Постанова

від 18.12.2012 по справі 5011-44/3122-2012(05-5-50/409)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5011-44/3122-2012(05-5-50/409)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Панової І.Ю. суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дежавю" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5011-44/3122-2012(05-5-50/409) господарського суду м. Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Дежавю" провизнання банкрутом, за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дежавю" -Діденко А.О., дов. б/н від 05.09.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.03.2012 року за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дежавю" (далі -ТОВ "Дежавю") порушено провадження у справі № 5011-44/3122-2012 в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 09.04.2012 року у справі

№ 5011-44/3122-2012 (суддя -Чеберяк П.П.) визнано ТОВ "Дежавю", припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гаврилюка Євгена Володимировича, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру до 09.04.2013 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5011-44/3122-2012 (головуючий суддя -Сотніков С.В., суддя -Гарник Л.Л., суддя -Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено. Постанову господарського суду м. Києва від 09.04.2012 року у справі № 5011-44/3122-2012 скасовано. Провадження у справі № 5011-44/3122-2012 про банкрутство ТОВ "Дежавю" припинено.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5011-44/3122-2012, ТОВ "Дежавю" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5011-44/3122-2012 та залишити постанову господарського суду м. Києва від 09.04.2012 року в силі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 5, 7, 8 Закону про банкрутство, ст. ст. 4 1 , 35 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "Дежавю" була подана в порядку ст. 51 Закону про банкрутство .

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Ухвалою від 15.03.2012 року суд першої інстанції за заявою боржника ТОВ "Дежавю" порушив провадження у справі № 5011-44/3122-2012 в порядку ст. 51 Закону про банкрутство.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Дежавю" в постанові від 09.04.2012 року господарський суд першої інстанції вказав на те, що у суду є всі підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури .

Скасовуючи постанову господарського суду першої інстанції від 09.04.2012 року у цій справі, апеляційний господарський суд відзначив, що ТОВ "Дежавю" на момент звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство не були додані всі необхідні документи.

В касаційній скарзі скаржник ТОВ "Дежавю" вказує на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що при вирішенні питання щодо прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, господарський суд повинен керуватися саме нормами Закону про банкрутство, ст. 7 якого містить вичерпний перелік документів, які додаються до заяви боржника. На думку скаржника, даний перелік не містить вимог щодо обов'язкового зазначення посилань на повідомлення податкових органів про прийняття рішення про ліквідацію товариства та про оцінку майна, а також не містить обов'язку заявника додавати до заяви докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими доводами касаційної скарги, виходячи з такого.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема: публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, оцінка вартості наявного майна боржника, складення проміжного ліквідаційного балансу, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

При цьому, вказані обставини, виходячи з вимог Закону про банкрутство, повинні бути в наявності та з'ясовані безпосередньо на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

Між тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, боржником ТОВ "Дежавю" на момент звернення до місцевого господарського суду із заявою про визнання його банкрутом наведені вище вимоги чинного законодавства виконані не були.

Так, ч. 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, у заяві голови ліквідаційної комісії боржника ТОВ "Дежавю" про банкрутство відсутні відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника, чи повідомлявся орган державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України. Докази про розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи були надані господарському суду після апеляційного оскарження ухвали від 25.01.2012 року про повернення заяви про порушення справи про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що документи, які підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України і ГК України щодо проведення дій, що передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону про банкрутство не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, про те, що господарський суд першої інстанції неправомірно порушив провадження у справі та визнав боржника банкрутом, в порядку ст. 51 названого Закону.

Відповідно до вимог ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дежавю" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5011-44/3122-2012(05-5-50/409) залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

М.І. Хандурін