Постанова

від 15.01.2009 по справі 40/196-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/196-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р.                                                           Справа № 40/196-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. ,  Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Писаренко А.М.

відповідача -  Головко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області, м. Харків (вх. № 2877 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.11.08 р. по справі № 40/196-08

за позовом Приватного підприємства фірма "Форпост-3" м. Харків

до Головного управління юстиції у Харківській області, м. Харків

про  стягнення 8618,44 грн.

встановила:

У жовтні 2008 року Приватне підприємство фірма «Форпост –3», м. Харків              звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Головного управління юстиції у Харківській області, м. Харків основного боргу в розмірі 7 488,00 грн., 905,80 грн. пені, 224,64 грн. 3% річних за договором на охорону № 28 від 30.03.2007р.,  та судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2008 р. по  справі            № 40/196-08 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7 488,00 грн. заборгованості, 905,80 грн. пені, 224,64 грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2008 р. в частині стягнення з нього пені у розмірі 905,80 грн., 3% річних в розмірі 224,64 грн. скасувати, посилаючись на те, що Приватним підприємством фірми «Форпост –3»пропущено строк  позовної давності звернення до суду з вимогами щодо стягнення пені та 3% річних.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких  вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими, посилається на те, що пеня та річні нараховані у відповідності до вимог чинного законодавства, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення –без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також доводи сторін, що викладені у апеляційній скарзі, відзиві на неї, заслухавши у судовому засіданні                                                                                                                                                                         повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2008р., виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30 березня між Приватним підприємством фірма «Форпост –3»та Головним управлінням юстиції у Харківській області було укладено договір № 28 надання відповідачу охоронних послуг, згідно умов якого позивач зобов'язався надавати послуги по забезпеченню охорони об'єктів правопорядку та безпеки Замовника (відповідача), прийнятих під охорону.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата за охорону здійснюється Замовником щомісячно не пізніше 30 числа минулого місяця.

Відповідно до пункту 2.3 Договору Замовник проводить оплату наданих в попередньому місяці позивачем послуг на підставі Акту виконаних робіт шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, та відповідно до актів виконаних робіт (а.с. 12, 13) позивачем у відповідності до умов договору № 28 від 30.03.2007р. надані послуги по забезпеченню охорони адміністративного будинку Головного управління юстиції: за  червень 2007 року –на суму 5 760,00 грн.; за липень 2007 року –на суму 1 728,00 грн.

Згідно пункту 3.2.10 Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за охорону.

Однак, відповідач свої зобов'язання по сплаті наданих позивачем послуг за червень-липень 2007 року не виконав.

Актом звіряння розрахунків між сторонами по справі підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 7 488,00 грн.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості відповідача в сумі 7 488,00 грн. законними та обґрунтованими, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає правомірними висновки суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу сумі 7 488,00 грн., оскільки такі висновки зроблені виходячи з умов договору та положень чинного законодавства, а також ґрунтуються на дійсних обставинах справи. Крім того, самим відповідачем наявність боргу в розмірі 7 488,00 грн.  за надані позивачем послуги не заперечується, а рішення в цій частині не оскаржується.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України 3% річних відповідно до наданого позивачем розрахунку склали суму 224,64 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі вважає, що позивачем неправомірно нараховані річні, оскільки, на його думку, він пропустив строк звернення до суду з вимогою щодо стягнення 3% річних, встановлений частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає наведені твердження відповідача безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно статті 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів  вимог  законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України річні не є неустойкою, їх правова природа інша. За Цивільним кодексом України неустойка має дві форми: пеню і штраф. Отже, пеня, виступаючи однією з форм неустойки, яка стягується за кожен день прострочення і в межах річного строку позовної давності, відрізняється від відсотків за користування чужими коштами, що є самостійною формою цивільно-правової відповідальності, платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Таким чином, на вимоги про стягнення річних за прострочення виконання грошового зобов'язання спеціальна позовна давність строком в один рік не розповсюджується.

За таких обставин, посилання відповідача на необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 3% річних з підстав пропущення ним встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України річного строку позовної давності, є безпідставним та таким, що спростовується вищевказаним.

Отже, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції,  вважає, що позовні вимоги в частині стягнення річних у сумі 224,64 грн. цілком підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству України, в зв'язку з чим обґрунтовано визнані господарським судом такими, що підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач також просив стягнути з відповідача пеню у відповідності з пунктом 7.1 Договору з зв'язку з несвоєчасною оплатою за охорону об'єкту в сумі 905,80 грн. за період з 10.07.2007р. по 10.01.2008р.

Місцевий господарський суд  визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 905,80 грн. законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновками господарського суду щодо обґрунтованості заявлених вимог в частині стягнення пені за період з 10.07.2007р. по 10.01.2008р., оскільки такого висновку суд першої інстанції дійшов без врахування наступних норм матеріального права.

Відповідальність за  несвоєчасну   оплату   виконаних   робіт встановлена                 п. 7.1 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми простроченого платежу   за кожний день прострочення платежу.

В силу статті 216, частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді  застосування господарських санкцій є вчинене учасником  господарських  відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій,  згідно частини  2 статті  217 Господарського кодексу України,  є штрафні санкції, до яких віднесені, у тому числі штраф та пеня (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з  пунктом  6  статті  232 Господарського кодексу України,  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не  встановлено  законом  або договором,  припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином,  враховуючи,   що   останній   строк   виконання зобов'язання відповідачем визначений датою –09.07.2007 р., нарахування пені розпочалось 10.07.2007 р.,  отже,  позивач має право вимагати стягнення пені лише за період до 10.01.2008 р.

Виходячи з строку позовної давності,  встановленого пунктом 1 частини 2 статті 258  Цивільного кодексу  України,  та положення статті  232 Господарського кодексу України,  заявлені вимоги в частині стягнення  пені  підлягають задоволенню в розмірі 492,36 грн.  за  період з 02.10.2007р. по 10.01.2008р. (в межах річного строку позовної давності), оскільки позивач звернувся до господарського суду Харківської області 02.10.2008р., що вбачається з штампу  канцелярії суду на  позовній заяві.

За таких  обставин,   колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення пені з відповідача за період з 10.07.2007р. по 02.10.2007р. в сумі 413,44 грн., в зв'язку з чим в позовних вимогах в цій частині слід відмовити.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 258, 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 216, 218, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.  ст. ст.  32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п.  4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -                                             

постановила:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській областізадовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2008 року по справі          № 40/196-08 в частині стягнення з відповідача пені в сумі 413,44 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2008 року по справі № 40/196-08 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства фірми «Форпост-3», м.Харків (61052, м. Харків, вул.. Ярославська, 1, р/р 26006101798 в ЗАТ «ПроКредитБанк», м. Харків, МФО 320894, код 32652066) на користь Головного управління юстиції у Харківській області  (61002, м. Харків, вул.   Петровського, 16, р/р 35210001004513 (загальний фонд) в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 34859512) витрати  по сплаті держмита у розмірі 22,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.   

         Головуючий суддя                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Могилєвкін Ю.О.