УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2012 р.Справа № 2а-9489/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. по справі № 2а-9489/12/2070
за позовом Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат"
до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач- ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат", звернувся з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012р. № 0000260221, №0000270221, №0000280221 та від 30.08.2012р. №0000610221 винесені відповідачем.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що на час проведення перевірки мав в наявності документи, які податкове законодавство пов'язує з правом платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Стверджує, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД" склалися в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012р. № 0000260221, №0000270221, №0000280221 та від 30.08.2012р. №0000610221 винесені Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" (код 22722461) 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість) грн. сплаченого судового збору.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по операціям з ТОВ "ВАРРА ТРЕЙД" (код 36611932) за період лютий - квітень 2011р.
Висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки №711/220/22722461 від 29.05.2012р. встановлено порушення ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток у сумі 119 177 грн. у тому числі, за ІІ квартал 2011 року на суму 119 477 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року на суму 1126914 грн.; п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено рядок 24 у сумі 125 422 грн. у тому числі, за лютий 2011 року - 21 529 грн., за квітень 2011 року - 103 893 грн., зменшено рядок 19 за лютий 2012 року у сумі 203 854 грн.
На підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки №711/220/22722461 від 29.05.2012р. та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби 14.06.2012р. винесено податкові повідомлення-рішення №0000260221, №0000270221, №0000280221 про зменшення сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, податку на додану вартість та про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" з податку на прибуток.
За результатами адміністративного оскарження (рішення ДПС у Харківській області від 09.08.2012р. №4034/10/10.2-17) підприємству збільшено суму зменшеного розміру від'ємного значення податку на додану вартість, визначену у податковому повідомлені - рішенні від 14.06.2012р. №0000260221 на суму 21 529,00 грн., та Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби 30.08.2012р. винесено податкове повідомлення - рішення №0000610221 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що в ході дослідження операцій, на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку, судом встановлено, що взаємовідносини ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" з ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД" склались на підставі договору купівлі - продажу від 17.02.2011р., згідно якого продавець (ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД") зобов'язується продавати покупцю (ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат") продукцію (м'ясна продукція), а покупець приймати та сплачувати продукцію у строки і в розмірах, передбачених договором.
Основними видами діяльності відповідно до КВЕД, ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" згідно статуту, є виробництво м'яса, м'яса свійської птиці та кролів, м'ясних продуктів, оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами. Для здійснення фінансово - господарської діяльності позивач має виробничі приміщення. Отже придбання м'ясної продукції прямо пов'язано із господарською діяльністю ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат".
Факт придбання м'ясної продукції (заморожена лопатка свина) на суму 129 173,30 грн., у т.ч. ПДВ - 21 528,88 грн. підтверджується видатковою накладною № 17/02/01 від 17.02.2011р.; на суму 599 797,68 грн. у т.ч. ПДВ - 99 966,28 грн. підтверджується видатковою накладною № 10/03/02 від 10.03.2011р.; на суму 623 326,09 грн., у т.ч. ПДВ - 103 887,68 грн. підтверджується видатковою накладною №23/03/03 від 23.03.2011р.; та на суму 623 359,78 грн., у т.ч. ПДВ - 103 893,30 грн. підтверджується видатковою накладною №08/04/02 від 08.04.2011р.
Факт доставки (перевезення) вказаного товару від ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД" до місцезнаходження позивача (62490, Харківська область, с.Комунар, вул.Безлюдівська,5) підтверджується товарно-транспортними накладними серії ААА від 17.02.2011р., серії ААБ від 10.03.2011р., серії ААБ від 23.03.2011р., серії ААБ від 08.04.2011р.
Від ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД" позивачем отримані податкові накладні на загальну суму 1975656,85 грн., у т.ч. ПДВ -329 276,14 грн., що були включені позивачем до складу податкового кредиту з лютого 2011 р., а саме: №19 від 17.02.2011р. на суму 129 173,30 грн., у т.ч. ПДВ - 21 528,88 грн.; №14 від 10.03.2011р. на суму 599 797,68 грн., у т.ч. ПДВ 99 966, 28 грн.; №43 від 23.03.2011р. на суму 623 326,09 грн., у т.ч. ПДВ - 103 887,68 грн.; №21 від 08.04.2011р. на суму 623 359,78 грн., у т.ч. ПДВ - 103 893,30 грн., що містять усі обов'язкові реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за лютий - квітень 2011 р.
На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучені видаткові накладні (а.с. 44,55,68,77), податкові накладні (а.с.54,67,76,89), товоро-транспортні накладні (а.с.45,66,75,88), ветеринарні свідоцтва (а.с.46,56,69,78) а також, експертні висновки (47-53,57-63,72-74,79-83) на підтвердження відповідності за ознаками свіжості, бактеріологічними, паразитологічними та органолептичними показниками відповідає п.1 Додатку до листа головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 09.11.2005р. №15-2/3964 та наказу ДДВМ №120 від 26.10.2005р. "Про затвердження Тимчасового порядку ветеринарно-санітарного контролю та нагляду харчових продуктів за кодами товару згідно УКТ ЗЕД №0301-03-07, №1603-1605 (крім м'яса), що завозяться на територію України, ГОСТ 23392-78 та ГОСТ 7269-79.
Розрахунки із ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД" проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на загальну суму 1975656,85 грн., у т.ч. ПДВ -329 276,14 грн. на підставі платіжних доручень (а.с.102-117).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанеції правомірно виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.
Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
При цьому, за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з аналізу наведених норм суд вбачається, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.
Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Разом з цим, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.
Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Вищевикладені обставини придбання товару позивачем підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду будь-яких сумнівів в реальності здійснення ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано валові витрати та податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про порушення ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" ст.138, п.п 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства також ґрунтуються на висновках акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень-грудень 2011р., який постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. у справі за адміністративним позовом ТОВ "ВАРРА-ТРЕЙД" до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про визнання дій протиправними було скасовано. ДПІ у Приморському районі м.Одеси подано апеляційну скаргу на зазначену постанову, яку Одеським апеляційним адміністративним судом залишено без задоволення, а постанову від 26.06.2012р. без змін.
Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Між тим, в акті перевірки позивача не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року по справі № 2-а-9489/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198 , 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. по справі № 2а-9489/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2012 |
Оприлюднено | 25.12.2012 |
Номер документу | 28173279 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Катунов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні