Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а/1270/8144/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8144/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В.С,

за участю

представників позивача Федотова В.Л. наказ від 16.03.2007,

Сорока М.С.. довіреність від 15.11.2012

представника відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ МЕТАЛУРГКОКСОХІМБУД» до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 № 0000032200, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ МЕТАЛУРГКОКСОХІМБУД» до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 № 0000032200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 78 370,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» за липень 2011 року, в якому викладено висновок про завищення позивачем податкового кредиту на суму 62696,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість.

Такий висновок податкового органу позивач вважає необґрунтованим, оскільки його зроблено відповідачем виключно на підставі акта ДПІ у м. Полтава про результати перевірки ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», в результаті якої встановлено відсутність у вказаного товариства необхідних умов для здійснення господарської діяльності, купівлі-продажу, відвантаження та зберігання товарно-матеріальних цінностей, відповідного персоналу. Транспортних засобів приміщень та матеріальних ресурсів.

Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, оскільки господарські відносини з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», які були предметом перевірки, були спрямовані на настання реальних наслідків, та відбувалися фактично, при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту позивач діяв відповідно до вимог податкового законодавства, яке передбачає фактичне здійснення господарських операцій з підтвердженням первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. На час укладення та виконання угод ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» було належним чином зареєстровано в якості юридичної особи, перебувало на обліку в якості платника податків, у тому числі податку на додану вартість, при цьому свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ було анульовано вже після укладення та виконання угод з позивачем.

З урахуванням вимог ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України позивач вважає висновки акту перевірки про безтоварність угод, та нікчемність укладених правочинів з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» бездоказовими.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги. просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 17 грудня 2012 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявні заперечення відповідача, в яких, серед іншого, зазначено про невизнання заявленого позову відповідачем, а також вказано, що позивачем у липні 2011 року до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В».

В основу акта перевірки позивача покладено висновки акта ДПІ в м. Полтаві про результати перевірки ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», яким встановлено, що товариство не знаходиться за адресою реєстрації, діяльність товариства полягає у проведенні транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту покупцями товариства по операціях, що не мають реального товарного характеру. Тобто за результатами перевірки ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» встановлено, що вказане товариство не могло здійснювати господарську діяльність через відсутність підприємства за місцезнаходженням, необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання та інших основних фондів. Господарські операції з цим підприємством не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна. Відтак, на думку відповідача, угоди з вказаним контрагентом є нікчемними тому не дають підстав позивачу для формування сум податкового кредиту.

Формування позивачем податкового кредиту з урахуванням документів, виданих ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» за нікчемними правочинами і призвело до неправильного визначення сум податку на додану вартість.

Відповідачем зазначено також, що позивачем не надано до перевірки всі документи, які необхідні для підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», а саме, не надано фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів, інформації про стан дебіторсько-кредиторської заборгованості, регістрів бухгалтерського обліку, журналів-ордерів, зворотно-сальдових відомостей.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ МЕТАЛУРГКОКСОХІМБУД» (код ЄДРПОУ 34903425) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради 16.03.2007, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби.

У період з 30.02.12, по 06.06.12. відповідачем - Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» за період з 01.07.11 по 31.0711. за результатами якої складено акт за № 522/222-34903425 від 14.06.12 (а.с. 12-19).

Підстави призначення та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

У висновках акта перевірки вказано, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.44, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 Накказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п.3.1, п.4.1 Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41 в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на суму 62 696,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2012 форми «Р» № 0000032200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 78 370,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 62 696,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15674,00 грн. (а.с. 20).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема,: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 ПК України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підстави формування податкового кредиту визначає ст. 198 ПК України. Відповідно до п. 198.1. цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з акту перевірки та заперечень відповідача, саме відсутність факту підтвердження належними документами правомірності формування податкового кредиту з ПДВ стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

А саме, відповідачем вказано, що позивачем не надано до перевірки: бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарів, робіт, послуг; журнали-ордери, оборотні відомості по бухгалтерським рахункам 301, 311, 361, 372, 631, 641 та первинні документи до них; зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів, податкові накладні та первинні документи, які свідчать про здійснення операцій з продажу та придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявленого податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ; договори, додаткові угоди до них, що свідчать про взаємовідносини ТОВ «СМУ МЕТАЛУРГКОКСОХІМБУД» з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», документи, що свідчать про оплату виконаних робіт; розрахунково-платіжні документи (платіжні доручення, акти взаємозаліку, тощо).

Як вбачається з матеріалів справи та заперечень відповідача, в основу акта перевірки позивача покладено висновки акта за № 881/15-02/33315134 від 19.10.2011 ДПІ в м. Полтаві про результати перевірки ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» (а.с.51-53) , яким встановлено, що товариство не знаходиться за адресою реєстрації, діяльність товариства полягає у проведенні транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту покупцями товариства по операціях, що не мають реального товарного характеру. Тобто за результатами перевірки ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» встановлено, що вказане товариство не могло здійснювати господарську діяльність через відсутність підприємства за місцезнаходженням, необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання та інших основних фондів. Господарські операції з цим підприємством не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна. Вказаний акт перевірки також містить посилання, що рішенням ДПІ в м. Полтаві № 173 від 08.09.2011 анульовано свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» платником ПДВ.

В силу норм п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету визначає ст. 200 ПК України, відповідно до п.200.1, якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню до Державного бюджету України визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, виходячи з вимог вказаних норм, підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ є податкова накладна.

У спірних правовідносинах податковий орган всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» не мають реального характеру.

На думку суду, фактичне виконання угод позивача з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» підтверджено відповідно договорами підрядних будівельних та монтажних робіт, купівлі-продажу, накладними та податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) форми КБ-2в, виписками з банківських рахунків, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, кошторисними розрахунками вартості будівництва, журнали-ордери по бухгалтерським рахункам (а.с.59-80, 87, 120-171).

Так, на замовлення Перевальської міської ради Луганської області, позивачем взято на себе обов'язки з капітального ремонту другого поверху будівлі міськради, Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання» - обов'язки щодо поточного ремонту вентиляційних каналів житлового будинку за адресою м. Алчевськ, вул.. Кірова, 7, та капітального ремонту покрівлі житлового будинку пр. Металургов, 42., що в подальшому було оформлено договорами підряду № 97 від 27 липня 2011 року, № М07-11/3 від 29.07.2011, № М07-11/1 від 22.07.2011 відповідно. До договорів складено довідки про вартість будівельних робіт КБ3, зведений кошторис вартості будівництва, розраховано договірну ціну.

На виконання зазначених обов'язків позивачем 20.06.2011 укладено з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» договори: субпідряду, предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту другого поверху будівлі міськради, поточного ремонту вентиляційних каналів житлового будинку за адресою м. Алчевськ, вул.. Кірова, 7, капітального ремонту покрівлі житлового будинку пр. Металургов, 42., та купівлі-продажу будівельних матеріалів.

Доказами фактичного виконання вказаних робіт є акти форми КБ-2в та № КБ-3, які складені між позивачем та ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», а також між позивачем та замовниками робіт - Перевальською міською радою Луганської області, Комунальним підприємством «Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання». ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» позивачу видано відповідні податкові накладні. Розрахунки за вказаними операціями здійснено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Крім того, фактичне виконання будівельно-монтажних робіт опосередковано підтверджує довідка зустрічної звірки розрахунків між позивачем та Комунальним підприємством «Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання» від 24.02.2012, яку складено державною фінансовою інспекцією в Луганській області за результатами зустрічної звірки, проведеної з метою документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій між цими суб'єктами. Зустрічною звіркою встановлено виконання позивачем робіт з поточного ремонту вентиляційних каналів житлового будинку за адресою м. Алчевськ, вул.. Кірова, 7, та капітального ремонту покрівлі житлового будинку пр. Металургов, 42. та проведення розрахунків за роботи у повному обсязі.

Посилання відповідача на відсутність у позивача фінансово-господарських документів, що підтверджують сплату грошових коштів, інформації про стан дебіторсько-кредиторської заборгованості, регістрів бухгалтерського обліку, журналів-ордерів, зворотно-сальдових відомостей судом не приймаються, оскільки відсутність чи наявність вказаних документів може свідчити лише про наявність чи відсутність порушень правил ведення бухгалтерського обліку та, відповідно, не може слугувати беззаперечним доводом щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкового кредиту. Крім того, відповідач у своїх запереченнях не зазначив, яким саме чином відсутність кожного з вказаних документів вплинула на правомірність віднесення сум за операціями з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» до податкового кредиту.

Щодо висновків податкового органу з урахуванням акта перевірки ПДІ у м. Полтаві, суд вважає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкового кредиту та складу валових витрат у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, знаходження їх за своєю юридичною адресою, тощо. Законодавство України з питань оподаткування не зобов'язує платника податків перевіряти наявність у контрагента основних фондів та трудових ресурсів, а контрагента надавати платнику податків документальне підтвердження наявності у нього адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань .

Суд не вважає також підставою для відмови у позові анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», оскільки рішення про анулювання прийнято у вересні 2011, тобто після проведення та оформлення операцій з позивачем в липні 2011 року, відповідно, на момент укладення та виконання угод ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» було зареєстровано як юридична особа, перебувало на податковому обліку, було зареєстровано платником ПДВ, тобто мало право видавати податкові накладні, які є підставою для нарахування податкового кредиту, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями реєстраційних документів.

З урахуванням таких обставин висновки відповідача, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, порушень з боку позивача щодо порядку формування податкового кредиту та, відповідно, визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ в судовому засіданні не встановлено. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в результаті безпідставних висновків перевірки є протиправним, а відтак, з урахуванням його протиправності, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ МЕТАЛУРГКОКСОХІМБУД» до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 26 червня 2012 форми «Р» № 0000032200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 78 370,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 24 грудня 2012 року.

СуддяО.В. Солоніченко