводоканал") надає позивачу. Тариф на момент укладення договору - 3,75 грн. за 1 Гкал. Тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунку по цьому договору без додаткового погодження сторін.

Згідно п. 2.6. договору крім плати за комунальні послуги відповідач сплачує позивачу експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору становить 311, 07 грн. (тариф 0,76 грн. за 1 кв. м. х 409, 3 кв.м.).

Відповідно до п. 2.7. договору відповідач також сплачує за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 11, 86 грн. на місяць.

Пунктом 2.8. договору сторони узгодили, що відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця наступного за звітним. В разі прострочення відповідачем оплати за комунальні послуги понад 1 місяць позивач має право припинити надання йому комунальних послуг до повної сплати боргу.

Договір, відповідно до п. 5.1., діє з 01.04.2008 р. до 01.04.2013 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач стверджує, що на виконання умов договору Комунальне підприємство "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради надано відповідачу за період з січня 2009 року до грудня 2010 року комунальні послуги на загальну суму 58 374, 35 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи табуляграмами, розшифровками, звітами нарахувань за комунальні послуги холодного водопостачання та відповідними рахунками за спірний період, в той час як відповідач за надані послуги розрахувався лише частково в сумі 48 934,11 грн., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 9 440, 24 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. у справі № 57/45 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 р. у справі № 57/45 Вищий господарський суд України відзначив, що у січні, лютому та березні 2009 року вартість послуг нараховувалась за тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 25.12.2008 р. № 1780/1 та від 05.02.2009 р. № 127, які скасовано Указами Президента України від 03.02.2009 р. № 65/2009 та від 09.02.2009 р № 76/2009.

Частинами 3, 5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що нарахування розміру платежів здійснювалось позивачем наступним чином: опалення та гаряче водопостачання на підставі табуляграм Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", за тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1780/1 від 25.01.2008 р., № 127 від 05.02.2009 р., № 86 від 31.01.2007 р., № 519 від 29.04.2009 р. № 758 від 30.06.2009 р.; за відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж, згідно із затвердженими Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" граничними тарифами на відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж, на підставі "Положення про порядок відшкодування власниками житла (приміщень) витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду", затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 17.10.1996 р. № 87; за утримання будинку (експлуатаційні витрати), на підставі наказів Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради № 18 від 26.02.2009 р., № 8 від 19.01.2010 р. та розпорядження № 978 від 31.08.2009 року виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

При цьому, суд відзначає, що встановлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. тарифи застосовувались з 10.02.2009 р. відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 р.

Також суд відзначає, що розпорядження № 230 від 02.03.2009 р. Київської міської державної адміністрації прийнято, зокрема, на підставі Указу Президента України від 09.02.2009 р. № 76/2009 р. «Про скасування рішень голови Київської міської державної адміністрації».

При цьому, вказаним розпорядженням поновлено у дії, з 10.02.2009 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 N 86 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.06.2007 N 715); розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.08.2007 N 1127 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2007 N 1795), в частині тарифів для споживачів II та III груп.

Тобто, до 09.02.2009 р. оплата за опалення та гаряче водопостачання мали здійснюватись на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1780/1 від 25.01.2008 р., № 127 від 05.02.2009 р., № 86 від 31.01.2007 р., № 519 від 29.04.2009 р. № 758 від 30.06.2009 р., а з 10.02.2009 р. -на підставі тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач здійснював нарахування відповідачу оплату за послуги опалення та водопостачання на підставі тарифів, чинних на момент надання таких послуг.

Що до тверджень відповідача, що на виконання умов договору за період з січня 2009 року по грудень 2010 року ним на користь позивача було сплачено грошові кошти на загальну суму 52 081, 51 грн. суд відзначає, що з надані відповідачем докази підтверджують здійснення ним оплати на загальну суму 48 143,90 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за договором № 77 від 01.04.2008 р. не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови вказаного договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору на № 77 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 року в розмірі 9 440,24 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 1 479, 26 грн. та 3% річних у сумі 450, 31 грн.

Тож, враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язань щодо оплати вартості послуг за договором № 77 від 01.04.2008 р., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та про задоволення їх у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БНП" (03150, м. Київ, вул. Тельмана, буд. 3, код ЄДРПОУ 31353042), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради (03061, м. Київ, вул. Михайла Донця, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 35756950) 9 440 (дев'ять тисяч чотириста сорок) грн. 24 коп. основного боргу, 1 479 (одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять) грн. 26 коп. інфляційних нарахувань, 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 31 коп. 3 % річних, 113 (сто тринадцять) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.