Постанова від 20.12.2012 по справі 2270/6264/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6264/12

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення- рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у вересні 2012 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001701701/3080 від 21.09.2012 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 26.10.2012 року відмовив в задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач вказує, що він має право включити до податкового кредиту звітного періоду суму ПДВ сплаченого у зв'язку з придбанням будівельних матеріалів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що явка відповідача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ФОП ОСОБА_3 03.03.1998 року зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.

Працівником ДПІ у м. Хмельницькому було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин за квітень-травень 2012 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 31.08.2012 року №4941/17-1/НОМЕР_1 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001701701/3080 від 21.09.2012 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 11299 грн., в тому числі по основному платежу в розмірі 9039 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 2260 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано необхідні докази, які підтверджували б будівництво тимчасової споруди, а тому податковий орган обґрунтовано прийняв податкове повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001701701/3080 від 21.09.2012 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 11299 грн., з яких за основним платежем 9039 грн. та за штрафними санкціями 2260 грн. Оскаржене податкове повідомлення рішення прийнято на підставі акта №4941/17-1/НОМЕР_1 від 31.08.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.04.2012 - 31.05.2012 р.р. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ з квітня по травень 2012 року на 10666 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надано податкові накладні, акт здачі-прийняття робіт, товарно-транспортну накладну, які підтверджують факт понесених позивачем витрат та сплату ним податку на додану вартість.

Також позивачем надано угоду №21 від 01.08.2012 р. та звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій будівлі (споруди), зазначені докази підтверджують намір ФОП ОСОБА_3 звести тимчасову споруду.

Відповідно до п. 1.8 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1330/20068, холодильне та інше обладнання, що розміщується поряд з ТС, необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання будь-якого дозволу. При цьому загальна площа, що займає таке обладнання, не може перевищувати 25 % площі цієї ТС, а обладнання має розміщуватися поряд з ТС.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження того, що придбані позивачем будівельні матеріли використані в господарській діяльності фізичної особи-підприємця, оскільки це суперечить вказаним вище нормам п. 198.3 ст. 198 ПК.

Враховуючи викладене, позивачем доведено, що ним зводиться тимчасова споруда, з огляду на це не потрібно отримувати дозволи на виконання будівельних робіт.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 226 грн. сплаченого судового збору.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення- рішення, - скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001701701/3080 від 21.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн., шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "21" грудня 2012 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.