Постанова

від 08.01.2009 по справі 36/375

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/375

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.01.2009                                                                                           № 36/375

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокуратури - Карпенко Н.М. – старший прокурор відділу Прокуратури м. Києва, посв. № 17 від 18.01.2007;

від позивача 1 - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від позивача 2 - Половінський А.С. – представник, дов. № 7130/10-10 від 26.12.2008;

 від відповідача 1 - Конта М.П. – пров. спеціаліст юрисконсульт, дов. № 53 від 31.05.2008;

від відповідача 2 - Білодід Г.М. – представник, дов. № 87 від 27.11.2008;

від третьої особи - Недашківська О.В. – представник, дов. № 35-54/123 від 27.12.2008;

 розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2008

 у справі № 36/375  

 за позовом                               Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі КабінетуМіністрів України, Національного космічного агентства України  

 до                                                   Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву,

                                                  Туристичної асоціації України

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача           Державне підприємство завод "Арсенал"  

 про                                                   визнання договору оренди недійсним та повернення майна

На підставі ст.ст.77,99 ГПК України 09.12.2008 розгляд справи було відкладено на 08.01.2009.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2008 у справі №36/375 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що чинним законодавством України чітко визначено, що об'єктом, який має загальнодержавне значення, є цілісний майновий комплекс підприємства; за своєю правовою природою майновий комплекс підприємства є складною подільною річчю, яка включає в себе інші речі, які є її складовими частинами та приналежностями, а виділення окремої індивідуально-визначеної речі зі складу майнового комплексу можливе лише у разі, якщо внаслідок цього не відбувається пошкодження, знецінення або втрата цільового призначення головної речі; прокуратурою не надано суду доказів того, що виділення спірних приміщень зі складу єдиного майнового комплексу підприємства призвело до його пошкодження, знецінення або втрати ним цільового призначення; приміщення загальною площею 47,08 кв.м., кімната № 208, розташовані на другому поверсі корпусу № 30 по вул. Московській, 8 у м. Києві, передані в оренду відповідно до оскаржуваного договору № 3147 від 24.05.2006, не є об'єктом державної власності, який випускає підакцизну продукцію, що не заперечується сторонами та підтверджується листом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 11483/9/15-109 від 22.08.2008, з якого вбачається, що Державне підприємство завод «Арсенал» не є платником акцизного збору; з матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору № 3147 першим та другим відповідачами було додержано вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо дотримання процедури укладення договорів оренди майна державних підприємств, зазначений договір був укладений особами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та мали намір досягти реального настання правових наслідків, що обумовлені ним; зміст договору № 3147 включає всі істотні умови, які відповідно до ст. 284 ГК України та статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» мають містити договори такого виду; що стосується позовної вимоги прокуратури про зобов'язання другого відповідача повернути державі в особі другого позивача нерухоме майно, що належить державі, то вона також не підлягає задоволенню, оскільки договір, на підставі якого орендовані приміщення були передані другому відповідачу, є чинним.

В апеляційному поданні Заступник прокурора міста Києва просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2008 у справі № 36/375 з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування і порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Підстави апеляційного подання обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що Державне підприємство завод «Арсенал» як об'єкт Національного космічного агентства не підлягає приватизації, а його майно не може бути передано в оренду.

На думку заявника, посилання суду першої інстанції на те, що заборона на передачу в оренду майна встановлена лише щодо майнових комплексів і не стосується окремого індивідуально визначеного майна, суперечить приписам Закону, зокрема, ст.ст. 66, 139 ГК України.

Заступник прокурора міста Києва зазначає, що згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» забороняється передача в оренду об'єктів державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», незалежно від того, випускають такі об'єкти підакцизну продукцію чи ні.

Заявник посилається на те, що в порушення норми ст. 794 ЦК України договір № 3147 нотаріально не посвідчувався.

На думку заявника, при укладенні договору № 3147 були порушені норми ст. 207 ГК України, ст.ст. 16, 215 ЦК України, у зв'язку з чим цей договір має бути визнаний недійсним.

В письмовому поясненні другий позивач заперечує проти задоволення апеляційного подання та вказує на те, що ДП завод «Арсенал» не випускає продукцію, що має загальнодержавне значення і тим самим не має статусу загальнодержавного значення; третя особа не є об'єктом Національного космічного агентства України як в розумінні п. «б» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», так і в розумінні Закону України «Про космічну діяльність»; в перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, включене не Державне підприємство завод «Арсенал», а тільки спеціальне виробництво заводу, яке розташоване тільки в двох цехах: №№ 20 і 59; третя особа не випускає підакцизну продукцію.

У відзиві на апеляційне подання перший відповідач не погоджується із доводами подання, посилаючись на те, що Національне космічне агентство України як орган, уповноважений управляти відповідним державним майном, листом № 2083/10-6 від 05.05.2006 та Державне підприємство завод «Арсенал» як балансоутримувач майна своїм листом надали позитивні висновки на передачу в оренду нерухомого державного майна; другий відповідач орендує частину нерухомого майна (приміщення), що не відноситься до об'єктів, перелічених в ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»; третя особа не випускає підакцизну продукцію; матеріально-технічна база для виробництва спеціальної техніки та персонал відповідної кваліфікації розташовані в цехах №№ 22 і 59, в той час як другий відповідач орендує приміщення, що не знаходяться у вказаних цехах; в ст. 794 ЦК України вказано, що нотаріальному посвідченню підлягає договір найму будівлі або іншої капітальної споруди укладений на строк не менше одного року, а договір № 3147 укладено строком на 11 місяців.

Другий відповідач у відзиві на апеляційне подання зазначає, що орендоване другим відповідачем нерухоме майно не підпадає під обмеження, встановлені п. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не має загальнодержавного значення, підлягає приватизації та не є об'єктом Національного космічного агентства України в розумінні Закону України «Про космічну діяльність», не входить до складу спеціального виробництва ДП заводу «Арсенал»; спеціальне виробництво Державного підприємства заводу «Арсенал» розташоване лише в цехах №№ 20 і 59, а майно, що орендується другим відповідачем, знаходиться на другому поверсі корпусу № 30 та не підпадає під обмеження, встановлені п. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; договір № 3147 укладений строком на 11 місяців, а тому дія ст. 794 ЦК України на нього не розповсюджується.

В письмовому поясненні № 847/502 від 23.12.2008 третя особа вказує, що не здійснює виробництво підакцизної продукції і товарів загальнодержавного значення та відсутність протягом останніх 12 років державного замовлення на виробництво товарів такого значення; спеціальне виробництво розташоване в цехах №№ 20 і 59, які знаходяться в корпусах №№ 45 і 65, тому заборона приватизації на майно, передане за договором оренди № 3147, не розповсюджується.

На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 09.12.2008 у справі № 36/375 другим позивачем надані документи.

Розглянувши апеляційне подання, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, другого позивача, першого і другого відповідачів та третьої особи, враховуючи доводи відзивів на апеляційне подання першого і другого відповідачів та письмових пояснень другого позивача і третьої особи, колегія суддів встановила наступне.

Заступником прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Національного космічного агентства України до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про визнання недійсним договору № 3147 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, площею 47,08 кв.м., кім. № 208, розташованої на другому поверсі корпусу № 30 за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, укладеного між першим та другим відповідачами, шляхом припинення його дії на майбутнє; зобов'язання другого відповідача повернути державі в особі другого позивача нерухоме майно, що належить державі, а саме: нежитлові приміщення площею 47,08 кв.м., кім. 208, другого поверху корпусу № 30, розташовані по вул. Московській, 8 у м. Києві, передані за актом приймання-передачі від 24.05.2006.

Згідно з п. 1.1 договору оренди № 3147 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 24.05.2006 перший відповідач, за договором орендодавець, передає, а другий відповідач, за договором орендар, приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 69,20 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус № 30, другий поверх, кімната № 208, що знаходиться на балансі Державного підприємства заводу «Арсенал», вартість якого за експертною оцінкою станом на 28.02.2006 становить 422 882,00 грн.; майно передається в оренду з метою розміщення апарату виконкому другого відповідача.

Орендоване майно було передане першим відповідачем другому відповідачу за актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 30 від 24.05.2006.

Додатковим договором № 1 від 01.02.2007 про внесення змін до договору № 3147 від 24.05.2006 змінено п. 1.1 договору № 3147 та зазначено, що перший відповідач, за договором орендодавець, передає, а другий відповідач, за договором орендар, приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 47,08 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 /кімната № 208 на 2-му поверсі, корп. № 30/, що знаходиться на балансі Державного підприємства заводу «Арсенал», вартість якого за експертною оцінкою станом на 28.02.2006 становить 287 706,35 грн.; майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації, яка не займається комерційною діяльністю.

Пунктом 10.1 договору № 3147 встановлено, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 24.05.2006 по 24.04.2007 включно.

В матеріалах справи відсутні докази припинення договору № 3147 у зв'язку із закінченням строку дії договору, тому відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 № 2269-XII (далі – Закон № 2269) та п. 10.5 договору № 3147 цей договір відповідно продовжувався, про що також вказує лист першого відповідача за № 30-04/3546 від 14.05.2007. А 21.05.2008 між першим та другим відповідачами був укладений договір № 3147/2 про внесення змін до договору оренди № 3147 від 24.05.2006, яким встановлено строк дії договору оренди № 3147 на 2 роки 11 місяців, що діє до 24.02.2011 включно.

Заступник прокурора м. Києва як на підставу визнання недійсним договору № 3147 посилається на ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України та стверджує, що відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону № 2269, п. «б» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» та Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» ДП завод «Арсенал» як об'єкт Національного космічного агентства України відноситься до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, та його майно не може бути передано в оренду.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), а ст. 287 ГК України визначено, що орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2269 передбачено, що об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств, та ст. 5 цього ж Закону встановлено, що орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.

Згідно з п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15.12.1992 № 8-92, який був чинний на час укладення договору № 3147, покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України, а за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 278-р «Про передачу підприємств до сфери управління НКАУ» прийнято пропозицію НКАУ та Мінпромполітики про передачу казенного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Арсенал» і Державного підприємства завод «Арсенал» до сфери управління Агентства.

Наказом від 26.07.2004 № 203 «Про закріплення майна за ДП завод «Арсенал» Національним космічним агентством України згідно із затвердженим актом приймання-передачі від 21.07.2004 закріплено державне майно та окреме індивідуально визначене майно, що передане із сфери управління Мінпромполітики до сфери управління НКАУ, за Державним підприємством заводом «Арсенал» на праві повного господарського відання.

Першим відповідачем, до укладення договору № 3147, були отримані позитивні висновки від другого позивача як органу, уповноваженого управляти майном, у листі за № 2083/10-6 від 05.05.2006 якого зазначено, що оскільки нежитлове приміщення, загальною площею 69,2 кв.м., розташоване в корпусі № 30 за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, не підпадає під критерії заборони згідно зі ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», то НКАУ не заперечує проти укладення договору оренди з другим відповідачем терміном на 11 місяців, та від третьої особи, як балансоутримувача майна, у листі «Щодо передачі в оренду приміщення, яке знаходиться на балансі ДП завод «Арсенал», в якому третя особа не заперечує проти укладання договору оренди з другим відповідачем.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону № 2269, зі змінами і доповненнями, не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 29 червня 2004 року.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-XII, зі змінами і доповненнями, приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства; до об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Отже, чинним законодавством України чітко визначено, що об'єктом, який має загальнодержавне значення, є цілісний майновий комплекс підприємства, його структурного підрозділу, основним видом діяльності якого є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що загальнодержавне значення мають: об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України; об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема, об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України; об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв; об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому.

Твердження Заступника прокурора м. Києва про те, що ДП завод «Арсенал» передано до сфери управління Національного космічного агентства України і тому він є об'єктом загальнодержавного значення та не підлягає приватизації відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», є безпідставним, виходячи з наступного.

Як передбачено зазначеною нормою Закону, загальнодержавне значення мають об'єкти Національного космічного агентства України, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей.

При цьому також необхідно враховувати, що об'єктом Національного космічного агентства України згідно з положеннями Закону України «Про космічну діяльність» від 15.11.1996 № 502/96-ВР є матеріальні предмети штучного походження, що проектуються, виготовляються та експлуатуються як у космічному просторі (космічний сегмент, космічна інфраструктура), так і на поверхні землі (наземний сегмент, наземна інфраструктура) з метою дослідження та використання космічного простору.

Як вбачається зі Статуту Державного підприємства заводу «Арсенал», нова редакція якого зареєстрована державним реєстратором Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 17.08.2004 за № 10701050001000830, основними видами діяльності заводу є, зокрема, виробництво виробів народного споживання, видавнича діяльність, операції з оброблення металу, будівельні і ремонтні роботи, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля промисловими товарами, роздрібна торгівля побутовими товарами і їх ремонт, автомобільні перевезення, створення програмного забезпечення.

Отже лише та обставина, що ДП завод «Арсенал» передано до сфери управління другого позивача розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 278-р «Про передачу підприємств до сфери управління НКАУ», не є підставою для висновку, що ДП завод «Арсенал» автоматично набуває статусу загальнодержавного значення і не підлягає приватизації, адже для набуття такого статусу третя особа повинна здійснювати діяльність, що забезпечує соціальний розвиток, збереження і підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, та відповідати вимогам Закону України «Про космічну діяльність» щодо об'єкту НКАУ.

Також з матеріалів справи не вбачається та прокуратурою і позивачами відповідно до ст. 33 ГПК України не доведено, що ДП завод «Арсенал» належить до об'єктів, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність та об'єкти права власності Українського народу, майна, що становить матеріальну основу суверенітету України, або до об'єктів, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання чи реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, або до об'єктів, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому.

Щодо твердження прокуратури про те, що ДП завод «Арсенал» включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847-ХІV до цього переліку віднесене лише Спеціальне виробництво Державного підприємства заводу «Арсенал», яке згідно з відомістю про наявність на ДП завод «Арсенал» матеріально-технічної бази та персоналу відповідної кваліфікації, наявність системи якості та нормативно-технічної документації для провадження діяльності з виготовлення, розробки, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, підписаною генеральним директором ДП завод «Арсенал», та відповідно до наказу генерального директора ДП завод «Арсенал» від 18.03.2008 № 153 «Удосконалення виробництва спеціальної техніки», про що також зазначає другий позивач, спеціальне виробництво та випробувальні стенди військової техніки ДП заводу «Арсенал» знаходиться в цехах №№ 20 та 59, що розташовані в корпусах №№ 45 і 65, в той час як об'єктом оренди за договором № 3147 є приміщення, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус № 30, другий поверх, кім. № 208, і не має відношення до Спеціального виробництва Державного підприємства завод «Арсенал».

Також слід зазначити, що згідно з довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.08.2008 № 11483/9/15-109 станом на дату видачі довідки ДП завод «Арсенал» не є платником акцизного збору.

Отже, оскільки ДП завод «Арсенал» не є платником акцизного збору, то суд дійшов висновку, що третя особа не випускає підакцизну продукцію, тобто приміщення, яке було передане в оренду відповідно до договору № 3147, не є об'єктом державної власності, який випускає підакцизну продукцію.

А як вбачається зі змісту норми абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону № 2269, для визнання об'єкту державної власності таким, що не може бути об'єктом оренди, повинні бути наявними такі умови, як включення об'єкту до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», та випуск таким об'єктом підакцизної продукції.

Аналогічних висновків дійшли Верховний Суд України в постанові від 28.02.2006 у справі № 31/192 та Вищий господарський суд України в постанові від 21.03.2006 у справі № 8/31д.

Таким чином відсутні підстави для висновку, що при укладенні договору № 3147 сторонами було порушено норми законодавства України, в тому числі абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону № 2269, у зв'язку з чим позовна вимога про визнання недійсним договору № 3147 від 24.05.2006 задоволенню не підлягає.

Оскільки договір № 3147 не визнано недійсним, то не можуть бути застосовані наслідки визнання недійсним договору, передбачені ч. 2 ст. 208 ГК України та ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Статтею 785 ЦК України та ст. 27 Закону № 2269 встановлений обов'язок орендаря повернути орендоване майно у разі припинення договору оренди, а враховуючи ту обставину, що договір № 3147 станом на день розгляду справи № 36/375 є чинним, то підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання другого відповідача повернути орендовані приміщення відсутні.

Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами апеляційного подання, враховуючи вищезазначене та виходячи з наступного.

Як вже було встановлено вище судом апеляційної інстанції, лише та обставина, що ДП завод «Арсенал» передано до сфери управління Національного космічного агентства України, не є підставою для висновку, що ДП завод «Арсенал» автоматично набуває статусу загальнодержавного значення і не підлягає приватизації та його майно не може бути передано в оренду, адже для набуття такого статусу ДП завод «Арсенал» повинно здійснювати діяльність, що забезпечує соціальний розвиток, збереження і підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, та відповідати вимогам Закону України «Про космічну діяльність» щодо об'єкту Національного космічного агентства України.

Статті 66, 139 ГК України не регулюють питання щодо розповсюдження заборони на передачу в оренду майнових комплексів на окреме індивідуально визначене майно.

Як було встановлено вище, положення абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону № 2269 передбачає, що, по-перше, не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», та, по-друге, не можуть бути об'єктами оренди об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», які випускають підакцизну продукцію. При цьому прокуратурою не доведено приналежність третьої особи ані до першого випадку, ані до другого.

Згідно з ч. 2 ст. 793 ЦК України в редакції, що була чинною на час укладення договору № 3147, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки п. 10.1 договору № 3147 від 24.05.2006 встановлено, що цей договір укладено строком на 11 місяців, то цей договір не потребує нотаріального посвідчення. А станом на день укладення договору № 3147/2 щодо встановлення строку дії договору в 2 роки 11 місяців, ч. 2 ст. 793 ЦК України була змінена і передбачала необхідність нотаріального посвідчення для договорів укладених строком на три роки і більше.

Суд апеляційної інстанції не вбачає та прокуратурою не доведено наявності порушень, передбачених нормами ст. 207 ГК України, ст. 215 ЦК України при укладенні договору № 3147.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційного подання та зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2008 у справі № 36/375 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2.          Справу № 36/375 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді