Постанова

від 23.11.2012 по справі 2а-7764/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2012 р. № 2а-7764/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача -Харечко У.Л., згідно довіреності,

відповідача -Стародуба В.Я., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Воютицький спиртовий завод" до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ДП "Воютицький спиртовий завод" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Самбірському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000472300 та № 0000492300 від 03.07.2012 року, прийнятих за наслідками планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.02.2010 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010 року по 30.06.2010 року, оформленої актом № 410/22-00/00374781 від 14.06.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням додаткових пояснень від 01.11.2012 року, покликається на те, що висновки акту ДПІ у Самбірському районі Львівської області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. У ДП "Воютицький спиртовий завод" є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність (реальність) господарських операцій з контрагентами ПП "Партнер-Вест" та ТзОВ "Соланж-Трейд", тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Купівля у 2010 році у ПП "Партнер-Вест" запчастин підтверджена накладними, податковими накладними, прихідними ордерами та звітами про витрати основних матеріалів у будівництві, відповідними банківськими виписками, а також, відповідними накладними вимогами. З ТзОВ "Соланж-Трейд" у 2010 році позивачем укладено усний договір купівлі-продажу сировини -бітрексу, що підтверджено видатковою накладною, актом про приймання матеріалів, прихідним ордером, податковою накладною, а також, випискою по банківському району. Використання даного матеріалу підтверджено актом проведення денатурації від 26.02.2010 року, в процесі якої використовувався бітрекс. Висновок податкового органу про відсутність господарських операцій у зв'язку із недостатністю трудових та матеріальних ресурсів в контрагентів позивача є необґрунтованими, оскільки товар міг постачатися із залученням третіх осіб. Крім того, зазначає, що на позивача не покладено обов'язку контролювати дотримання контрагентами фінансової дисципліни, а також не передбачено відповідальності за такі порушення контрагентів. Наголошує на тому, що доводи податкового органу є надуманими, не підтверджені доказами. Посилання відповідача в акті перевірки на те, що правочини ДП "Воютицький спиртовий завод" порушують публічний характер не відповідають дійсності, оскільки такі не відповідають критеріям нікчемних правочинів, що передбачені ст. 228 ЦК України. За таких обставин просить визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях від 19.09.2012 року, суть яких зводиться до наступного. Проведеною перевіркою встановлено, що у ДП "Воютицький спиртовий завод" відсутні господарські взаємовідносини з ПП "Партнер-Вест" та ТзОВ "Соланж-Трейд", оскільки до перевірки позивачем не представлено товарно-транспортних накладних, а видаткові накладні не містять даних про транспортні засоби. Таким чином, реальність поставок товарів (послуг) від ПП "Партнер-Вест", ТзОВ "Соланж-Трейд" до ДП "Воютицький спиртовий завод" не встановлена, тобто, правочини між ними здійснені без настання реальних наслідків. Крім того, відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання позивачем та використання у господарській діяльності вказаного товару. Відтак, зазначені договори є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Таким чином, позивач безпідставно сформував податковий кредит за березень та червень 2010 року та валові витрати за І-ІІ квартали 2010 року по контрагентах ТзОВ "Соланж", "Партнер-Вест"). За таких обставин просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Державне підприємство "Воютицький спиртовий завод", ідентифікаційний номер 00374781, зареєстроване як юридична особа 05.08.2003 року Самбірською РДА Львівської області, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою АБ № 090401 з ЄДРПОУ, код 000374781.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ДП "Воютицький спиртовий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2010 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010 року по 30.06.2010 року, оформленої актом № 410/22-00/00374781 від 14.06.2012 року, ДПІ у Самбірському районі Львівської області прийнято податкові повідомлення-рішення від № 0000472300 та № 0000492300 від 03.07.2012 року, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2349,16 грн., в тому числі за основним платежем -1879,33 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -469,83 грн., та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2936,45 грн., в тому числі за основним платежем - 2349,16 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -587,29 грн. відповідно.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 1879,33 грн., в тому числі за березень 2010 року на суму 1345,33 грн., за червень 2010 року на суму 534,00 грн.; порушено 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.07.1997 року № 283/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2349,16 грн., в т.ч. І квартал 2010 року на суму 1681,66 грн., за ІІ квартал 2010 року на суму 667,50 грн.

Підставою цього є висновок відповідача про те, що господарські операції, які відображені позивачем в пред'явлених до перевірки документах, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, і, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У 2010 році позивач на підставі усного договору придбав у ПП "Партнер-Вест" запчастини (втулки, пружину, манжету клапана, поршень, шток поршня), що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 10 від 23.03.2010 року на суму 4250,00 грн., № 13 від 28.04.2010 року на суму 1548,00 грн., № 18 від 03.06.2010 року на суму 3204,00 грн. та відповідними їм податковими накладними № 10 від 23.03.2010 року, № 13 від 28.04.2010 року, № 18 від 03.06.2010 року.

Факт отримання позивачем вказаних запчастин та їх використання у власній господарській діяльності підтверджено прихідними ордерами № 112 від 28.04.21010 року, № 79 від 25.03.2010 року, № 166 від 04.06.2010 року, вимогою за формою М-11 № 178 від 25.03.2010 року, № 271 від 28.04.2010 року, № 381 від 04.06.2010 року, а також звітами про витрати основних матеріалів у будівництві в порівнянні з виробничими нормами за березень, квітень, червень 2010 року.

Уповноваженим на отримання ТМЦ від ПП "Партнер-Вест" був ОСОБА_3, на якого була виписана довіреність № 10 від 22.03.2010 року, згідно журналу реєстрації довіреностей по ДП "Воютицький спиртовий завод".

Оплата даного товару здійснювалась ДП "Воютицький спиртовий завод" в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП "Партнер-Вест", що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 29.01.2010 року, 27.04.2010 року та від 02.06.2010 року.

Крім того, в періоді, що перевірявся, ДП "Воютицький спиртовий завод" було придбано у ТзОВ "Соланж-Трейд" сировину -бітрекс.

Доказами реальності даної операції є наявні в матеріалах справи видаткова накладна № РН-22021 від 04.03.2010 року на суму 4435,99 грн., відповідна їй податкова накладна № 22021 від 22.02.2010 року на суму 4435,99 грн., в тому числі ПДВ.

Факт отримання 22.02.2010 року бітрексу від ТзОВ "Соланж-Трейд" також підтверджено наявною в матеріалах справи копією реєстру довіреностей по ДП "Воютицький спиртовий завод", виданої на ім'я ОСОБА_4, із поміткою про підтвердження даного доручення видатковою накладною № РН-22021. Отриманий позивачем від ТзОВ "Соланж-Трейд" бітрекс 25% оприбутковано згідно прихідного ордеру № 491 від 22.02.2010 року, акта № 1 про приймання 2 каністр по 4 кг. бітрексу 25% у рідкому стані із поміткою про відсутність супровідного транспортного документа.

Доказом оплати позивачем придбаного у ТзОВ "Соланж-Трейд" товару є наявна в матеріалах справи виписка по банківському рахунку позивача від 22.02.2010 року на суму 4435,99 грн.

Копією акта від 26.02.2010 року проведення денатурації спирту етилового на ДП "Воютицький спиртовий завод", що відбувся з добавлянням бітрексу 25% в кількості 6,55 кг. доведено використання такого бітрексу 25% у власній діяльності. Слід зазначити, що даний акт підписано всіма членами комісії (серед яких, крім повноважних представників позивача, і представник податкової міліції, і представник контрольного поста), що проводили процедуру денатурації.

Зміст господарських операцій з ТзОВ "Соланж-Трейд" та ПП "Партнер-Вест" відповідає видам діяльності ДП "Воютицький спиртовий завод" за КВЕД -виробництво етилового спирту із зброджуваних продуктів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, керуючись наступним:

Відповідно до п. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно п.2.4 даного Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 вищевказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) , не включається до податкового кредиту.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. Лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Первинні та інші документи, що були надані під час проведення документальної перевірки ДП "Воютицький спиртовий завод" та подані в ході судового розгляду на підтвердження позовних вимог, зокрема, видаткові та податкові накладні, банківські виписки, копії журналу реєстрації доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти списання тощо підтверджують зв'язок понесених витрат позивача по придбанню товарів з його господарською діяльністю. Зазначені документи в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", є первинними документами та містять необхідні реквізити та інформацію. Доказів того, що вказані первинні (накладні, податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними представником відповідача не надано.

А, отже, такі первинні бухгалтерські документи є законною підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Як вбачається з акта документальної перевірки № 410/22-00/00374781 від 14.06.2012 року, підставою для висновку про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами стали акти невиїзних документальних перевірок цих контрагентів та висновки про те, що вони (контрагенти) не мають основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження ТМЦ, зазначенні контрагенти не знаходяться за місцем реєстрації тощо.

На думку суду, такий підхід для проведення перевірок є неприпустимим з огляду на Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, де акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, при проведенні перевірки податковому органу необхідно досліджувати фінансово-господарську діяльність того чи іншого суб'єкта господарювання з урахуванням поданих ним первинних бухгалтерських документів, а не використовувати виключно перевірок контрагентів контрагентів. А відсутність у податкового органу можливості перевірки суб'єкта підприємницької діяльності не може слугувати беззаперечним доказом фіктивності такого підприємства.

Щодо порушення ДП "Воютицький спиртовий завод" норм ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду справи зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України та ст. 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Слід також вказати, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податкових зобов'язань з ПДВ від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, тим більше, що податок на додану вартість по операціях з "Партнер-Вест" та "Соланж-Трейд" позивачем було в повному обсязі сплачено до бюджету.

Дана позиція суду викладена також у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) в якому суд зазначив, що такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З врахуванням вищевикладеного, акт перевірки від 14.06.2012 року, що є предметом дослідження, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених позивачем і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Тобто висновки представників ДПІ у Самбірському районі Львівської області спираються не на дослідженнях та аналізі первинних документів, що були надані для проведення документальної перевірки, а є похідними від висновків актів невиїзних перевірок, складених іншими податковими органами.

Зважаючи на ці обставини, виходячи з приписів ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що акт № 410/22-00/00374781 від 14.06.2012 року документальної планової виїзної перевірки ДП "Воютицький спиртовий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2010 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010 року по 30.06.2010 року, не може вважатись допустимим доказом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки від 23.12.2011 року.

Висновки відповідача, як органу державної податкової служби, про нікчемність укладених ДП "Воютицький спиртовий завод" з ПП "Партнер-Вест" та ТзОВ "Соланж-Трейд" договорів не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірними спірні податкові повідомлення-рішення, якими ДП "Воютицький спиртовий завод" збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1879,33 грн. та податку на прибуток в сумі 2349,16 грн.

А, відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 123 Податкового кодексу України.

Звідси, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Самбірському районі Львівської області № 0000472300 та № 0000492300 від 03.07.2012 року підлягають скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 107,30 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України користь ДП "Воютицький спиртовий завод".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби № 0000472300 та № 0000492300 від 03.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Державного підприємства "Воютицький спиртовий завод" (ЄДРПОУ 00374781) 107,30 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 28.11.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.