Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а-12494/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-12494/12/0170/4 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 10 грудня 2012 р. о 15:35 Справа №2а-12494/12/0170/4    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіт" про стягнення, Суть спору: Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіт" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 3060 грн. з рахунків в банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу, який утворився в результаті застосування до нього штрафних санкцій за неподання податкової звітності з податку на додану вартість, положеннями Податкового кодексу України (далі– ПК України). Ухвалами суду від 26.11.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи   повідомлений належним чином, яку свого представника не забезпечив, жодних клопотань чи пояснень не надав. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись статтями 122, 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд -                                                 ВСТАНОВИВ: Відповідач зареєстрований як юридична особа (ідентифікаційний код 32561752), перебуває на податковому обліку  в Сакській об'єднаній державній податковій інспекції АР Крим Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість. Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 ст.49 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Згідно з п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість  подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Таким чином, відповідач як платник ПДВ зобов'язаний щомісячно подавати позивачу декларацію з податку на додану вартість. Відповідно до пп.47.1.1. п.47.1. ст.47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Згідно з п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби (до яких відноситься позивач) зокрема мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Заборгованість, про стягнення якої заявлено позов, складається зі штрафних санкцій за неподання податкової звітності з податку на додану вартість, визначених податковими повідомленнями-рішеннями на підставі проведених камеральних перевірок. Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.   Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з  дня, наступного за  днем  вручення  платнику  податків  акта перевірки у порядку передбаченому статтею 58 цього Кодексу, приймається податкове повідомлення-рішення . Посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, якою встановлено неподання відповідачем податкової звітності з ПДВ за серпень 2011 року, про що складено акт від 30.09.2012 року №1035/1502/32561752 (вручений відповідачу 10.10.2011 року). На підставі даних акту перевірки, враховуючи що до платника податків протягом року було застосовано штраф за таке порушення (податкове повідомлення-рішення №0001301502 від 09.09.2011 року), позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 року №0001471502 про застосування до відповідача штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1020,00 грн. (вручено відповідачу 15.10.2011 року). Посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, якою встановлено неподання відповідачем податкової звітності з ПДВ за вересень 2011 року, про що складено акт від 27.10.2011 року №1095/1502/32561752 (вручений відповідачу 02.11.2011 року). На підставі даних акту перевірки, враховуючи що до платника податків протягом року було застосовано штраф за таке порушення, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0001611502 про застосування до відповідача штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1020,00 грн. (вручено відповідачу 10.11.2011 року). Посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, якою встановлено неподання відповідачем податкової звітності з ПДВ за жовтень 2011 року, про що складено акт від 23.11.2011 року №1221/1502/32561752  (вручений відповідачу 28.11.2011 року). На підставі даних акту перевірки, враховуючи що до платника податків протягом року було застосовано штраф за таке порушення, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 року №0001961502 про застосування до відповідача штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1020,00 грн. (вручено відповідачу 08.12.2011 року). Зазначені вище податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку, таким чином, суми визначеного в них грошового зобов'язання з ПДВ є  узгодженими у розумінні Податкового кодексу України. Пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на суму такого податкового боргу. Судом встановлено, що позивачем була складена та направлена на адресу відповідача податкова вимога від 04.11.2011 року №381 про сплату боргу у розмірі 943,69 грн. (вручена відповідачу 04.11.2011 року). У підпункті 59.5 ст.59 ПК України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу. У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у позові про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги. Суд зазначає, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу. При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 ПК України. Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги. Водночас підпунктом 60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу. Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року №1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу". Судом встановлено, що згідно з даними особового рахунку, що досліджувалися в судовому засіданні, відповідачем сума податкового боргу, що заявлений в позові, не погашена, але виникла після надіслання відповідачу вимоги від 04.11.2011 року №381. Крім того, з моменту виставлення позивачу вимоги  від 04.11.2011 року №381  податковий борг відповідачем в повному обсязі не сплачувався, що також підтверджується витягами з особового  рахунку, що досліджувалися в судовому засіданні, тобто підстави для направлення відповідачу нової податкової вимоги відсутні. Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктом 95.1 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року N1244.  Зазначений Порядок визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Згідно з п.2 Порядку вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1 до Порядку. Виходячи з наведеного, прийняття рішення про стягнення заборгованості відповідача за рахунок готівки належить виключно до компетенції позивача. Приймаючи до уваги, що податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3060 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст.95 ПК України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3060 грн. Відповідач у порядку статті 71 КАС України не надав суду доказів оскарження та скасування прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень та доказів сплати заборгованості, її наявність і розмір підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до наявних у матеріалах справи документах сума податкового боргу в розмірі 3060,00  грн. станом на день судового розгляду не сплачена. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. В судовому засіданні 10.12.2012 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанова у повному обсязі складена 17.12.2012 року Керуючись статтями 94,158-163, 167 КАС України, суд, -                                        ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіт" (АР Крим, м.Саки, пров.Профсоюзний, буд.24, ідентифікаційний код 32561752) в дохід Державного бюджету м. Саки (р/р 31117029700021 в ГУ ДКСУ м. Сімферополя, МФО 824026, ЗКПО 38006171, код платежу 14010101) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3060,00 грн. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                                                                         Циганова Г.Ю.