Постанова

від 13.12.2012 по справі 2а-15708/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2012 року 09:15 № 2а-15708/12/2670

За позовом Концерну «Укргаз»

до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС

про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року № 0000852204 та від 01.06.2012 року № 0004232204

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Корніюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сікачов С.Ю. (довіреність № б/н від 03.12.2012 р.)

від відповідача: Шило М.Ю. (довіреність № 9172 від 30.08.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 13.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Концерн «Укргаз»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року № 0000852204 та від 01.06.2012 року № 0004232204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-15708/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13.12.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.03.2012 р. № 0000852204 на загальну суму 37 193 (тридцять сім тисяч сто дев'яносто три) грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2012 р. № 0004232204 на загальну суму 15 481 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп., прийняті на підставі Акта про результати проведення планової виїзної перевірки Концерну «Укргаз»від 03.03.2012 р. № 8/23-3/33301593.

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі п'ятсот двадцять шість грн. 74 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 34 507 грн., у тому числі за листопад 2010 р. в сумі 10 742 грн., за січень 2011 р. в сумі 13 512 грн., за березень 2011 р. в сумі 4 373 грн. та за квітень 2011 р. в сумі 5 880 грн., що в подальшому було збільшено відповідачем за наслідками розгляду ДПС у м. Києві первинної скарги позивача на Акт перевірки в наступному розмірі: загальна сума заниження ПДВ -47 102 грн., у тому числі за жовтень 2010 р. в сумі 1 704 грн, за листопад 2010 р. в сумі 20 582 грн., за січень 2011 р. в сумі 13 512 грн., за березень 2011 р. в сумі 5 424 грн. та за квітень 2011 р. в сумі 5 880 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, оскільки позивачем, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених в ціні отриманих послуг по правовідносинах із контрагентом ТОВ «Павелто Україна», що підтверджується відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи, а також податковою накладною, виписано. належним чином, оскільки на час здійснення таких правовідносин та складання відповідних первинних документів зазначений контрагент позивача був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента, правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується Актом виконаних робіт та відповідними виписками з банку по особовому рахунку платника, а також відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо невизначення таким контрагентом позивача сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно не було доведено завдання шкоди Державному бюджету за наслідками таких правовідносин позивача із ТОВ «Павелто Україна».

Відповідачем було подано письмове заперечення на адміністративний позов, в якому податковий орган зазначив про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 34 507 грн., у тому числі за листопад 2010 р. в сумі 10 742 грн., за січень 2011 р. в сумі 13 512 грн., за березень 2011 р. в сумі 4 373 грн. та за квітень 2011 р. в сумі 5 880 грн., що в подальшому було збільшено відповідачем за наслідками розгляду ДПС у м. Києві первинної скарги позивача на Акт перевірки в наступному розмірі: загальна сума заниження ПДВ -47 102 грн., у тому числі за жовтень 2010 р. в сумі 1 704 грн, за листопад 2010 р. в сумі 20 582 грн., за січень 2011 р. в сумі 13 512 грн., за березень 2011 р. в сумі 5 424 грн. та за квітень 2011 р. в сумі 5 880 грн.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача послався на те, що такі інформаційно-консультаційні послуги надавались позивачу його контрагентом ТОВ «Павелто Україна»без зазначення інформації про те, які саме надавалися документи та інформація по послугам, а тому немає змоги довести зв'язок понесених позивачем витрат з фінансово-господарською діяльністю Товариства.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському р-ні м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Концерну «Укргаз»(код за ЄДРПОУ 33301593) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки позивача, відповідачем було складено Акт перевірки від 03.03.2012 р. № 8/23-3/33301593, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 34 507 грн., у тому числі за листопад 2010 р. в сумі 10 742 грн., за січень 2011 р. в сумі 13 512 грн., за березень 2011 р. в сумі 4 373 грн. та за квітень 2011 р. в сумі 5 880 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 22.03.2012 року № 0000852204, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 37 193 грн., в тому числі за основним платежем -34 507 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 686 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2012 року № 0000852204, позивач 30.03.2012 р. оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м. Києві ДПС, яка рішенням від 29.05.2012 р. № 3113/10/12-114 у задоволенні скарги позивачу відмовила повністю та збільшила позивачу податкове зобов'язання з ПДВ на 12 595 грн. основного платежу і на 2 885 грн. штрафних (фінансових) санкцій за результатами виявлених арифметичних помилок.

На підставі зазначеного рішення ДПС у м. Києві ДПС Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було винесено додаткове податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 р. № 0004232204, яким Концерну «Укргаз»визначено додаткове податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 15 841 грн., в тому числі - 12 595 грн. за основним платежем та 2 885 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

12.06.2012 р. Концерном «Укргаз»до ДПС України за вих. № 12/06 було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0000852204 на загальну суму 37 193 грн. та на податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 р. № 0004232204 на загальну суму 15 841 грн.

04.07.2012 р. ДПС України було направлено до Концерну «Укргаз»рішення про продовження строку розгляду повторних скарг від 04.07.2012 р. № 11908/6/10-2115, яким продовжено строк розгляду скарг до 12.08.2012 р. включно.

16.10.2012 р. Концерном «Укргаз»було отримано від ДПС у Печерському районі м. Києва копію рішення ДПС України про результати розгляду скарги, яким позивачу було відмовлено в задоволенні його скарги.

Однак, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 22.03.2012 року № 0000852204 та від 01.06.2012 року № 0004232204, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, перевіркою позивача встановлено наступне.

Концерном «Укргаз»було укладено договір з ТОВ «Павелто Україна»(код за ЄДРПОУ 33551585) від 02.02.2010 р. б/н.

Предмет договору: ТОВ «Павелто Україна»(Виконавець) зобов'язується надати Концерну «Укргаз»(Замовник) інформаційно консультаційні послуги.

Так, до перевірки позивачем був наданий підписаний договірними сторонами Акт виконаних робіт від 02.02.2010 р. б/н на загальну суму 298 600 грн. (з ПДВ).

Як зазначає відповідач в Акті перевірки, згідно наведеного Акта здачі-приймання робіт, - інформаційно-консультаційні послуги надавались без зазначення інформації по те, які саме надавалися документи та інформація по послугам, а тому немає змоги довести зв'язок понесених витрат з фінансово-господарською діяльністю товариства (позивача).

Таким чином, на думку відповідача, понесені позивачем витрати у розмірі 248 833 грн. не підтверджені відповідними первинними документами.

Також в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на невідповідність Акту приймання-передачі до договору про надання послуг частинам 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, перевіривши наявні докази у справі та вивчивши норми податкового та іншого законодавства з даного приводу, що було чинним на момент виникнення спірних відносин, суд не може погодитися із такими висновками відповідача, зважаючи зокрема на таке.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) передбачено, що відповідно до статті 6 ЦКУ, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, між ТОВ «Павелто Україна»та позивачем було укладено договір № М2/10 від 11.01.2010 р. (надалі - Договір), предметом якого є надання консультаційних послуг.

Зазначений договір укладений у відповідності до вимог статті 901 ЦКУ та статті 180 Господарського кодексу України, а саме: сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, у тому числі щодо предмету, обсягу та ціни.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

Як вбачається з матеріалів справи, Замовник по цьому Договору щодо якості послуг претензій до Виконавця не висував.

На виконання умов цього Договору Виконавцем ТОВ «Павелто Україна»було надано послуги, а саме: маркетингове дослідження роздрібного ринку реалізації природного газу(метану), як моторного палива.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, приймання наданих послуг здійснюється на підставі підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

До перевірки та до матеріалів справи позивачем був наданий підписаний сторонами Договір, Акт б/н від 01.02.2010 р. та податкова накладна від 01.02.2010 р. на суму 298 600 грн., в тому числі ПДВ 49 766, 67 грн.

Таким чином, Концерном «Укргаз»господарські операції із контрагентом ТОВ «Павелто Україна»були оформлені з усіма необхідними документами, а саме: укладеними відповідним договорам, актом про надані послуги, виданою податковою накладною.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Акт про надані послуги по Договору, а також податкова накладна мають всі вищенаведені реквізити, що повинні бути у первинних облікових документах для підтвердження господарської операції, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, а саме:

- вказані документи підписані уповноваженими представниками обох сторін правочину Концерну «Укргаз»та ТОВ «Павелто Україна»;

- скріплені печатками обох сторін правочину Концерну «Укргаз»та ТОВ «Павелто Україна»;

- містять назву документа: Акт про надані послуги та Податкова накладна;

- містять дату і місце складання: Акт складений 01.02.2012 р. в місті Києві, Податкова накладна виписана 01.02.2012 р. в місті Києві;

- назву підприємства, від імені якого складено документ: Акт складений Концерном «Укргаз»та ТОВ «Павелто Україна», Податкова накладна виписана від імені ТОВ «Павелто Україна»для Концерну «Укргаз»;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції змістом в необхідному обсязі і відповідному вимірі господарської операції є маркетингові послуги, а саме: маркетингове дослідження роздрібного ринку реалізації природного газу (метану), як моторного палива.

Зазначені первинні документи не були визнані в судовому порядку недійсними, та відповідають передбаченим законодавством вимогам до такого типу документів, а тому, на переконання суду, правомірно використані підприємством для оподаткування господарської операції.

Так, основним видом статутної діяльності позивача є роздрібний продаж природного газу (метану), як моторного палива. Для цього позивач має в Україні розгалужену мережу АЗС, на ринку якого існує значна конкуренція.

Отже, як вбачається з наявних матеріалів справи, з метою розширення ринку збуту природного газу, а також з метою уникнення зайвих витрат на розвиток вже існуючих об'єктів, позивач прийшов до висновку про необхідність проведення досконального дослідження цього ринку.

Враховуючи викладене, Концерном «Укргаз»було вирішено залучити підприємство, яке може надати такі консультаційні послуги для подальшого розвитку діяльності Концерну «Укргаз»на даному ринку.

В якості такого підприємства позивачем було обрано ТОВ «Павелто Україна».

За результатами проведеного маркетингового дослідження ТОВ «Павелто Україна»було складено звіт від 01.02.2012 р. щодо аналізу ринку роздрібної реалізації метанового палива.

Зазначений звіт ТОВ «Павелто Україна»обсягом 157 сторінок був наданий позивачем до матеріалів справи.

Як було наголошено представником позивача в судовому засіданні, за наслідками отримання зазначеного звіту від ТОВ «Павелто Україна»та вивчення даних, наведених в ньому, Концерном «Укргаз»була отримана інформація щодо стану справ на ринку збуту природного газу і щодо можливості подальшого розвитку господарської діяльності Концерну «Укргаз»в регіонах України.

Саме на підставі аналізу даних, наведених в зазначеному звіті, керівництвом Концерну «Укргаз»було прийнято рішення про припинення розвитку мережі АГНКС, а також про припинення діяльності в Рівненській і Хмельницькій областях. Наслідком цього є продаж позивачем АГНКС (автомобільна газонакопичувальна компресорна станція) та земельних ділянок, що були придбані позивачем з метою подальшого будівництва на них АГНКС.

Також, на підставі аналізу даних, наведених в зазначеному звіті, позивачем з метою уникнення зайвих витрат на розвиток вже існуючих об'єктів, були відчужені наступні об'єкти:

- АГНКС, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Ружичанка, вул. Хмельницька, 2а, за Договором купівлі-продажу від 13.07.2012 р.;

- АГНКС, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Озерна, 15, за Договором купівлі-продажу від 13.07.2012 р.;

- земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Острог, вул. Кідри, 11, за Договором купівлі-продажу від 25.07.2012 р.;

- Земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Костопільський район, с. Лісопіль, за Договором купівлі-продажу від 25.07.2012 р.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (надалі - «Закон про прибуток»), на який посилається відповідач в Акті перевірки, валовими витратами виробництва та обігу вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів(робіт, послуг), які придбаваються(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, згідно наявних матеріалів справи, в даному випадку послуги придбавалися позивачем в контрагента ТОВ «Павелто Україна»для розширення ринку збуту метану з метою отримання підприємством прибутку, а також для мінімізації витрат в майбутньому, пов'язаних з розвитком об'єктів, що не є перспективними і економічно обґрунтованими.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону Про прибуток, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем було безпідставно та необґрунтовано зроблено висновок про неможливість доведення зв'язку понесених позивачем витрат на придбання в ТОВ «Павелто Україна»маркетингових послуг щодо аналізу ринку роздрібної реалізації метанового палива з фінансово-господарською діяльністю Концерну «Укргаз», оскільки згідно наявних доказів у справі, такі послуги прямо пов'язані з господарською діяльністю позивача, та результати отриманих послуг були використані позивачем в його господарській діяльності.

Так, статтею 7 Закону України Про ПДВ, у редакції, чинній на момент здійснення вищевказаних господарських операцій, було встановлено порядок обчислення і сплати податку, пункт 7.4 вказаної статті регулює виникнення податкового кредиту.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Концерном «Укргаз»податковий кредит з податку на додану вартість в розрізі правовідносин із контрагентом ТОВ «Павелто Україна»був сформований відповідно до вимог пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, підпункт 7.4.1, якого встановлює, що:

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цім. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, правомірність віднесення позивачем суми ПДВ, сплаченої ТОВ «Павелто Україна»в ціні отриманих послуг, до податкового кредиту відповідного періоду, підтверджується належним чином оформленою податковою накладною, як того вимагають підпункти 7.2.1, 7.2.3, пункту 7.2 статті 7 Закону Про ПДВ та іншими документами, що підтверджують право на податковий кредит, а саме: угодою про здійснення господарської діяльності (Договір), Актом про надані послуги, податковою накладною, що повністю узгоджується з вимогами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону Про ПДВ, де зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари(послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. _

Податкові накладні визначено як звітний податковий і однозначно розрахунковий документ згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону Про ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.4.5 Закону Про ПДВ, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями.

Однак, жодних зауважень щодо оформлення зазначеної податкової накладної від 01.02.2010 р. на суму 298 600 грн., в тому числі ПДВ 49 766, 67 грн. -відповідачем ні в Акті перевірки ні в судовому засіданні не заявлялося.

Крім того відповідачем також не заперечувалося, що контрагент позивача ТОВ «Павелто Україна»на момент складення такої податкової накладної був належним чином зареєстрований в установленому порядку платником податку на додану вартість.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується те, що зазначений контрагент позивача ТОВ «Павелто Україна», на момент здійснення правовідносин із позивачем, був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначених контрагентів, та їх діяльність зазначеного контрагента була постійною і спрямованою на одержання прибутку.

Також, відповідно до п.п. 1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством чітко передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, ні в Акті перевірки ні в судовому засіданні відповідач не посилався на невизначення контрагентом позивача ТОВ «Павелто Україна»податкових зобов'язань з ПДВ в розрізі взаємовідносин із позивачем, а також відповідачем не було надано до матеріалів справи доказів наявності заборгованості в контрагента позивача ТОВ «Павелто Україна»по сплаті податкових зобов'язань в розрізі взаємовідносин із позивачем, а відповідно не було доведено завдання шкоди Державному бюджету України внаслідок таких правовідносин позивача з ТОВ «Павелто Україна».

Враховуючи викладене, зазначені норми законодавства та наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що Концерном «Укргаз»не було порушено вимог п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, а висновки, викладені в Акті перевірки є безпідставними, та такими що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року № 0000852204 та від 01.06.2012 року № 0004232204.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року № 0000852204 та від 01.06.2012 року № 0004232204.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.03.2012 р. № 0000852204 на загальну суму 37 193 (тридцять сім тисяч сто дев'яносто три) грн. 00 коп., прийнятого на підставі Акта про результати проведення планової виїзної перевірки Концерну «Укргаз»від 03.03.2012 р. № 8/23-3/33301593.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2012 р. № 0004232204 на загальну суму 15 481 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп., прийнятого на підставі Акта про результати проведення планової виїзної перевірки Концерну «Укргаз»від 03.03.2012 р. № 8/23-3/33301593.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Концерну «Укргаз»судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 526 (п'ятсот двадцять шість) грн. 74 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 18.12.2012 р.