Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-1670/7682/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7682/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Житченка Д.Ю.

представника відповідача - Куришка О.Я., Оксьом С.Г., Дмитрук Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Жито-3" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування наказів та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2012 року позивач ФГ " Жито-3" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької МДПІ (далі за текстом - відповідач, податковий, контролюючий орган) про визнання неправомірними та скасування наказу від 31 жовтня 2012 року № 514 "Про проведення позапланової перевірки", наказу від 04 грудня 2012 року № 578 "Про проведення позапланової перевірки" та рішення від 05 грудня 2012 року № 3173/10/22-047 "Про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків" (позовні вимоги в редакції від 13 грудня 2012 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем порядку проведення документальних перевірок в частині відсутності підстав та наявності у дозвільних документах Гадяцької МДПІ численних порушень, що стало наслідком недопуску представників контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки. Вважаючи свої дії правомірними, позивач звернувся до суду з вимогою скасувати накази Гадяцької МДПІ про призначення позапланової перевірки та рішення від 05 грудня 2012 року № 3173/10/22-047 "Про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків", прийняте податковим органом внаслідок недопуску останнього до перевірки суб'єкта господарювання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні, дії Гадяцької МДПІ вважають правомірними, а спірні розпорядчі документи - такими, що відповідають чинному законодавству. До того ж пояснили, що наказ від 31 жовтня 2012 року № 514 "Про проведення позапланової перевірки" визнаний нечинним на підставі наказу від 04 грудня 2012 року № 578 "Про проведення позапланової перевірки". Недопуск відповідача до проведення перевірки, призначеної наказом від 04 грудня 2012 року № 578, став підставою для прийняття контролюючим органом рішення від 05 грудня 2012 року № 3173/10/22-047 "Про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків".

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 лютого 2012 року на адресу Гадяцької МДПІ надійшов запит від ДПІ у м. Полтаві про надання інформації (а.с. 42). Зазначеним запитом повідомлено про відкриття конвертаційного центру, створеного гр. ОСОБА_5, який в період з 2009 по 2011 роки, використовуючи реквізити підконтрольних йому підприємств: ТОВ "Хімтранссервіс 2009" код ЄДРПОУ 36454770, ТОВ "Ларен" код ЄДРПОУ 36984626, ТОВ "Хімагрояр" код ЄДРПОУ 36422225 та ТОВ "Дікват" код ЄДРПОУ 37530972, що знаходяться на обліку в ДПІ у м. Полтаві, та здійснював незаконну конвертацію безготівкових коштів у готівку. В ході відпрацювання контрагентів вказаних підприємств відповідачем встановлено наявність взаємовідносин між ТОВ "Ларен" код ЄДРПОУ 36984626 та ФГ "Жито-3" код ЄДРПОУ 34401491, в результаті чого на підставі підпунктів 20.1.4. 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, Гадяцькою МДПІ на адресу ФГ "Жито-3" 10 лютого 2012 року направлено листа щодо надання інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ "Ларен" за травень 2010 року, червень 2010 року, жовтень 2010 року згідно переліку питань (а.с. 51).

19 березня 2012 року, із порушенням терміну надання відповіді встановленого пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, позивачем надано відповідь від 15 березня 2012 року (а.с. 52) в якій зазначено, що в період з 06 травня 2010 року по 08 жовтня 2010 року ФГ "Жито-3" мало взаємовідносини з ТОВ "Ларен", а саме: закупляло товар (засоби захисту рослин та насіння с/г культур) з метою подальшого його використання в господарській діяльності, проте позивачем не надано повного пакету документів, що підтверджували б реальність здійснення господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання.

17 вересня 2012 року відповідачем на адресу позивача направлено лист №2 318/10/22-047 про надання пояснень з питань невідповідності показників за 2011 рік по декларації з ПДВ та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2011 рік, а також щодо надання інформації з питань взаємовідносин ФГ "Жито-3" за період з 01 червня 2009 року по 30 червня 2012 року з контрагентами згідно зазначеного переліку та їх документального підтвердження (а.с. 60).

27 вересня 2012 року від ФГ "Жито-3" на зазначений вище запит надійшла відповідь за вих. № 90 (а.с. 61-63), в якій відповідач інформацію стосовно взаємовідносин з визначеними у запиті контрагентами та її документальне підтвердження надав не в повному обсязі, а саме: не надано документів на підтвердження фактичного здійснення перевезення товарно-матеріальних цінностей, а також документів, з яких можливо встановити, якою особою здійснювалось транспортування, місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження вантажу (товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТНН тощо), документів на підтвердження здійснення зберігання товару.

У зв'язку із тим, що позивачем надано відповіді не на всі визначені у вищевказаних запитах питання, а першу відповідь надано з грубим порушенням строків її надання, начальником Гадяцької МДПІ прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки ФГ "Жито-3", оформлене наказом № 514 від 31 жовтня 2012 року (а.с. 67).

Гадяцькою МДПІ 01 листопада 2012 року здійснено вихід за фактичною адресою ФГ "Жито-3" з метою вручення копії Наказу "Про проведення позапланової перевірки" від 31 жовтня 2012 року № 514 та пред'явлено направлення від 01 листопада 2012 року № 400 та № 401 на перевірку (а.с. 68-69) тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 01 листопада 2012 року, однак представники контролюючого органу отримали відмову у допуску до проведення перевірки. Головою ФГ "Жито-3" ОСОБА_6 отримано копію Наказу від 31 жовтня 2012 року № 514, про що свідчить відмітка в оригіналі документу, від підпису в направленнях на перевірку від 01 листопада 2012 року № 400 та № 401 керівник підприємства позивача відмовився, про що складено Акт відмови від допуску до перевірки від 01 листопада 2012 року № 42/22-34401491 (а.с. 74). Гадяцькою МДПІ щодо голови ФГ "Жито-3" ОСОБА_6 складено Протокол про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2012 року № 76 (серія АА № 424120) (а.с. 64).

В результаті вищевикладених обставин, відповідачем до відділу податкової міліції Лубенської ОДПІ направлено лист про відмову у допуску до перевірки ФГ "Жито-3" та необхідність вжиття дієвих заходів для спокунання позивача до допуску посадових осіб Гадяцької МДПІ до проведення перевірки.

На лист Гадяцької МДПІ відділом податкової міліції надано відповідь про те, що в ході проведеної співбесіди з керівником ФГ "Жито-3" останній не зміг пояснити які саме порушення норм чинного законодавства допущені працівниками Гадяцької МДПІ (а.с. 65-66).

04 грудня 2012 року начальником Гадяцької МДПІ прийнято рішення про проведення позапланової перевірки ФГ "Жито-3" ЄДРПОУ 34401491, що оформлене наказом № 578 від 04 грудня 2012 року (а.с. 70). Попередній наказ № 514 від 31 грудня 2012 року визнано таким, що втратив чинність.

05 грудня 2012 року працівниками відповідача на підставі Наказу № 578 від 04 грудня 2012 року та направлень № 458, № 459, № 460 від 05 грудня 2012 року (а.с. 71-73) здійснено вихід на адресу ФГ "Жито-3" з метою проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року з 05 грудня 2012 року, однак представники контролюючого органу отримали необґрунтовану відмову керівника підприємства у допуску до проведення перевірки, про що складено відповідний акт від 05 грудня 2012 року № 47/22-34401491 (а.с. 75) та протокол про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2012 року № 89 (а.с. 67).

Вищевикладене стало підставою для звернення відділу податкового контролю до заступника начальника Гадяцької МДПІ з вимогою про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 77-78) та застосування заступником начальника Гадяцької МДПІ умовного адміністративного арешту майна ФГ "Жито-3" на підставі рішення від 05 грудня 2012 року (а.с. 6).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності прийняття спірних організаційно-розпорядчих документів та застосуванням адміністративного арешту майна податкових зобов'язань та штрафних санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання неправомірними та скасування наказу від 31 жовтня 2012 року № 514 "Про проведення позапланової перевірки", наказу від 04 грудня 2012 року № 578 "Про проведення позапланової перевірки" та рішення від 05 грудня 2012 року № 3173/10/22-047 "Про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків".

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України обов'язком платників податків є подання на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до підпункту 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України обов'язком платників податків є неперешкоджання законній діяльності посадовій особі контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконання законних вимог такої посадової особи.

Згідно до статті 19 1 Податкового кодексу України основними функціями органів державної податкової служби є :

- здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом;

- контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій передбачених статтею 19 1 Податкового кодексу України надані права, що визначені статтею 20 цього Кодексу.

Зокрема, пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для здійснення документальних позапланових перевірок. Так, підпунктом 78.1.1 передбачено, що у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, запит ДПІ у м. Полтаві про надання інформації від 06 лютого 2012 року № 1010/7/23-540, зумовлений встановленням факту порушень контрагентом позивача ТОВ "Ларен" податкового законодавства, є достатньою підставою для призначення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо порушення позивачем граничних строків для надання відповіді на запит податкового органу від 10 лютого 2012 року, визначених вимогами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та підтверджує факт ненадання позивачем вичерпної інформації, запитуваної податковим органом.

Крім того, судом встановлено, що представники відповідача, при виході за адресою підприємства позивача з метою проведення перевірки мали усі необхідні документи, визначені вимогами статті 81 Податкового кодексу України, та правові підстави для її здійснення.

Підпунктом 20.1.24 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів податкової служби вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби, усунення виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та контролювати виконання законних вимог службових (посадових) осіб органів державної податкової служби.

Відповідно до статті 163 3 КУпАП за невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачена відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від 5-ти до 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вимоги податкового органу щодо проведення перевірки є законними та обґрунтованими та підтвердженими належними документами, а дії позивача щодо невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, відповідно, - протиправними.

Судом відхиляються доводи представника суб'єкта господарювання щодо неправомірності прийняття Гадяцькою МДПІ наказу про призначення перевірки від 31 жовтня 2012 року № 514 "Про проведення позапланової перевірки" та безпідставністю наказу від 04 грудня 2012 року № 578 "Про проведення позапланової перевірки", що скасовує попередній, з наступних міркувань.

Повноваження начальника Гадяцької МДПІ щодо видачі наказів організаційно-розпорядчого характеру передбачено Положенням про Гадяцьку МДПІ Полтавської області ДПС, затвердженим наказом ДПС України від 29 грудня 2011 року № 306 (далі за текстом - Положення) (а.с. 82).

Пунктом 9 зазначеного вище Положення встановлено, що ДПІ очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДПС України у встановленому законодавством порядку. Повноваження начальника Гадяцької МДПІ Рудька М.М., який підписав накази про проведення позапланової виїзної перевірки ФГ "Жито-3" від 31 жовтня 12 року № 514 та від 04 грудня 2012 року № 578 підтверджуються наказом від 22 лютого 2012 року № 441-К "Про призначення працівників" (а.с. 90).

Пунктом 8 Положення визначено, що ДПІ у межах повноважень, на основі та на виконання доручень ДПС України та регіональної ДПС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються начальником ДПІ. Зокрема, частиною 9 пункту 10 Положення передбачено, що начальник ДПІ підписує накази ДПІ.

Згідно регламенту Гадяцької МДПІ, затвердженого наказом Гадяцької МДПІ Полтавської області ДПС від 01 червня 2012 року № 249 (а.с. 92-111), до актів організаційно-розпорядчого характеру відносяться накази, розпорядження та окремі доручення, які є обов'язковими для виконання. Наказ - це правовий акт, що видається, змінюється, відкликається чи скасовується на підставі і на виконання чинних законів, указів, урядових постанов і розпоряджень, наказів, положень та інструкцій органів вищого рівня. Наказ є актом внутрішнього управління, чинність якого не виходить за межі певної галузі конкретного підприємства, об'єднання, установи. Тобто, наказ керівника органу ДПС - це управлінське рішення, яке не підпадає під визначення будь-яке інше рішення у розумінні статей 55 та 56 Податкового кодексу України, та передбачає право керівника змінювати, відкликати скасовувати накази податкового органу.

Таким чином, начальником Гадяцької МДПІ правомірно, в межах діючих законодавчих актів прийнято спірні накази.

Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях начальника Гадяцької МДПІ щодо підписання наказу про призначення перевірки від 31 жовтня 2012 року № 514 та наказу від 04 грудня 2012 року № 578 "Про проведення позапланової перевірки", яким повторно призначено перевірку підприємства позивача, визначено склад осіб, які братимуть участь у зазначеній перевірці, та скасовано попередній невиконаний з підстав недопуску до перевірки наказ від 31 жовтня 2012 року № 514, ознак протиправності або перевищення повноважень.

Пунктом 1 статті 94 Податкового кодексу України та пунктом 2.1 Розділу II Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1398 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 04 січня 2012 року № 9/20322 визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та пунктом 3.1 Розділу III Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1398, передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби .

Відповідно до пункту 4.1 Розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1398 керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України та пункту 4.1 Розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1398 керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків, з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України та пункту 4.2 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1398 обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу державної податкової служби, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу державної податкової служби подається суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Відповідно до пункту 94.14 статті 94 Податкового кодексу України та пункту 5.1 Розділу V Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1398, виконавець рішення про застосування арешту майна платника податків (податковий керуючий або інший працівник органу державної податкової служби, призначений його керівником), в порядку п.94.6 ст.94 ПК України та п. 4.3 розділу IV Порядку надсилає його платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна та організовує опис майна платника податків.

Судом встановлено, що на виконання вимог зазначених приписів Податкового кодексу України податковий орган в межах своїх повноважень та у строк звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із поданням до ФГ "Жито-3" про підтвердження обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

У зв'язку із наявністю спору про право, зумовленого відкриттям провадження у справі за позовом ФГ "Жито-3" про оскарження наказів та рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, що є предметом розгляду даної справи, провадження за поданням податкового органу ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року закрите.

Таким чином, спірні рішення Гадяцької МДПІ прийняті на підставі чинних законодавчих та нормативно-правових актів, а відповідач, діючи відповідно до норм Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, не вважає позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Жито-3" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування наказів та рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова