Ухвала

від 24.06.2015 по справі 2а-9489/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Київ К/9991/81599/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П ., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012

у справі № 2а-9489/12/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного акціонерного товариства (ПАТ) «Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012 № 0000260221, № 0000270221, № 0000280221 та від 30.08.2012 № 0000610221, винесені Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ПАТ «Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат» просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на прибуток, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 08.02.2012 № 88/23/30175983, про порушення підприємством норм пункту 198.6 ст. 198, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (ПК України).

За результатами перевірки ОДПІ стосовно ПАТ «Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат» прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.12.2012: № 0000280221 - про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1126914,00 грн., № 0000260221 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 103893,00 грн. та № 0000270221 - про донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 119744,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження 30.08.2012 винесено податкове повідомлення - рішення № 0000610221, яким позивачу збільшено суму зменшеного розміру від'ємного значення податку на додану вартість, визначену у податковому повідомлені - рішенні від 14.06.2012 № 0000260221, на 21529,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що між ПАТ «Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат» (покупець) та ТОВ «ВАРРА-ТРЕЙД» (продавець) укладено договір від 17.02.2011 № 170201, згідно з умовами якого продавець зобов'язується продати покупцю м'ясну продукцію, а покупець - прийняти та оплатити отриману продукцію.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами першим та другим пункту 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 цієї статті).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу . Згідно із підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договору від 17.02.2011 № 170201, податкових накладних № 19 від 17.02.2011, № 14 від 10.03.2011, № 43 від 23.03.2011, № 21 від 08.04.2011, (а.с.54,67,76,89), видаткових накладних № 17/02/01 від 17.02.2011, № 10/03/02 від 10.03.2011, № 23/03/03 від 23.03.2011, № 08/04/02 від 08.04.2011, (а.с. 44,55,68,77), товарно-транспортних накладних серії ААА від 17.02.2011, серії ААБ від 10.03.2011, серії ААБ від 23.03.2011, серії ААБ від 08.04.2011 (а.с.45,66,75,88), платіжних доручень (а.с.102-117)) суди попередніх інстанцій встановили факт придбання позивачем у ТОВ «ВАРРА-ТРЕЙД» м'ясної продукції (заморожена лопатка свина).

Надані позивачем ветеринарні свідоцтва (а.с.46,56,69,78) та експертні висновки (47-53,57-63,72-74,79-83) підтверджують відповідність придбаної у ТОВ «ВАРРА-ТРЕЙД» продукції за ознаками свіжості, бактеріологічними, паразитологічними та органолептичними показниками пункту 1 Додатку до листа головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 09.11.2005 № 15-2/3964 та наказу ДДВМ № 120 від 26.10.2005 «Про затвердження Тимчасового порядку ветеринарно-санітарного контролю та нагляду харчових продуктів за кодами товару згідно УКТ ЗЕД №0301-03-07, №1603-1605 (крім м'яса), що завозяться на територію України, ГОСТ 23392-78 та ГОСТ 7269-79».

Придбання зазначеної продукції пов'язано із господарською діяльністю позивача, якою згідно зі статутом ПАТ «Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат» відповідно до КВЕД є виробництво м'яса, м'яса свійської птиці та кролів, м'ясних продуктів, оптова та роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами.

Оцінка судом вище вказаних доказів у справі відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України.

Посилання ОДПІ в касаційній скарзі на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 № 527/23-5/36611932 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВАРРА-ТРЕЙД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень-грудень 2011 року як на доказ відсутності господарських операцій між цим товариством та позивачем, є необґрунтованим, оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012, у справі № 1570/2652/2012 позов ТОВ «ВАРРА-ТРЕЙД» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними задоволено: визнано, зокрема протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо проведення 24.02.2012 зустрічної звірки ТОВ «ВАРРА-ТРЕЙД» з питань взаємовідносин з контрагентами-резидентами за податковий період січень-грудень 2011 року, складання акту від 24.02.2012 № 527/23-5/36611932 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВАРРА-ТРЕЙД» з питань взаємовідносин з контрагентами-резидентами за податковий період січень-грудень 2011 року.

Приймаючи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про неправомірне донарахування позивачу податкового зобов`язання із податку на прибуток, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно із спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев