Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а/1270/8349/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8349/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.,

при секретарі Житній Ю.С.

в присутності сторін: від позивача - Кузєнкової О.В.;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №7 м. Краснодону» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках.

У подальшому позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просив суд накласти арешт на кошти Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» (код за ЄДРПОУ 32025555), що знаходяться у банках на суму податкового боргу у загальному розмірі 34 653,11 грн. по наступним платежам:

- з податку на додану вартість (14010100) в сумі 12 437,31 грн.;

- з земельного податку (13050101) в сумі 21 478,20 грн.;

- з земельного податку (13050105) в сумі 614,74 грн.;

- з земельного податку (13050108) в сумі 122,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 18.05.2007 та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС. Станом на 11.10.2012 підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 34 653,11 грн. по наступним платежам:

- з податку на додану вартість (14010100) в сумі 12 437,31 грн.;

- з земельного податку (13050101) в сумі 21 478,20 грн.;

- з земельного податку (13050105) в сумі 614,74 грн.;

- з земельного податку (13050108) в сумі 122,86 грн.

Підприємству були направлені перша податкова вимога від 03.07.2003 № 1/261 та друга податкова вимога від 05.09.2003 № 2/357. Згідно підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.12.2012, місцезнаходження Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону», 94407, Луганська обл., м.Краснодон, проспект Молодої Гвардії, буд.7 (а.с.80-82).

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі держаної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі держаної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (які були чинні на дату виникнення спірних правовідносин) Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» подало до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби:

- податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року вхідний № 20259, за серпень 2007 року вхідний № 21647, за вересень 2007 року вхідний № 25896, за жовтень 2007 року вхідний № 29647, за листопад 2007 року вхідний № 31654, за грудень 2007 року вхідний № 35318, за січень 2008 року вхідний № 4171, за лютий 2008 року вхідний № 5570, за березень 2008 року вхідний № 10316, за квітень 2008 року вхідний № 13359, за травень 2008 року вхідний № 14634, за лютий 2009 року вхідний № 5630, за квітень 2009 року вхідний № 13086, за травень 2009 року вхідний № 14623, за червень 2009 року вхідний № 18651, за липень 2009 року вхідний № 22464, за серпень 2009 року вхідний № 24645 (а.с.23-56);

- податковий розрахунок земельного податку за 2007 рік вхідний 2239, 2240, 2104 (а.с.59);

- уточнюючий податковий розрахунок земельного податку за 2007 рік вхідний 39355, 39356, 39357 (а.с.67), в яких самостійно визначило податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з земельного податку.

У відповідності із підпунктом 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі актів тематичної перевірки від 19.09.2008 № 2159, від 17.09.2007 № 2227, від 27.05.2008 № 1201, від 20.02.2008 № 443, від 11.02.2009 № 303 (а.с.61,62,64,65,66) Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» винесені податкові повідомлення-рішення: від 02.08.2007 № 0003381640/0, від 21.05.2010 № 0001601640/0, від 17.09.2007 № 0017481541/0, від 19.09.2008 № 0008941541/0, від 11.02.2009 № 0001211541/0, від 27.05.2008 № 0004771541/0, від 20.02.2008 № 0000731541/0 (а.с.57,58,60,63).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані посадовими особами Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону», про що свідчать підписи на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с.57,58,60,63).

Податкові повідомлення-рішення Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобов'язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач узгоджену суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з земельного податку у встановлені законом строки у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого за відповідачем утворився податковий борг у загальному розмірі 34 653,11 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача (а.с.83-108).

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з земельного податку у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нараховувалася пеня (а.с.83-108).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області КП «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» було вручено першу податкову вимогу від 03 липня 2003 року № 1/261 та другу податкову вимогу від 05 вересня 2003 року № 2/357, про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства на корінцях податкових вимоги (а.с.11).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що у Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» транспортні засоби, земельні ділянки, нерухоме майно відсутні (лист Краснодонського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 22.06.12 № 1159 (а.с.12), лист відділу Держкомзему у м. Краснодоні Луганської області від 22.06.2012 № 1158 (а.с.13), лист комунального підприємства «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 18.06.2012 № 1000 (а.с.13)). Тобто, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» не забезпечено майном для погашення податкового боргу, що також зазначено у рішенні Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 15 квітня 2011 року № 964 (а.с.15).

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також приписи підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти в розмірі 34 653,11 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 11 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 17 грудня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках задовольнити.

Накласти арешт на кошти Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7 м. Краснодону» (код за ЄДРПОУ 32025555), в сумі 34 653,11 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят три гривні одинадцять копійок) з яких за податковим боргом з податку на додану вартість (14010100) в сумі 12 437,31 грн., з земельного податку (13050101) в сумі 21 478,20 грн., з земельного податку (13050105) в сумі 614,74 грн., з земельного податку (13050108) в сумі 122,86 грн. які знаходяться на розрахункових рахунках платника у банках, до повного погашення зазначеного податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 17 грудня 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев