Постанова

від 20.12.2012 по справі 2а-3797/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 2а-3797/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представників:

від позивача: Мельничука В.В.

від відповідача: Салітринського А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області

про стягнення коштів в сумі 191880,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2012 року управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягненню коштів на відшкодування витрат понесених при виплаті державної адресної допомоги в розмірі 191980,66 грн., поштового збору на їх доставку в розмірі 1063,15 грн., та на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 1814,04 грн. (1800 грн. самої виплати пенсії та 14,04 грн. витрат на доставку) за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності в період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року відмовився від відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату та доставку виплачених пенсій по інвалідності громадянам -ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що одержали трудове каліцтво за межами України, в тому числі на території республік за період їх входження до складу СРСР, а також відшкодування щомісячної адресної допомоги та невідшкодованого поштового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, подавши до суду письмові заперечення проти адміністративного позову. В судовому засіданні пояснив, що відшкодування адресної допомоги до пенсії за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не передбачено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Така адресна допомога встановлена постановою Кабінету Міністрів України за № 265 від 26.03.2008 року для підвищення рівня пенсійного забезпечення, її виплати здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, витрати позивача по виплаті адресної допомоги в сумі та поштового збору на її доставку не підлягають відшкодуванню відповідачем. Крім того, представник відповідача зазначив про те, що згаданим Порядком визначено механізм відшкодування виплачених пенсій по інвалідності, який здійснюється виключно на централізованому рівні, тобто Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним Фондом України, а на місцях проводяться тільки звірки взаєморозрахунків. Як наслідок, на думку відповідача, в Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області відсутнє право на стягнення із відповідача виплаченої пенсії, а відповідач не наділений повноваженнями щодо її відшкодування. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, встановлено наступне.

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому району Івано-Франківської області 10.06.1994 року зареєстроване Галицькою районною державною адміністрацією в Івано-Франківській області як юридична особа та включене до ЄДРПОУ, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 від 10.06.1994 року (а.с. 31).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області 20.01.2006 року зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРПОУ, що підтверджується копією довідки, виданої Управлінням статистики у Галицькому районі Івано-Франківської області № 27/212 (а.с. 32).

Судом встановлено, що в період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року здійснено виплату громадянам державної адресної допомоги в розмірі 191980,66 грн., при цьому витрати, пов'язані з виплатою вказаної адресної допомоги складають 1063,15 грн., що підтверджується довідкою позивача від 05.12.2012 року (а.с. 30). Суми виплаченої допомоги та понесених на її виплату витрат включені позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з травня 2012 року по жовтень 2012 року включно, копії яких знаходяться в матерілах справи (а.с. 12, 14, 16, 18, 20, 22).

Відповідачем зазначені акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей до довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 13, 15, 17, 19, 21, 23) не прийнято до відшкодування вищевказані суми виплаченої позивачем державної адресної допомоги та понесених витрат на її доставку.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 року (надалі -Порядок).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Пунктом 4 Порядку зазначено, що відшкодуванню підлягає:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Окрім цього, як вбачається з постанови Кабінету міністрів України № 265 від 26.03.2008 року щомісячна державна адресна допомога до пенсії передбачена для підвищення рівня пенсійного забезпечення і її виплата здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, то відшкодування її за рахунок відповідача не охоплюється даним Порядком. Адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо вищевказаною постановою Кабінету міністрів України № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних правових норм, щомісячна державна адресна допомога є самостійним, окремим видом соціальної допомоги, що не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови Кабінету міністрів України № 265 від 26.03.2008 року.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року, із змінами та доповненнями, кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням. Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги.

Вказане також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 06.06.2011 року у справі № 21-57а11 та від 20.06.2011 року у справі № 21-118а11 при розгляді аналогічних справ, взятих судом до уваги відповідно до ст. 244-2 КАС України (а. с. 33-38).

Пункт 2 Порядку визначає механізм відшкодування на централізованому рівні, а Пунктом 5 Порядку передбачений тільки обов'язок органів Пенсійного Фонду провести з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, скласти Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих та подати його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем сум щомісячної адресної допомоги в розмірі 191980,66 грн. та витрат на її доставку в розмірі 1063,15 грн. за період з травня 2012 року по жовтень 2012 року включно є безпідставними та необґрунтованими, а тому в задоволенні позову в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо відшкодування відповідачем витрат, понесених позивачем, у зв'язку із виплатою пенсій громадянам, які отримали травму на виробництві в країнах учасниць СНД (республік колишнього СРСР) та виплата пенсій яким проводиться в Україні, як громадянам, що переїхали на постійне місце проживання в Україну, судом встановлено наступне.

Як з'ясовано в судовому засіданні, між позивачем і відповідачем спір виник щодо непогодження відповідачем актів звірки витрат по виплаті пенсії по інвалідності та поштового збору на її доставку за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року по громадянах, нещасні випадки з якими сталися у 1982 році, 1987 році за межами України на території республік колишнього СРСР, а саме: гр.. ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Факт страхового випадку на виробництві при виконанні ОСОБА_3 трудових обов'язків та отримання інвалідності підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 22.08.1982 року, згідно якого останній працюючи механізатором (комбайнером) 22.08.1982 року отримав травму ампутацію лівої руки. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 20.04.1988 року ОСОБА_3 визнаний інвалідом 2 групи внаслідок нещасного випадку на виробництві та згідно довідки серії Д-71 № 382012 Галицьким відділом соціального забезпечення йому було призначено пенсію по інвалідності. Актом огляду МСЕК (довідка серії 2-18 АА № 074621 від 28.10.1992 року) інвалідність ОСОБА_3 встановлена довічно.

Факт страхового випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність відносно ОСОБА_4 підтверджуються актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 14.09.1987 року, згідно якого ОСОБА_4 працюючи електрозварником на Когалимнафтогазбуд будівельному управлінні № 23 (Когалим, Мансійського автономного округу, Тюменська область), 14.09.1987 року отримав травму всього тіла. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 07.01.1988 року був визнаний інвалідом 1 групи внаслідок нещасного випадку на виробництві та згідно довідки серії ИДФК-82 №000401 Галицьким відділом соціального забезпечення йому було призначено пенсію по інвалідності. Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 20.01.1992 року (довідка серії ВТЄ-8 №086927) інвалідність встановлена довічно.

В період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року позивачем здійснено виплату пенсій по інвалідності ОСОБА_3 в розмірі 900 грн., ОСОБА_4 - 900 грн. та 14,04 грн. витрат на її доставку.

Статтею 1 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14.01.1998 року за №16/98-ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

Відповідно до пункту 4 статті 25 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 4 статті 26 вищевказаного Закону передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Окрім цього, як встановлено вище, відносини щодо відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати в тому числі шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Як зазначено вище, згідно пункту 4 вказаного Порядку, серед сум, які відшкодовуються із витрат, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, визначено суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Згідно з пунктом 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державні соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Вказана норма кореспондується з нормою частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Зокрема, вказаною нормою передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року, закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

За змістом вимог статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 3 вказаної Угоди визначено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Підпунктом "а"частини 1 статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежну від стажу роботи.

Нормами статтей 80, 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що нарахування та виплата пенсій проводиться органами Пенсійного Фонду за місцем проживання пенсіонера.

Відповідно до приписів частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Такий висновок суду щодо обов'язку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань управлінню Пенсійного фонду України витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві також підтверджується правовою позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.01.2011 року № К-19259/10.

Як вищевстановлено судом, за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року позивачем здійснено пенсійні виплати громадянам -ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким встановлена інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за межами України в розмірі 1814,04 грн. (1800 грн. самої виплати пенсії та 14,04 грн. витрат на її доставку). Фактичне здійснення таких виплат встановлено під час судового розгляду відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності (а.с. 24-30), підставність їх проведення підтверджено матеріалами справи, зокрема, актами про нещасний випадок на виробництві, актами огляду МСЕК про встановлення інвалідності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: слід стягнути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області суму витрат, понесених на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1814 (тисячу вісімсот чотирнадцять) гривень 04 копійки за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 25925667, місцезнаходження: 77100, Івано-Франківська область, місто Галич, вул. Шевченка, будинок 11) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551050, місцезнаходження - 77100, Івано-Франківська область, місто Галич, вулиця Шевченка, будинок 10) суму витрат, понесених на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1814 (тисячу вісімсот чотирнадцять) гривень 04 копійки за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 21.12.2012 року.