Постанова

від 13.01.2009 по справі 19/49-08-3971

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/49-08-3971

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р. Справа № 19/49-08-3971

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Фесем ЛТД”: Коломієць Є.В. –за дорученням    

від СФГ „Вереск”: не з'явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Вереск”, с. Саф'яни, Ізмаїльського району, Одеської області

на рішення господарського суду  Одеської області

від  17 листопада 2008 року                    

у справі № 19/49-08-3971                                                                                                                                                                                                                                                                                        

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Фесем ЛТД”, м. Київ

до Селянського (фермерського) господарства „Вереск”, с. Саф'яни, Ізмаїльського району, Одеської області  

про спонукання до виконання умов мирової угоди

                                                         В С Т А Н О В И Л А:

   У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Фесем ЛТД” (далі ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства „Вереск” (далі СФГ) про зобов'язання СФГ належним чином виконати мирову угоду, укладену між сторонами у справі 19.03.2008 р. та затверджену ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2008 р. у справі № 28/323-07-9226 та стягнення з СФГ на користь ТОВ –503835 грн. 65 коп. заборгованості (остаточні уточнені позовні вимоги).

   СФГ позовні вимоги ТОВ вважав необґрунтованими та безпідставними.   

   Рішенням господарського суду Одеської області від 17.11.2008 р. (суддя Петренко Н.Д.)  позов задоволений у повному обсязі та СФГ зобов'язаний виконати умови мирової угоди, що укладена між сторонами у справі 19.03.2008 р. та затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2008 р. у справі № 28/323-07-9226 та з останнього на користь ТОВ стягнуто 503835 грн. 65 коп. –боргу, 85 грн. –понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Рішення суду мотивовано тим, що СФГ не виконав свої зобов'язання щодо виконання умов мирової угоди, укладеної між сторонами у справі 19.03.2008 р. та затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2008 р. у справі № 28/323-07-9226, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі ст. ст. 525–527 ЦК України. Судові витрати по справі покладені судом на СФГ відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.   

   В апеляційній скарзі СФГ просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ.

   У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу СФГ без задоволення. В судовому засіданні представник ТОВ доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

   12.01.2009 р. до апеляційного суду надійшло клопотання СФГ, викладене в телеграмі, про перенесення судового засідання у зв'язку з зайнятістю директора СФГ в іншому судовому процесі.

   Назване клопотання визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на відсутність доказів, що підтверджують зайнятість директора СФГ в іншому судовому процесі. Крім того, вказана у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів СФГ може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною такого перенесення може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких обставин, у даному випадку, немає.

   Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника ТОВ, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи в судовому засіданні місцевого суду 10.11.2008 р. приймали участь представники СФГ: Чабанова С.В. та Дяченко О.В., які були повідомлені про оголошення перерви у справі до 17.11.2008 р. о 14:00, що слідує з протоколу судового засідання. Будь-які зауваження на названий протокол учасники процесу, в тому числі і представники СФГ, в порядку ст. 81-1 ГПК України, не подали.

   17.11.2008 р. о 14:00 представники СФГ в судове засідання не з'явились, внаслідок чого, місцевий суд підставне, без будь-яких порушень процесуальних прав СФГ, продовжив розгляд справи за їх відсутністю, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки є голослівними та безпідставними.

   З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в судовому засіданні колегією суддів досліджена справа № 28/323-07-9226 господарського суду Одеської області.

   З протоколу судового засідання від 24.03.2008 р. вбачається, що справа № 28/323-07-9226 була розглянута місцевим судом за участю представників сторін: від ТОВ –Кузьменко К.О. та від СФГ –Дяченко О.В.

   В судовому засіданні названі представники сторін заявили клопотання про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі. При цьому, суду була надана письмова заява про затвердження мирової угоди в якій зазначено, що сторонам відомі наслідки, передбачені ст. ст. 22, 78 ГПК України, затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі. Також суду була надана мирова угода, що підписана 19.03.2008 р. директорами ТОВ та СФГ та скріплена печатками останніх.

   Будь-які зауваження на названий протокол судового засідання учасники процесу, в тому числі і представник СФГ, в порядку ст. 81-1 ГПК України, не подали.

   Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2008 р., що набрала законної сили, затверджена мирова угода від 19.03.2008 р. укладена між ТОВ і СФГ та провадження у справі № 28/323-07-9226 припинено.

   Текст мирової угоди від 19.03.2008 р., що міститься в матеріалах справи № 28/323-07-9226 та в матеріалах справи № 19/49-08-3971 є ідентичним та дослівним, тому доводи скаржника про те, що зазначена мирова угода є сфальсифікованою та недійсною до уваги прийнятими бути не можуть.

   Таким чином, судовою ухвалою від 24.03.2008 р., що набрала законної сили, затверджена укладена між сторонами у справі мирова угода, за змістом якої СФГ зобов'язався в строк до 01.09.2008 р. поставити ТОВ –403, 068 тони насіння ріпаку за ціною 1250 грн. за тону, а в разі неможливості виконання цієї поставки сплатити останньому 503835 грн. 65 коп. боргу в зазначений строк, тобто в строк до 01.09.2008 р.     

   СФГ не спростовує той факт, що станом на час розгляду справи місцевим судом ним не виконані умови затвердженої судом мирової угоди, що безумовно свідчить про ухилення останнього від виконання її умов, а одночасне посилання в апеляційній скарзі на форс-мажорні обставини та на ухилення ТОВ від отримання насіння ріпаку є взаємовиключними, а тому до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки суперечать умовам мирової угоди від 19.03.2008 р., що затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2008 р., що набрала законної сили.      

   Відповідно до п. 3.9.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” –у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено; однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставне, згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України задовольнив позовні вимоги ТОВ у повному обсязі та правомірно, на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, поклав понесені ТОВ судові витрати по справі: 85 грн. –на сплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на СФГ.

   Оскільки, викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника не спростовують вищезазначені висновки суду першої інстанції, то колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

                            Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                         П О С Т А Н О В И Л А:     

   Рішення господарського суду Одеської області від 17.11.2008 року у справі № 19/49-08-3971 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Вереск”, с. Саф'яни, Ізмаїльського району, Одеської області –без задоволення.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 14.01.2009 р.