Постанова

від 20.12.2012 по справі 2а/1570/2059/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 р.Справа № 2а/1570/2059/2011

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі - Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда Мерітайм» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісіда Мерітайм»звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 вересня 2010 року № 0000462310/0 та 0000452310/0.

Свої позовні вимоги ТОВ «Ісіда Мерітайм»обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства, за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, результати якої відображені в акті від 20 вересня 2010 року № 574/35/23-1008/33469653 /а.с. 12-52, т. 1/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму у 666970 гривень та податку на прибуток на 834334 гривень.

Зміст порушень полягав у документальному оформленні позивачем отримання від своїх контрагентів (ПП «Южний Альянс і К»та ТОВ «Рейсмет Юг») послуг, які в натурі зазначеними контрагентами позивачу не надавалися.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 28 вересня 2010 року № 0000462310/0 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 1000455 гривень (основний платіж -666970 гривень, штрафні санкції -333485 гривень) та 0000452310/0 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 1114770 гривень (основний платіж -834334 гривень, штрафні санкції -280436 гривень) /а.с. 10, т. 1, а.с. 11, т. 2/.

Відповідно до 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, до податкового кредиту та валових витрат можуть бути віднесені суми сплачені виключно за реально здійсненими господарськими операціями.

При визначенні суми валових витрат по податкових періодах встановлені розбіжності між даними бухгалтерського обліку та даними Декларацій про прибуток підприємства (рядок 04.1). а саме: позивачем у першому кварталі 2009р. було завищено задекларовані показники у рядку 04.1 Декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

Позивачем було віднесено до складу валових витрат у 1 кварталі 2009 року витрати у сумі 15163,00 грн. за послуги по визначенню кількості вантажу, завантаженого на борт судна, отримані від ТОВ "Югас" Аналізом «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рівні ДПА України»податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Югас" (код ЄДРПОУ 31923328) встановлено, що підприємство знаходиться в стані «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»по такій операції.

Також в ході перевірки було встановлено, що позивачем було укладено наступні угоди (договори):

- Договір №03/11-08 від 03.11.08р з ПП "Южний Альянс і К" (код ЄДРПОУ 35697540), предметом якого є «организация проверки пригодности грузовых помещений для хранения и перевозки груза, организация проведення непрерывного наблюдения за погр.-разгр. работами, организация осмотра и подготовки трюмов к погрузке груза, организация инспекции количества и качества грузов, организация мониторинга погрузки грузов»

- Договір№2905/09Т від 29.05.09р.з ТОВ "Рейсмет юг" (код ЄДРПОУ 35279722), предметом якого є визначення кількості відвантаженого вантажу

За всіма вказаними договорами позивач, протягом перевіряємого періоду, придбавало у зазначених підприємств описані вище роботи та послуги, та на підставі наданих до перевірки первинних документів відносило їх до складу податкового кредиту та валових витрат. Загальним для всіх вказаних договорів є те, що всі проведені по ним роботи, здійснені на території ВАТ «Одеський припортовий завод», та ТОВ «Трансінвестсервіс», причали яких знаходяться на території ДП «Морський торговельний порт Южний».

Порти є зонами прикордонного та митного контролю та місцем, де фактично проходить державний кордон країни, відповідно до діючого законодавства, порти є режимними об'єктами де існує суворий пропускний режим. Проходження чи проїзд на територію порту без оформлення відповідного пропуску є грубим порушенням низки нормативних документів та є фактично неможливим.

У зв'язку з тим, що всі зазначені роботи викликають певний сумнів в їх фактичному проведенні (особливо такі як організація перевірки придатності вантажних приміщень, організація моніторингу завантаження вантажів, і організація інспекції кількості та якості вантажів), з метою з'ясування цього факту, УБВДОЗШ ДПА в Одеській області було надано запит до ДП «Морський торговельний порт «Южний».

Згідно отриманої відповіді від керівництва ДП «МТП Южний»вих.№6621/01/07/10 від 02.09.10, ПП «Южний Альянс і К»(код ЄДРПОУ 35697540), ТОВ «Рейсмет юг»(код ЄДРПОУ 35279722) пропуски на в'їзд чи проходження на територію портів ніколи не видавались та представники зазначених СГД на територію порту ніколи не потрапляли.

Отже, ПП «Южний Альянс і К»(код ЄДРПОУ 35697540 та ТОВ «Рейсмет юг»(код ЄДРПОУ 35279722), ніколи в порти, де вони нібито здійснювали значний обсяг робот на замовлення позивача, не потрапляли то і ніяких робіт вони там не проводили.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що позивачем було перераховувало кошти на рахунки вказаних підприємств без мети реального настання правових наслідків, а, вочевидь, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків внаслідок завищення валових витрат та податкового кредиту, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до Акту невиїзної документальної перевірки Роздільнянської МДПІ Одеської області (акт від 29.07.2010 № 42/23-00/35279722 з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.04.10р. по 31.05.10р., визнано нікчемним правочин, укладений між ПП "Рейсмет-Юг" та ТОВ "Ісіда Мерітайм".

У вказаній вище довідці документальної перевірки встановлено взаємовідносини ПП "Рейсмет-Юг" (код за ЄДРПОУ 35279722) у квітні - травні 2010 р. з ТОВ "Ісіда Мерітайм" (код за ЄДРПОУ 25045340) на загальну суму 559 394,87 грн. в т.ч. ПДВ 93232,48 грн.

В результаті проведеної невиїзної документальної перевірки встановлено: Декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року (вх.№23761 від 09.11.2009р.), (показники декларації за 9 місяців 2009 року: скориговані валові доходи - 148 762 434 грн., скориговані валові витрати - 142 802 236 грн.). Декларація з податку на прибуток підприємства за 2009 рік та за 1 квартал 2010 року - не подана. Податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року (вх.№9001262666 від 20.04.2010р.) (при обсягах поставки 23 570 262 грн. сума ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет - 1820 грн.). Декларації з ПДВ за квітень, травень, червень 2010 року - не надано.

Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік та додаток К1\1 до Роздільнянської МДПІ не надано. Декларацію з податку на прибуток підприємства за І Квартал 2010 року та додаток К1\1 до Роздільнянської МДПІ не надано.

Чисельність працюючих: відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2010 року складала 4 особи.

Враховуючи те, що у ПП "Рейсмет - Юг" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, п. 1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами - покупцями, постачальниками мають ознаки нікчемності.

Відповідно до п. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно до ч 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю

Відповідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.9 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно вищезазначеного, в результаті вчинення підприємством нікчемних правочинів, по яким нібито придбавались роботи в морському торгівельному порту Южний у ПП "Южний Альянс і К", ТОВ "Рейсмет Юг", та які згідно частини 1 ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, тобто позивачем неправомірно, в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 та п.5.1. ст. 5 Закону №334, було включено до складу валових витрат, витрати по нікчемним угодам, та неправомірно, в порушення в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по нікчемним угодам.

Отже, несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових витрат, та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Таким чином, позивачем документувались операції без мети реального настання правових наслідків, а лише з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведеним критеріям законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції не відповідає.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області державної податкової служби -задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда Мерітайм» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 вересня 2010 року № 0000462310/0 та 0000452310/0 -відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 24 грудня 2012 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/