Рішення

від 18.12.2012 по справі 5020-593/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року справа № 5020-593/2011

За позовом Заступника прокурора міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1), в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

до Company "Galeon Finance Limited" (Компанії «Галеон Файненс Лімітед») (C/-GT Group Limited Level 5, 369 Queen Street Auckland, New Zealand) (C/-GT Груп Лімітед Левел 5, Квін Стріт 369 Окленд, Нова Зеландія)

За участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Уркуста» (04071, м. Київ, Подільський район, вул. Хорива, будинок 4, ідентифікаційний код 36138114); Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Ньюкорп Менеджмент ЛТД» (Великобританія, WC1B3BQ, Лондон, Грейт-рассел-стріт, 10, оф. 351 (London, Great Britain WC1B3BQ);

За участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3), Головного управління Держземагенству у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13)

про витребування майна від добросовісного набувача

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Прокурор - Шульга А.М., посвідчення №005749 від 25.09.2012;

Позивач (СМДА) -не з'явився;

Відповідач (Company "Galeon Finance Limited") -не з'явився;

Третя особа (ОК "ЖБТІЗ "Уркуста") -не з'явився;

Третя особа (ПК з ОВ "Ньюкорп Менеджмент ЛТД") -не з'явився;

Третя особа (СМР) -не з'явився;

Третя особа (Головне управління Держземагенству у місті Севастополі) -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації до Company "Galeon Finance Limited" (Компанії «Галеон Файненс Лімітед») з позовними вимогами про витребування майна від добросовісного набувача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель житлового та громадського призначення, що розташовані в Байдарській і Варнаутській долинах м. Севастополя загальною площею 241,5862 га були передані відповідачу з порушенням вимог чинного земельного законодавства, без волі Севастопольської міської державної адміністрації, тому наявні підстави для витребування цих земельних ділянок від добросовісного набувача (відповідача).

Ухвалою суду від 18.04.2011 позовну заяву прийнято судом до розгляду.

За даними відділу закордонних судових процесів Королівського суду Лондону від 13.07.2011 вручення третій особі (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Ньюкорп Менеджмент ЛТД») документів є неможливим внаслідок того, що компанія була ліквідована.

Враховуючи вимоги статей 125-126 Господарського процесуального кодексу України, розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України №1092/5/54 від 27.06.2008, копії ухвал суду були направлені відповідачеві дипломатичними каналами на адресу Компетентного суду Нової Зеландії разом з судовим дорученням.

За даними компетентного суду Нової Зеландії документи не були вручені відповідачеві, з огляду на відсутність компанії відповідача за означеною адресою та відсутність даних щодо означеного підприємства в Реєстрі компаній.

Офіційний переклад відповіді наявний у матеріалах справи.

Позивач та треті особи у судове засідання 18.12.2012 явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, про причини нез'явлення не сповістили.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Прокурор в судовому засіданні 18.12.2012 виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити з підстав, зазначених в ньому.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення прокурора, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №65-р від 16.01.1998 колективному сільськогосподарському підприємству «Червоний Жовтень»видано державний акт на право колективної власності на землю площею 3244,44 га.

Загальними зборами КСП «Червоний Жовтень»29.05.2008 прийнято рішення про реорганізацію даного підприємства шляхом відділення окремої юридичної особи -обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Уркуста».

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №121-р від 18.02.2009 «Про припинення права колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний Жовтень»земельні ділянки в Байдарській і Арнаутській долинах міста Севастополя було передано у власність обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Уркуста». Вказане розпорядження було прийнято на підставі рішення Перевальського районного суду Луганської області від 04.12.2008 (виконавчий лист від 29.12.2008).

У період з 24 по 26.02.2009 на підставі Розпорядження №121-р від 18.02.2009 Севастопольської міської державної адміністрації Головним управлінням Держкомзему у місті Севастополі проведено оформлення та реєстрацію державних актів на право власності ОК ЖБТІЗ «Уркуста»на вказані земельні ділянки.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 23.03.2009 рішення Перевальського районного суду Луганської області від 04.12.2008 в частині визнання права власності ОК «ЖБТІЗ «Уркуста»на земельні ділянки, зміну цільового призначення земельних ділянок було скасовано.

Ухвалою Верховного суду України від 28.10.2009 рішення апеляційного суд Луганської області від 23.03.2009 було залишено без змін (арк.с. 12).

Таким чином, судове рішення на підставі якого Севастопольською міською державною адміністрацією було винесено розпорядження №121-р «Про припинення права КСП «Агрофірма «Червоний Жовтень»на земельні ділянки в Байдарській і Варнаутській долинах міста Севастополя та передачу у власність вказаних ділянок ОК «ЖБТІЗ «Уркуста»було скасовано.

На підставі Протесту Прокуратури міста Севастополя від 20.07.2009 №07-4-825 (арк.с.8) Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №1476-р від 21.06.2010 було скасовано Розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 18.02.2009 №121-р «Про припинення права колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний Жовтень»на земельні ділянки в Байдарській і Арнаутській долинах у місті Севастополі та передачу у власність вказаних земельних ділянок обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Уркуста»(арк.с. 9).

Як встановлено судом, Обслуговуючий кооператив «Житлове будівельне товариство індивідуальних забудовників «Уркуста»передав земельні ділянки загальною площею 1421,5 га, що розташовані в Байдарській та Варнаутській долинах міста Севастополя у власність Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Ньюкорп Менеджмент ЛТД»на підставі договору купівлі-продажу №72973/09 від 12.03.2009.

17.03.2009 Севастопольською філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Ньюкорп Менеджмент ЛТД»видано державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 1421,5 га в Байдарській і Варнаутській долинах міста Севастополя.

Як було встановлено судом, рішенням загальних зборів Компанії «Галеон Файненс Лімітед», оформленим протоколом №1 від 18.01.2010, було прийнято до компанії «Галеон Файненс Лімітед»приватну акціонерну компанію з обмеженою відповідальністю «Ньюкорп менеджмент ЛТД»з внесенням до статутного фонду Компанії «Галеон Файненс Лімітед»внеску в вигляді земельних ділянок для будівництва та обслуговування будівель житлового та громадського призначення загальною площею 241,5868 га, які розташовані у Байдарській та Арнаутьскій долині міста Севастополя (арк.с. 13-14).

11.02.2011 Компанії «Галеон Файненс Лімітед»було видано державні акти на право власності на землю.

За даними Головного управління Держкомзему станом на 21.02.2011 за Компанією «Галеон Файненс Лімітед»зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 241,5862 га у Байдарській та Арнаутьскій долині міста Севастополя.

Враховуючи те, що Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 18.02.2009 №121-р «Про припинення права колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний Жовтень»на земельні ділянки в Байдарській і Арнаутській долинах в міста Севастополі та передачу у власність вказаних земельних ділянок обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Уркуста»було скасовано, прокурор вважає, що відсутні підстави знаходження спірних земельних ділянок у власності відповідача (Компанії «Галеон Файненс Лімітед») оскільки відсутня воля держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації на передачу спірних земельних ділянок юридичним особам.

Означене і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації з позовними вимогами про витребування майна від добросовісного набувача.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, заслухавши пояснення прокурора, суд, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України та пункту 2 ст.ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", на прокуратуру покладено представництво інтересів держави при наявності порушень, або загрози протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Згідно із ст. 13 Конституції України, земля, її надра. атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної, приватної власності.

Частиною другою статті 82 ЗК України встановлено обмеження у набутті у власність земельних ділянок іноземними юридичними особами.

Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою та другою статті 82 ЗК України, та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб (частина третя названої статті).

Частиною другою статті 84 Земельного кодексу України визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.

Згідно із пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, права власника від імені народу України щодо спірних земельних ділянок здійснює Севастопольська міська державна адміністрація.

За змістом п. 1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Тобто, необхідною умовою набуття права власності на земельну ділянку, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

В силу п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання договору купівлі-продажу №72973/09 від 12.03.2009) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 18.02.2009 №121-р «Про припинення права колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний Жовтень»на земельні ділянки в Байдарській і Арнаутській долинах у місті Севастополі та передачу у власність вказаних земельних ділянок обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Уркуста»було скасовано. Тобто власником землі не було надано згоди на передачу землі у власність іншим особам.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У п. 10 постанови Пленуму Верховний Суд України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що норма частини першої статті 216 ЦК України не може бути застосована як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що перехід права власності на спірні земельні ділянки був здійснений з порушенням вимог діючого законодавства, розпорядження власника на передачу землі іншій особі було скасовано, що надає суду підстав вважати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 09.03.2011, яка діяла на дату подачі позову), сума державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються при задоволенні позову - на відповідача. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд:

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2 . Витребувати у Company "Galeon Finance Limited" (Компанії «Галеон Файненс Лімітед») (C/-GT Group Limited Level 5, 369 Queen Street Auckland, New Zealand ) (C/-GT Груп Лімітед Левел 5, Квін Стріт 369 Окленд, Нова Зеландія) на користь держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) земельні ділянки площею 241,5862 га, що розташовані в Байдарській і Варнаутській долинах міста Севастополя.

3. Стягнути з Company "Galeon Finance Limited" (Компанії «Галеон Файненс Лімітед») (C/-GT Group Limited Level 5, 369 Queen Street Auckland, New Zealand) (C/-GT Груп Лімітед Левел 5, Квін Стріт 369 Окленд, Нова Зеландія) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 85,00 грн.

4. Стягнути з Company "Galeon Finance Limited" (Компанії «Галеон Файненс Лімітед») (C/-GT Group Limited Level 5, 369 Queen Street Auckland, New Zealand) (C/-GT Груп Лімітед Левел 5, Квін Стріт 369 Окленд, Нова Зеландія) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати накаи після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Повне судове рішення складено 20.12.2012.

Суддя підпис О.С. Погребняк