Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а-3141/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 року 2а-3141/12/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 11 год. 15 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представника позивача: Волокітіна О.В.,

представників відповідача: Федотова Д.В, Мельниченка Д.І, Глюза С.Р., Тимошенко А.В, Хиля Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000862307 від 23.12.2011р. ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Каменяр» з позовом до відповідача - Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000862307 від 23.12.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Каменяр»є правонаступником ТОВ «Алас Україна».

У зв'язку із реорганізацією Товариства з обмеженою відповідальністю Україна», Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 07.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 07.12.2011р. .

За результатами перевірки складено Акт від 22.12.2011р. № 2634/23-7/34357284 (далі -

Акт перевірки ).

У Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Алас Україна»допущено порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України, а саме: завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за рахунок неправомірного відображення витрат, що виникли у минулих періодах.

На підставі Акту відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011р. №0000862307, яким ТОВ «Алас Україна»зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 10 471 986,00 грн.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Алас Україна»звернулося із первинною скаргою (№36/12 від 29.12.2011р.) до Державної Податкової служби у Київській області.

Рішенням про результати розгляду скарги від 20.02.2012р. №147/10/10-206/488-90 ДПС у Київській області первинну скаргу ТОВ «Алас Україна»частково задоволено - частково скасовано спірне повідомлення-рішення (в частині застосування фінансової (штрафної) санкції у розмірі 1,00 грн.), в іншій частині податкове повідомлення -рішення залишено без змін.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.03.2012р. № 5214/6/10-2415 Державної податкової служби України, спірне повідомлення-рішення відповідача та рішення ДПС у Київській області про розгляд первинної скарги ТОВ «Алас Україна», залишені без змін, а повторна скарга ТОВ «Алас Україна»- без задоволення.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням -рішенням № 0000862307 від 23.12.2011р., вважає його протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Волокітін О.В. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідача Федотова Д.В, Мельниченко Д.І, Глюза С.Р., Тимошенко А.В, Хиля Д.М., заперечували проти позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, просили суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач -Товариство з обмежено відповідальністю «Каменяр»є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Алас Україна», оскільки ТОВ «Алас Україна» було припинено шляхом приєднання до ТОВ «Каменяр», що підтверджується Статутом ТОВ «Каменяр» , зареєстрованим державним реєстратором Фастівської районної державної адміністрації Київської області 15.06.2012, номер запису - 135 010 500 10000 131.

Станом на день подання позову - 05.07.2012року та відповідно, на день розгляду справи процедура реорганізації ТОВ «Алас Україна», шляхом приєднання до ТОВ «Каменяр» завершена, ТОВ «Алас України»знято з обліку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У відповідності до підпункту 98.2.2 пункту 98.2 ст. 98 Податкового кодексу України, якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи додаткового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Пунктом 98.9 ст. 98 ПК України передбачено, що у разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом, а у разі отримання цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію сума перевищення перераховується в розпорядження платника податків - орендаря чи концесіонера згідно з передаточним балансом або актом.

Отже, судом встановлено, що будучи повним та єдиним правонаступником ТОВ «Алас Україна»позивач має право на звернення із цим позовом до суду, оскільки зменшення відповідачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток ТОВ «Алас Україна»впливає на права позивача щодо відображення зазначеного від'ємного значення у своїй податковій звітності.

У зв'язку із реорганізацією Товариства з обмеженою відповідальністю Україна», на підставі ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, відповідно до заяви підприємства за Формою 8-ОПП, Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області з 07.12.2011року по 13.12.2011 року здійснювалась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АЛАС Україна», (код за ЄДРПОУ 34357584) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 07.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 07.12.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 22.12.2011 року № 2634/23-7/34357284 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАС Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 07.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 07.12.2011 року".

Згідно висновків Акту перевірки від 22.12.2011р. №2634/23-7/34357584, встановлено порушення ТОВ «АЛАС Україна»:

1. п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»№334/94 від 28.12.1994р. та п.3.1 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток що підлягають сплаті до бюджету у сумі 179 244 грн.;

2. ч.3 підр.4 р. XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України від 02.12.2010р., в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 10 471 986 грн.;

3. п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7, Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 453 грн. та занижено податкові зобов'язання в липні 2010 року на суму 38 437 грн.

На підставі акту перевірки та у зв'язку порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового Кодексу України відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011р. №0000862307, яким ТОВ «Алас Україна»зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 10 471 986,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції -1 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням -рішенням від 23.12.2011р. №0000862307 ТОВ «Алас Україна»звернулося із первинною скаргою (№ 36/12 від 29.12.2011р. ) до Державної податкової служби у Київській області.

Рішенням про результати розгляду скарги від 20.02.2012р. №147/10/10-206/488-90 ДПС у Київській області первинну скаргу ТОВ «Алас Україна»частково задоволено - частково скасовано спірне повідомлення-рішення (в частині застосування фінансової і штрафної) санкції у розмірі 1,00 грн.), в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Як пояснили представники відповідача у судовому засіданні, після Рішенням ДПС у Київській області про результати розгляду скарги від 20.02.2012р. №147/10/10-206/488-90, нове податкове повідомлення -рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання не виносилось та не направлялось позивачу.

Представник позивача у судовому засіданні, також, підтвердив, що нове податкове повідомлення -рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання не надходило до позивача.

Відповідно до п.п 60.1.3. п. 60.1 ст. 60 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно п. 60.4 ст. 60 Податкового Кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Отже, оскільки нове податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання не надходило на адресу позивача, податкове повідомлення -рішення від 23.12.2011р. №0000862307 на сьогоднішній день э чинним та вважається не відкликаним.

За вхідним №3806/6 від 05.03. 2012 року ТОВ «АЛАС України» подало скаргу до ДПС України на податкове повідомлення -рішення від 23.12.2011р. №0000862307, Рішенням про результати розгляду скарги від 23.03.2012 р. № 5214/6/10-2415 Державної податкової служби України оскаржуване повідомлення-рішення відповідача та рішення ДПС у Київській області про розгляд первинної скарги ТОВ «Алас Україна», залишені без змін, а повторна скарга ТОВ «Алас Україна»- без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковими повідомленням-рішенням від 23.12.2011р. №0000862307, позивач оскаржив його до суду.

В обґрунтування факту порушення ТОВ «Алас Україна»вимог податкового законодавства відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011р. встановлено їх завищення ТОВ «Алас Україна»у першому кварталі 2011 року на суму 10 471 986,00 грн.

У акті перевірки зазначено, що завищення валових витрат у цій сумі, є від'ємним значенням курсових різниць по заборгованості ТОВ «Алас Україна»перед нерезидентом («ALAS International Baustoffproduktions AG», Австрія) за отриманим від нього кредитом та нарахованих по цьому кредиту відсотках. Відповідні курсові різниці утворилися у четвертому кварталі 2008 року.

Валові витрати у відповідній сумі були відображені ТОВ «Алас Україна»у його податковій звітності у 2011 році шляхом самостійного виправлення помилок за результатами минулих податкових періодів.

За твердженнями відповідача, ТОВ «Алас Україна»не мало права відносити до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду загальну суму від'ємного значення, що утворилося у четвертому кварталі 2008 року. Натомість, ТОВ «Алас Україна» зобов'язано було включати лише ті витрати, що виникли у нього саме у першому кварталі 2011 року без врахування при цьому будь-яких раніше понесених збитків.

За твердженнями відповідача, аналіз положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками першого кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника додатків у цьому кварталі. Водночас положення вказаної норми ПК України не поширюються на значення об'єктів оподаткування, що виникли у 2010 році (та раніше) і регулювалися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність з 01.04.2011.

Тобто, до складу витрат другого кварталу 2011 року платникам слід переносити суму збитків, отриманих лише у першому кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення попередніх років.

Вказані висновки Акту перевірки та рішень про результат розгляду скарг позивача є неправомірними у зв'язку з наступним.

Згідно з п. 1 Розділу XIX «Прикінцеві Положення»ПК України, розділ III «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»ПК України, розділ III «Податок на прибуток підприємств»цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Отже, ТОВ «Алас Україна»здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування в 1 кварталі 2011 року, мало керуватися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, ТОВ «Алас Україна», при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування, діяло у відповідності з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З II кварталу 2011 року для розрахунку та декларування податку на прибуток підлягають застосуванню положення ПК України.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, згідно з п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»Перехідних положень ПК України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, зі змісту положень п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»Перехідних положень ПК України не вбачається, що ТОВ «Алас Україна»мало право на включення до складу витрат другого кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, який був ним отриманий лише за результатами господарської діяльності першого кварталу 2011 року, тобто без урахування від'ємного значення попередніх років.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначені законодавчі норми не містять.

Відповідно до підпункту 138.12.2 п. 138.12 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.

Жодних обмежень включення до складу інших витрат звітного податкового періоду сум від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами минулих податкових періодів ПК України не містить.

Правомірність вказаного порядку відображення від'ємного значення за І квартал 2011 року у декларації за II квартал 2011 року підтверджується і у Листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10 листопада 2011 року № 04-39/10-1 160.

У вказаному листі зазначено, що аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі, витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

При цьому, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики звертає увагу, що застереження, передбачене в п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України базувалось на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втратив чинність.

Тобто, щоб не виникало плутанини із формуванням складу витрат у II кварталі 2011 року у зв'язку із прийняттям нового ПК України, законодавець у перехідних положеннях ПК України передбачив окрему норму, яка регулює питання «перенесення збитків із старого законодавчого поля в нове».

Аналогічна правова позиція, також викладена і у рішеннях судів України.

Так, в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі 2а/2570/5428/2011 зазначено, що оскільки норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Неправомірність позиції відповідача підтверджується і в ряді інших судових рішень Київського апеляційного адміністративного суду в Ухвалі від 01 лютого 2012 року у справі №2а/0270/4354/11, Харківського апеляційного адміністративного суду (Ухвали від 15 лютого 2012 року у справі № 2а-1670/8423/11, від 07 лютого 2012 року у справі № 2а- 1670/9125/11) та Вінницького апеляційного адміністративного суду (Ухвали від 01 лютого 2012 року у справі № 2а/0270/4354/11, від 07 лютого 2012 року у справі № 2а/0270/529/11, від 31 січня 2012 року у справі № 2а-/0270/4391/11) та ін.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Суд зазначає, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено що, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, приймаючи до уваги суперечливе тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України та враховуючі системний взаємозв'язок їх із приписами п.150.1 ст. 150 ПК України та приписами п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковому органу в даному випадку слід керуватися положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне наголосити, що Ірпінська ОДПІ Київської області помилково тлумачить п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України вважаючи, що для включення до складу витрат, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів, яке відображається в рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток.

Вищенаведене тлумачення контролюючим органом вказаної норми Кодексу порушує право позивача, щодо правомірного та обґрунтованого зменшення останнім об'єкту оподаткування в зв'язку із понесеними ним витратами для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зазначити, що у справі "Щокін проти України" (заява №23759/09 та №37943/06) Європейський суд з прав людини затвердив остаточне рішення щодо податкових спорів в контексті тлумачення ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини встановив, що в даній справі мало місце порушення ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на тій підставі, що відповідне національне законодавство у податковій сфері не було чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав порушенням Протоколу і Конвенції той факт, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Такого ж висновку Європейський суд з прав людини дійшов і у Рішенні по справі Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, згідно якого, відсутність необхідної передбачуваності та прозорості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, що спричинило протилежне тлумачення судами, порушує вимогу «якості закону»за Конвенцією. У зв'язку із цим Суд не може ігнорувати вимоги п. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків, який передбачав, що у разі, коли норма закону припускає неоднозначне чи множинне трактування прав та обов'язків платників податків, національні органи влади були зобов'язані прийняти рішення на користь платника податків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим та безпідставним висновок Ірпінської ОДПІ Київської області про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 10471986, а тому податкове повідомлення - рішення від № 0000862307 від 23.12.2011р. підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не заявляв суду. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862307 від 23.12.2011р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №0000862307 від 23 грудня 2011р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 грудня 2012 р.