Постанова

від 14.12.2012 по справі 2а-5178/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2012 року 2а-5178/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Диво-Буд»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Диво-Буд»(далі -позивач, Товариство, ТОВ «БК «Диво-Буд») звернулось до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012 №0022262220, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 131 817,55 грн., де основний платіж - 105 454,04 грн., а штрафні санкції -26 363,51 грн., №0022252220 про збільшення податку на прибуток підприємств на загальну суму 126 040,00 грн., в тому числі основний платіж - 118 337,00 грн., штрафні санкції -7 703,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується із висновками Акта перевірки від 27.09.2012 №417/22-2/35313569, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки господарська операція за договором №С0045, укладеним між позивачем і ТОВ «БК «Рідне місто», є фактичною і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають її реальність, яка є підставою для формування податкового обліку Товариства. Отримані від контрагента роботи використано у власній господарській діяльності, вони відповідають економічній та господарській меті Товариства та були сплачені, що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

Крім вказаного, позивач зазначає, що відсутність факту перетину державного кордону керівником контрагента з 01.01.2011 по час перевірки не може свідчити про нікчемність правочину, оскільки первинні документи Товариству було доставлено кур'єром, тобто їх можна було підписати і за кордоном та переслати, а також вказаний факт не свідчить про можливість в'їзду керівника ТОВ «БК «Рідне місто»в Україну до 01.01.2011. В той же час, неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Рідне місто»не може бути підставою для визнання укладених Товариством з цим контрагентом правочинів нікчемними.

Також, у своїх доводах позивач зазначає, що під час перевірки відповідачем було порушено ряд норм Податкового кодексу України щодо дотримання процедури контрольного заходу. Зокрема, порушення полягають у початку здійснення перевірки до отримання Товариством відповідного наказу та повідомлення про здійснення перевірки. Крім того, в оскаржуваних рішення Податкового органу міститься посилання на акт перевірки від 28.09.2012, тоді як позивачем отримано акт перевірки від 27.09.2012.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, які полягають в наступному.

Податковий орган зазначає, що відсутність реально вчинених господарських операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку.

В той же час, в ході проведення перевірки позивача отримано інформацію, яка свідчить про відсутність реального надання послуг ТОВ «БК «Рідне місто» на користь Товариства за договором №С0045 від 07.11.2011. Зокрема, згідно з відповіддю на запит з інформаційної бази «Аркан»щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 (керівник контрагента) не перетинав кордон України з 01.01.2011 по 14.05.2012. Крім того, відповідно до отриманого з ДПІ у Печерському районі м. Києва акта неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Рідне місто»від 17.05.2012, реальність господарських операцій між вказаним суб'єктом господарювання та контрагентами, зокрема, Товариством, не підтверджено.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що TOB «БК «Диво-Буд»зареєстроване 15.08.2007 виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 35313569, взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 16.08.2007 за №4173-04, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.04.2008 №100112446, індивідуальний податковий номер 353135610280.

Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1. 1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України управлінням податкового контролю 20-21 вересня 2012 року проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Диво-Буд»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»(код ЄДРПОУ 34729816) за період грудень 2011 року - січень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №417/22-2/35313569. Відповідно до наданої позивачем копії акта перевірки його складено 27.09.2012, який відправлений на адресу Товариства поштою 29.09.2012, про що свідчить конверт, який оглянутий в судовому засіданні та копії якого долучено до матеріалів справи. Водночас, відповідно до копії акту перевірки, наданої представником відповідача, змісту оскаржуваних рішень та витягу з журналу реєстрації актів, вказаний акт перевірки датований - 28.09.2012. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність описки в примірнику акта перевірки позивача, отже предметом дослідження у даній справі є обґрунтованість висновків Податкового органу, викладених у Акті №417/22-2/35313569 щодо перевірки діяльності TOB «БК «Диво-Буд» по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»за період грудень 2011 року - січень 2012 року, незалежно від відмітки про дату його складання (далі -Акт перевірки).

Перевіркою встановлено та у висновках Акта перевірки зафіксовано порушення з боку Товариства пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит на суму 105 454,04 грн., а саме: за грудень 2011 року - 75 108,62 грн., за січень 2012 року - 29 345,42 грн.; порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток у розмірі 118 337,00 грн., зокрема, за І квартал 2012 року на суму 30 812,00 грн., та за 2011 рік на суму 87 525,00 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами.

Між ТОВ «БК «Диво-Буд»в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ «БК «Рідне місто»в особі директора ОСОБА_1 укладений договір від 07.11.2011 за № С0045 на виконання підрядних робіт.

Згідно з договором ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»(код ЄДРПОУ 34729816) виконує власними і залученими силами та засобами роботи по капітальному ремонту приміщення Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва.

Від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 17.05.2012 №1341/22- 9/34729816 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», код за ЄДРПОУ 34729816, за жовтень 2011 року - квітень 2012 року, у якому зазначено наступне.

Згідно з отриманими матеріалами від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС (Висновок щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності №793) матеріали передано службовою запискою №3631/вн/07-06/30 від 16.05.2012.

У висновку зазначено, що податкову звітність до ДПІ у Печерському районі подано не директором підприємства ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»ОСОБА_1, зареєстрованим в Російській Федерації, оскільки отримано відповідь на запит з інформаційної бази «Аркан»щодо перетину державного кордону України, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не перетинав кордон з 01.01.2011 по 14.05.2012.

За результатами опрацювання комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: АРМ «Аудит», АРМ «Звіт», АІС «Облік податків і платежів», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; електронні Реєстри податкових накладних; а також інформації, що надійшла від Броварської ОДПІ, було досліджено адміністративно-майновий стан ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»та можливість здійснювати господарську діяльність, та виявлено ознаки «фіктивності».

В Акті від 17.05.2012 №1341/22- 9/34729816 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»зазначено, що в ході проведення перевірки: не встановлено фактів передачі товарів (послуг) ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування , зберігання товарів, а також інших первинних документів; відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; загальна чисельність працюючих на ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»згідно з даними бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа. У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Враховуючи викладену вище інформацію Податковий орган дійшов висновку, що у ТОВ «БК «Диво-Буд»відсутнє право на формування податкового кредиту та валових витрат по операціях з ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», адже, згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Таким чином, відповідач зазначає, що ТОВ «БК «Диво-Буд»не підтверджено обсяги валових витрат на суму 527 270,00 грн. та задекларованого податкового кредиту, за період, що перевіряється, на суму 105 454,04 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто».

З долучених до матеріалів справи копій первинних документів судом встановлено наступне.

Основними видами діяльності, які має право здійснювати ТОВ «БК «Диво-Буд»є: Будівництво будівель -КВЕД 45.21.1; Будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання -КВЕД 45.21.4; Інші спеціалізовані будівельні роботи -КВЕД 45.25.1; Інші монтажні роботи -КВЕД 45.34.0; Оптова торгівля будівельними матеріалами -КВЕД 51.53.2.

ТОВ «БК «Диво-Буд»має Ліцензію АВ №596633 на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

21.10.2011 Київською міською клінічною лікарнею №1 у Віснику державних закупівель №126/4 (572/4) розміщено оголошення про заплановану закупівлю проведення робіт з капітального ремонту приміщення КМКЛ №11 для відкриття амбулаторій сімейного лікаря за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2 (Лот №1), що підтверджується доданим Витягом з Веб-порталу з питань державних закупівель (www.tender.me.gov.ua).

За результатами відкритих торгів учасником-переможцем Лоту №1 з ціною акцептованої пропозиції 1 420 118,40 грн. з ПДВ стало ТОВ «БК «Диво-Буд», про що у Віснику державних закупівель №141 (587) надруковано Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції.

За результатами цих відкритих торгів між ТОВ «БК «Диво-Буд»та Київською міською клінічною лікарнею №11 був укладений Договір №1142 про закупівлю робіт за державні кошти.

З метою виконання частини робіт на вищезазначеному об'єкті позивачем було залучено у якості підрядника ТОВ «БК «Рідне місто», яке мало Ліцензію АВ №313963 на будівельну діяльність, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та укладено сторонами договір на виконання підрядних робіт №С0045 від 07.11.2011.

Предметом вищезазначеного договору №С0045 є: «Підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами та засобами роботи по капітальному ремонту приміщення Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва для відкриття амбулаторій сімейного лікаря за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2».

Згідно з п. 2.1. договору №С0045 ціна договору визначається Сторонами шляхом підписання Договірної ціни (Додаток №1 до договору). Характер договірної ціни -динамічна. Згідно з Додатком №1 до договору №С0045 договірна ціна визначена сторонами у сумі -630 308,84 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору №С0045 оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється Замовником не пізніше 10 днів з дня підписання ним актів про фактично виконані роботи (ф. КБ-2в) у розмірі 100% кожного оформленого акту, з урахуванням сплаченого авансу.

Пунктом 5.1. договору №С0045 визначено, що Підрядник виконує роботи у відповідності із проектною документацією, будівельними нормами та правилами (копії локальних кошторисів додаються).

Виконання підрядних робіт підтверджується підписаними сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року №№1,2 та за січень 2012 року №№1,2,3,4,5,6.

На виконання умов договору №С0045 ТОВ «БК «Рідне місто»виписані для ТОВ «БК «Диво-Буд»податкові накладні: №120601 від 06.12.2011 на суму 10 002,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 667,00 грн.; №121303 від 13.12.2011 на суму 40 235,60 грн., в т.ч. ПДВ 6 705,93 грн.; №121304 від 13.12.2011 на суму 44 764,44 грн., в т. ч. ПДВ 7 460,74 грн.; №122102 від 21.12.2011 на суму 129 261,60 грн., в т. ч. ПДВ 21 543,60 грн.; №122203 від 22.12.2011 на суму 58 731,00 грн., в т. ч. ПДВ 9 788,50 грн.; №122909 від 29.12.2011 на суму 173 657,10 грн., в т. ч. ПДВ 28 942,85 грн.; №12002 від 20.01.2012 на суму 45 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 7 500,00 грн.; №12703 від 27.01.2012 на суму 46 272,00 грн., в т. ч. ПДВ 7 712,00 грн.; №12704 від 27.01.2012 на суму 49 500,00 грн., в т. ч. ПДВ 8 250,00 грн.; №13107 від 31.01.2012 на суму 35 300,50 грн., в т. ч. ПДВ 5 883,42 грн.

Позивач оплатив підрядні роботи відповідно до умов договору №С0045, що підтверджується долученими до справи банківськими виписками по рахунку.

Позивачем суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Рідне місто»були включені до податкового кредиту за грудень 2011 року на суму 76 108,62 грн., за січень 2012 року на суму 29 345,42 грн.

Також, Товариство віднесло до складу валових витрат суми по операціях з ТОВ «БК «Рідне місто»за 2011 рік у сумі 380 543,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 146 727,00 грн.

Виконані ТОВ «БК «Рідне місто»підрядні роботи за договором №С0045 є складовою частиною робіт по капітальному ремонту приміщення КМКЛ №11 Дніпровського району м. Києва для відкриття амбулаторій сімейного лікаря за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2, що виконував позивач як учасник-переможець конкурсних торгів (генеральний підрядник) за договором №1142 про закупівлю робіт за державні кошти.

На підтвердження робіт за Договором №1142 про закупівлю робіт за державні кошти позивачем надано копії Додатків №№1, 2 до цього Договору, акти (Ф. №Кб-2в) приймання виконаних будівельних робіт, Довідки (Ф. №КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт, банківських виписок по рахунку. Також, надано лист-відгук про виконані роботи головного лікаря КМКЛ №11, яким підтверджується факт здійснення Товариством капітального ремонту приміщень для відкриття амбулаторії сімейного лікаря.

В свою чергу, відповідач не виконав ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 в частині надання доказів надсилання Товариству обов'язкового письмового запиту відповідно до положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є, зокрема, встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом і наявності правових підстав для формування Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за наслідками взаємовідносин із ТОВ «БК «Рідне місто».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на викладені положення чинного процесуального законодавства, суд звертає увагу, що відсутність факту перетинання кордону керівником ТОВ «БК «Рідне місто»з 01.01.2011 по травень 2012 року є неналежним доказом того, що директор контрагента не підписував договір №С0045 та відповідні первинні документи, оскільки, як пояснив представник позивача, ОСОБА_1 міг перетнути кордон до 01.01.2011 і знаходитись в Україні під час здійснення господарських операцій із Товариством. Крім того, податкова звітність подається в електронному вигляді, а договори та первинні документи були надіслані кур'єрською службою.

Також, суд звертає увагу, що факт неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Рідне місто»у травні 2012 року та ненадання відповідних документів контрагентом позивача не може свідчити про відсутність реального характеру правочину №С0045. Таким чином, обставини, на які посилається у своїх доводах відповідач, зокрема, щодо неподання керівником ТОВ «БК «Рідне місто», як уповноваженою особою, податкової звітності від імені підприємства, непідписання ним договору №С0045 та складених в його межах первинних документів є лише припущенням Податкового органу, не підтвердженим належними доказами.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача щодо порушення відповідача в частині початку здійснення перевірки до отримання Товариством наказу та повідомлення про проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. В той же час, пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що саме документальна позапланова невиїзна перевірка, яку здійснено відповідачем, проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, вказані норми податкового законодавства не ставлять право відповідача на початок здійснення перевірки в залежність від факту отримання платником податків наказу та повідомлення про перевірку, а достатньо лише виконання вимоги щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення таких документів.

Податковим органом доведено належними доказами факт надсилання позивачу наказу та повідомлення про перевірку саме 20.09.2012, що не заперечується Товариством.

В той же час, з матеріалів справи (первинних документів) вбачається вчинення позивачем та контрагентом дій, спрямованих на реальне виконання умов укладеної угоди, зокрема, виконання та прийняття робіт, оплата їх вартості, використання їх у власній господарській діяльності. Так, позивач стверджує про факт отримання послуг підряду їх оприбуткування і відображення у звітних документах, подальшого використання у своїй господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Вказане свідчить про реальне настання правових наслідків, обумовлених правочином.

В той же час, суд вважає доведеним правомірність та обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту коштів у сумі 105 454,04 грн. та до валових витрат суму 527 270,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «БК «Рідне місто»у зв'язку з наступним.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 20.07.2010 №1112/11/13-10, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Отже, суд зазначає, що в даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування і формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та формування валових витрат.

Судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, факт здійснення Товариством розрахунку за виконані роботи, в ціні яких включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту та валових витрат за договором виконання підрядних робіт.

В той же час, суд вважає, що про реальність правочину, в результаті виконання якого позивачем сформовано податковий кредит і валові витрати, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи щодо подальшого використання отриманих послуг та господарської обґрунтованості потреб в отриманні такого характеру робіт.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем і ТОВ «БК «Рідне місто», правомірності прийнятих ним спірних рішень.

Оскільки відповідач таких доказів не надав, а надані докази є недостатніми, суд, із власної ініціативи витребував докази, які підтверджують реальність здійснення операцій Товариства з ТОВ «БК «Рідне місто», зокрема, щодо використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «БК «Рідне місто»підтверджується наступними доказами у справі.

Укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договором виконання підрядних робіт, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаної угоди, а саме: податковими накладними, договірною ціною, актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року і січень 2012 року, банківськими виписками з рахунку Товариства, доказами подальшого використання придбаних у контрагента виконаних робіт у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «БК «Рідне місто»суду доведено.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Рідне місто»у грудні 2011 року -січні 2012 року.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав»проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява N 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Товариства щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «БК «Рідне місто», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо. А, також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит і формування валових витрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового обліку за наслідками взаємовідносин із ТОВ «БК «Рідне місто».

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та формування валових витрат у зв'язку з укладенням господарського договору з ТОВ «БК «Рідне місто».

Окрім викладеного, суд звертає увагу на таке.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Як встановлено з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача у судовому засіданні перевірку діяльності Товариства Податковим органом проведено, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Всупереч вказаним положенням податкового законодавства відповідач не надав жодних доказів надсилання Товариству обов'язкового письмового запиту, чим позбавив позивача можливості надати відповідні документи та пояснення для підтвердження реальності правовідносин із ТОВ «БК «Рідне місто». Отже, в даному випадку Податковий орган діяв не в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між Товариством і ТОВ «БК «Рідне місто»; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум ПДВ, формування валових витрат; доведеність неправомірності дій Податкового органу під час здійснення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 16 жовтня 2012 року № 0022262220 та № 0022252220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Диво-Буд» судовий збір у розмірі 2 240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 грудня 2012 р.