ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 грудня 2012 року 08:45 № 2а-12399/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя - Клочкова Н.В., судді Санін Б.В., Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 до треті особи Державної санітарно-епідеміологічної служби України Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мостком", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування висновку № 05.03.02-07/11307 від 17.02.2012 р., ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі - відповідач), третя особа -1: товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мостком"(далі-третя особа-1, ТОВ «Мостком») про визнання протиправним та скасування висновку № 05.03.02-07/11307 від 17.02.2012 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-12399/12/2670 та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-12399/12/2670, витребувано у відповідача додаткові докази по справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 20 листопада 2012 року за клопотанням позивача було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, (далі-третя особа-2), який є родичем позивачки та проживає з нею, згідно даних паспорту, за однією адресою. Дана особа була присутня в судовому засіданні та допущена в якості третьої особи до участі в розгляді справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 20 листопада 2012 року представника відповідача, суд перейшов до вирішення справи в порядку письмового провадження, встановивши відсутність необхідності допиту свідків або заслуховування експерта на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якої якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ст. 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби у місячний термін можуть бути оскаржені головного державного санітарного лікаря України - до Кабінету Міністрів України або до суду. Оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із пропуском даного місячного строку позовної давності. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що з моменту, коли позивач дізнався про оскаржуваний висновок і до моменту звернення до суду, позивач намагався врегулювати спір в досудовому порядку та оскаржував висновок від 17.02.2012 р. до інших органів. І лише після отримання остаточної відмови, звернувся до суду. За таких обставин, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними. Відтак, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
17.02.2012 р. Державною санітарно-епідеміологічною службою складено Висновок №05.03.02-07/11307 (далі-Висновок від 17.02.2012 р.), яким за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи «Матеріали обґрунтування скорочення санітарно-захисної зони для автозаправного комплексу ТОВ «Мостком»в районі вулиць Лібкнехта, Свердлова та АДРЕСА_1»відповідає вимогам діючого санітарного законодавства (Т.1, арк. 20).
Даний висновок оскаржується позивачем у зв'язку з твердженням про проживання позивача по АДРЕСА_1 та у зв'язку з тим, що даний висновок, на думку позивача, порушує її права та інтереси.
Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного Висновку від 17.02.2012 р. став висновок експертизи, відображений у протоколі Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 479 від 15.02.2012 р. (Т.1, арк.21).
Так, даним висновком експертиза дійшла висновку про те, що розміри санітарно-захисної зони (далі-СЗЗ) можуть бути зменшені, з чим не погоджується позивач.
Згідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем.
До проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи можуть залучатися за їх згодою фахівці наукових, проектно-конструкторських, інших установ та організацій незалежно від їх підпорядкування, представники громадськості, експерти міжнародних організацій.
Рішення про необхідність і періодичність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об'єктів приймається відповідними посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Перелік установ, організацій, лабораторій, що можуть залучатися до проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, встановлюється головним державним санітарним лікарем України.
Висновок щодо результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем.
Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи регулюється законодавством України.
Порушень щодо дотримання процедури проведення експертизи судом під час розгляду справи не виявлено. Крім цього, позивач також не вказував на процедурні порушення, як на підставу для скасування висновку.
Питання скорочення санітарно-захисної зони врегульовано нормами Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 173 (далі-ДСП 173-96).
Так, пунктом 5.7. ДСП 173-96 розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об'єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.
Так, позивач посилався на перевищення гігієнічних нормативів концентрації забруднюючих речовин, проте належних доказів цього суду не надав.
При цьому, лист Луганського ЦГМ від 11.05.2012 р. (Т.1., арк. 7) та лист від 11.06.2012 р., (Т.1., арк. 8) на які посилається позивач, як на доказ перевищення гранично допустимих викидів шкідливих речовин не може братись судом до уваги, оскільки в даних листах відсутні передбачені законодавством результати розрахунків та лабораторних досліджень, а крім цього, не зазначено, що в ньому відображені показники по АДРЕСА_1, на якій проживає позивач. Крім цього, на відповідний судовий запит, що був направлений до Луганського ЦГМ про надання інформації про гранично допустимі концентрації шкідливих речовин по АДРЕСА_1 Луганський ЦГМ листом від 29.11.2012 р. повідомив про неможливість надання такої інформації, у зв'язку з її відсутністю.
Інших матеріалів, які є належними доказами та доводять факт перевищення гігієнічних нормативів концентрації забруднюючих речовин по АДРЕСА_1 у матеріалах справи немає.
В той же час суд звертає увагу, що згідно п. 5.7. ДСП 173-96 визначено, що сзз зменшується саме на підставі результатів розрахунків та лабораторних досліджень, а не листів ЦГМ чи інших даних.
Крім цього, з матеріалів справи та висновків експертів вбачається, що саме на підставі результатів розрахунків було встановлено, що в результаті будівництва АЗС на межі житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих речовин не перевищуватимуть гігієнічні нормативи. Напроти, вклад об'єкта проектування АЗС по їх викидам не перевищує 0,1 ГДК (Т.1, арк. 12, 15, 170-174).
Відтак, відповідач, отримавши розрахунки про те, що концентрації шкідливих речовин не перевищуватимуть гігієнічні нормативи не мав підстав для відмови в зменшенні санітарно-захисної зони, оскільки п. 5.7. ДСП 173-96 та результати розрахунків та лабораторних досліджень вказували на таку можливість.
При проведенні експертизи, за наданими заявником матеріалами, було встановлено, що ділянка під розміщення автозаправного комплексу (далі - АЗК) є вільною від забудови. АЗК запроектовано з підземним розташуванням резервуарів пального зблокованих з паливо-роздавальними колонками (далі -ГІРК) загальною потужністю 100 м 3 . Відповідно до наданого генплану забудови міста відстані від джерел викидів АЗК до всіх оточуючих будівель витримано на рівні не менше 40 м. Фактичні відстані від джерел забруднення (дихальні клапани резервуарів пального) запроектованого АЗК ТОВ "Компанія Мостком" до межі території найближчої садибної житлової забудови, розміщеної у східному напрямку, становитиме 40 м., відстань до найближчих житлових будинків у цьому ж напрямку становитиме 45-46 м.; відстань до житлової та громадської забудови, розміщеної у західному і північному напрямках, становитиме 45-60 м та більше.
Згідно з п. 5.32 ДСП №173-96 нормативна відстань від джерел забруднення АЗС до ділянок загальноосвітніх шкіл, стін житлових і громадських будівель та прирівняних до них об'єктів становить 50 м.
При цьому відповідно до п. 5.4 зазначеного документу СЗЗ встановлюється від джерел забруднення довкілля об'єкта проектування. Згідно з вимогами ДСП №173-96 (п. 5.5) відповідне гігієнічне обґрунтування ступеня можливого розповсюдження хімічного та акустичного забруднення від запроектованої АЗС в проектних матеріалах було виконано за акредитованою "Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий", ОНД-86, яка реалізує найгірші варіанти розповсюдження забруднень (напрямок вітру, умови стратифікації атмосфери, фізичні параметри атмосферного середовища тощо).
Отримані розрахункові дані свідчать про відсутність очікуваного наднормативного забруднення навколишнього середовища шкідливими чинниками на території найближчої житлової забудови до запроектованого АЗК на розі вулиць Лібкнехта, Свердлова та Октябрьської в м. Алчевську Луганської області.
Відповідно до листа Управління з питань архітектури, містобудування та землекористування Алчевської міської ради Луганської області (від 17.02.2009 №486) земельна ділянка на розі вулиць К. Лібкнехта, Свердлова та Октябрьської в м. Алчевську (згідно з генеральним планом розвитку) була передбачена під розміщення автозаправної станції. Таким чином, розміщення запроектованого АЗК ТОВ "Компанія "Мостком" на зазначеній ділянці повністю відповідає чинній містобудівній документації м. Алчевська та вимогам п. 3.1 Державних санітарних норм по охороні атмосферного повітря населених пунктів (від забруднення хімічними та біологічними речовинами, ДСП №201-97".
Судом встановлено, що ділянка розміщення АЗК розташована в межах СЗЗ ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" на відстані 50 м. від її зовнішньої межі. Вимогами пункту 5.12 ДСП № 173-96 у межах СЗЗ допускається розташовувати склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, нафто- і газопроводи, тощо. Таким чином, розміщення запроектованого АЗК в межах СЗЗ ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" не суперечить чинному санітарному законодавству.
Відповідно до вимог п. 6.1 ДСП №201-97 керівник (власник) об'єктів, експлуатація яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, зобов'язані на об'єктах, які не мають санітарно-захисних зон, забезпечувати проведення робіт по проектуванню та здійсненню заходів щодо їх організації, благоустрою та озеленення. Головний державний санітарний лікар Луганської області, враховуючи розміщення ділянки проектування АЗК в межах СЗЗ ВАТ «Алчевський металургійний комбінат", листом від 06.01.2012 №4/52 зобов'язав керівника ТОВ "Компанія "Мостком" провести обґрунтування скорочення СЗЗ для запроектованого АЗК у кварталі, обмеженому вулицями Лібкнехта, Свердлова та Октябрьської в м. Алчевську Луганської області, що і було виконано.
Відповідно до додатково наданого генерального плану АЗК ТОВ "Компанія "Мостком" (виконаного ПП "Моноліт-Проект", м. Тернопіль) та планів перенесення на топографічну основу межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по матеріалах БТІ (виконаних ТОВ "Східгеопроект", м. Алчевськ) розміщення структурних елементів запроектованого АЗК на території проектування, а також відстані від них і джерел несприятливого впливу об'єкта проектування до межі ділянок та стін наближених житлових і громадських будівель повністю відповідають раніше затвердженим проектним рішенням.
Наведена у листі від 04.05.12 № 5-926 головного державного санітарного лікаря м. Алчевська інформація про перевищення нормативних показників забруднення атмосферного повітря в м. Алчевську граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК) забруднюючих речовин відображає загальне становище забруднення атмосферного повітря потужними металургійними та переробними підприємствами важкої промисловості у м. Алчевську, в той час як фонові рівні специфічних та лімітуючих компонентів викидів саме джерел забруднення функціонування АЗК (вуглеводні насичені, бензол, толуол, ксилол тощо) не перевищують допустимих гігієнічних критеріїв, а вклад об'єкта проектування по їх викидам не перевищує 0,1 ГДК. Підвищенні рівні шуму в зоні розміщення об'єкта проектування обумовлені загальним рівнем акустичного впливу вуличної мережі магістральних доріг (ділянка розміщена за розі вулиць Лібкнехта, Свердлова та Октябрьської) та впливом джерел шуму ЗАТ "Алчевський металургійний комбінат", при цьому безпосередній вплив запроектованого АЗК на загальні рівні акустичного забруднення території наближеної житлової забудови не перевищуватиме допустимих гігієнічних нормативів.
Доводи позивача про те, що при наданні висновку була використана недостовірна схема, на якій стерто будинок позивача, а відтак, не враховано, що будинок позивача знаходиться на відстані 40 м від майбутньої АЗС, спростовується матеріалами справи та безпосередньо оскаржуваним висновком.
Так, судом встановлено на підставі наявних доказів (Т.1, арк. 20, 21, 11, 96, 170-174) та вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, що відповідачем при прийнятті рішення та проведені експертизи було враховано розташування всіх прилеглих будинків, в т.ч. і будинку позивача. Зокрема, у висновку від 17.02.2012 р. (Т.1., арк. 20, зі зворотного боку) зазначено, що реальне місце розташування будинків, про яке зазначав позивач (40 м. до б. № 8, 7-16 м -буд.№ 31 та № 40, 42 м - буд. № 22, № 24. Відтак, судом встановлено, що при наданні висновку про зменшення сзз відповідачеві було достеменно відомо відстань до найближчих будинків.
При цьому, суд звертає увагу, на помилкове трактування позивачем поняття «відстань від джерел викидів АЗК». Так, позивач помилково відраховує встановлені нормативами межі не від джерел викидів АЗК, а від крайнього забору АЗК. В той час, як з матеріалів справи вбачається, що відстані до джерел викидів інші, оскільки джерело викидів АЗК не знаходиться на межі АЗК.
Доводи позивача щодо того, що ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМНУ», який проводив державну експертизу листом від 23.05.2012 р. № 22\2593, спростовано результати попередньої експертизи не може братись судом до уваги, оскільки дана установа після цього направила інший лист ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМНУ»від 10.07.2012 № 22\3545, яким підтвердила законність попередньо проведеної експертизи та спростувала інформацію, викладену о попередньому листі.
Крім цього, з листа від 27.06.2012 р. Прокуратури Луганської області (Т.1, арк.18) вбачається, що Прокуратурою Луганської області перевірялись надані на експертизу документи та їх достовірність, в результаті чого, ознак злочину виявлено не було, як і фактів підробки документів, що спростовує доводи позивача про те, що третя особа подала на експертизу неповні та недостовірні відомості.
Також, в матеріалах справи наявних лист ДП «Укрдержбудекспертиза»від 13.07.2012 р. № 378 (Т.1, арк. 159) підтвердило дію експертного звіту від 28.05.2012 р.№ 297 та той факт, що експертною установою підтверджено, що оскаржуваний висновок від 17.02.2012 р. не порушує вимог чинного санітарного законодавства.
Експертним звітом від 15.05.2012 № 13-00269-12 (Т.1, арк. 160) встановлено, що проектна документація розроблена з дотриманням всіх вимог законодавства, в т.ч. санітарного та може бути рекомендована до затвердження в установленому порядку.
Крім цього, в матеріалах справи наявних висновок державної екологічної експертизи від 04.04.2012 р. (Т.1.,арк.170-174) яким встановлено, що проектні рішення стосовно будівництва автозаправного комплексу в цілому відповідають вимогам діючого природоохоронного законодавства. Розглянувши надані на проведення державної екологічної експертизи матеріали Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області погодило.
Інші доводи позивача суд не бере до уваги як такі, що не спростовують зазначене.
Враховуючи викладене, передбачені проектні рішення "Матеріалів обґрунтування скорочення СЗЗ для автозаправного комплексу ТОВ "Компанія "Мостком»в м . Алчевську Луганської області", що були затверджені висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України від 17.02.2012 не порушують вимог чинного санітарного законодавства.
Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються наявними у справі доказами.
Згідно ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Н.В. Клочкова
Судді Б.В. Санін
Т.О. Скочок
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2012 |
Оприлюднено | 25.12.2012 |
Номер документу | 28171791 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Клочкова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні