Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-6089/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6089/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Сояагроком»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товаритсво з обмеженою відповідальністю «Сояагроком»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким в задовольні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сояагрокорм" є юридичною особою, що зареєстрована 19.06.2007 Фастівською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Позивачем в 2010р.-2011р. було укладено ряд договорів з контрагентами ,а саме: з ТОВ Айбіес профіт договір №257/пос/10 від 01.12.2010р. та договір №47 від 04.01.2011р. про надання послуг(а.с.9,46 т.2),зТОВ «КФ Продінвест»договір№59 /пос/10 від 01.04.2010р. про надання послуг,та з ТОВ»Кальміуська торгова компанія»договір №192/пос/10 від 01.09.2010р. про надання послуг(а.с.168т.2).

У жовтні 2011 року посадовими особами Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 (акт перевірки від 28.10.2011 № 393/65-35221819),зокрема ними були і досліджені вищезазначені договори а.с. 32 т.1).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 656354,00 грн., з яких: 281751,00 грн. - за ІІ-й квартал 2010 року у сумі; 290597,00 грн. - за ІІІ-й квартал 2010 року; 84000,00 грн. - за IV-й квартал 2010 року; пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року на суму 196520,00 грн.; пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І-й квартал 2011 року на суму 854433,00 грн.; підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1033622,95 грн., з яких: у квітні 2010 року - на суму 453154,75 грн.; у травні 2010 року - на суму 62684,49 грн.; у червні 2010 року - на суму 126410,72 грн.; у липні 2010 року - на суму 95353,77 грн.; у серпні 2010 року - на суму 104561,95 грн.; у вересні 2010 року - на суму 97592,98 грн.; у жовтні 2010 року - на суму 8381,00 грн.; у грудні 2010 року - на суму 85483,29 грн.; пунктів 198.3, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 178737,37 грн., з яких: за січень 2011 року - на суму 62860,00 грн.; за лютий 2011 року - на суму 1158777,37 грн.

За результатами перевірки Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцію Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17.11.2011 № 0000312301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 1016963,50 грн., з яких: 852874,00 грн. - за основним платежем; 164089,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 17.11.2011 № 0000322301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І-й квартал 2011 року в розмірі 854434,00 грн.; від 17.11.2011 № 0000332301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" на загальну суму 1470767,06 грн., з яких: 1212360,32 - за основним платежем; 258406,74 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що надані позивачу послуги та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, а тому висновок податкового органу про нікчемність господарських зобов'язань, що виникли між позивачем і його контрагентами, є безпідставним. З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток, суд першої інстанції прийшов до висновку, що кошти сплачені позивачем контрагентам - Товариству з обмеженою відповідальністю "Айбіес профіт"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Кальміуська торгова компанія"; Товариству з обмеженою відповідальністю "КФ Продінвест" в оплату за надані послуги по змішуванню соєвої та соняшникової макухи з локсидантами, є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем валових, показника від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і, відповідно, про заниження податку на прибуток підприємств, є безпідставними, тому, податкові повідомлення рішення: від 17.11.2011 № 0000312301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств", а також від 17.11.2011 № 0000322301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І-й квартал 2011 року, є безпідставні.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Встановлено, що з 12.09.2011 року по 21.10.2011 року Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 (акт перевірки від 28.10.2011 № 393/65-35221819)(а.с. 20-70 т.1).

За результатами перевірки 28.10.2011 року складено акт № 393/65-35221819 на підставі якого 17.11.2011 року начальником Фастівської ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення;

- № 0000312301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 1016963,50 грн.,

- № 0000322301, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на прибуток в розмірі 854434,00 грн.;

- № 0000332301, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість загальним розміром 1470767,06 грн., в т.ч. 1 121 360,32 грн. за основним платежем та 258406,74 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Позивачем було порушено вимоги п.5.1, п.п. 5.2.1 пункту 5.2, п.п. 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 656354,00 грн., з яких: 281757,00 грн. - за ІІ-й квартал 2010 року у сумі; 290597,00 грн. - за ІІІ-й квартал 2010 року; 84000,00 грн. - за IV-й квартал 2010 року; та завищено відємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 854433,00 грн. в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 854433 грн., пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 196520,00 грн. в тому числі за ІІ квартал 2011 року 196520 грн.; в результаті перевірки встановлено,що контрагент - TOB «КФ Продінвест»код за ЄДРПОУ 36011923, ДПІ у Київському районі м. Донецьк, має стан - 12- припинено, але не знято з обліку КОР пусті , але не закриті. Працюючих на підприємстві - 1 особа, основні фонди відсутні,контрагент - TOB «Кальміуська торгова компанія»код за ЄДРПОУ 37041718, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьк, має стан - 14- визнано банкрутом . Працюючих на підприємстві - 1 особа, основні фонди відсутні,контрагент - TOB «Айбіес Профіт»код за ЄДРПОУ 37193820, ДПІ у Печерському районі м. Києва , має стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження.

За правилами статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Оскільки в контрагентів: TOB «КФ Продінвест»,ТОВ «Кальміуська торгова компанія»та TOB «Айбіес Профіт»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Частиною 2 ст.3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

В ТОВ «КФ Продінвест», ТОВ «Каліміуська торгова компанія»та ТОВ «Айбіес профіт»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Тобто, фінансово-господарська діяльність цих товариств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності TOB «Сояагрокорм»(код ЄДРПОУ 35221819). Фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Сояагрокорм»та даними контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Відповідно до вимог ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ) такий правочин носить нікчемний характер.

TOB «Сояагрокорм»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичні та адміністративно-майнові стани TOB «КФ Продінвест»,ТОВ «Кальміуська торгова компанія»та TOB «Айбіес Профіт», умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускалися.

Отже, фінасово-господарські взаємовідносини ТОВ «Сояагрокорм»з зазначеними товариствами носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, яка визначає, що:

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частино 2 ст.203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За правилами пункту 3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України, правочин має встановлюватися у формі, встановленій законом.

Статтею 203 ч.5 ЦК України, визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.І, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.І ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.2. ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідачем в ході вищезазначеної перевірки за перевіряємий період не підтверджено наявність поставок послуг по змішуванню соєвої макухи та муки від підприємств -постачальників, а саме TOB «КФ Продінвест», ТОВ «Кальміуська торгова компанія»та TOB «Айбіес Профіт», що свідчить про те, що правочини TOB «Сояагрокорм»за вказаними вище підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1,2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст.9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. №168/704. первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Такми чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України».

Проте,колегією суддів досліджено в судовому засіданні апеляційної інстанції та встановлено, що первинні документи складені з порушенням вищевказаного положення, а саме ряд додатків до акту прийомки- передачі готової продукції взагалі не підписані відповідальними особами за складання первинних документів ( а.с.13-14,50-51,71-72,118,124,143-144 т.2,40.41-69,76 т.3), в актах здачі-прийняття робіт (послуг), та в актах приймання давальницької сировини взагалі відсутні посади, прізвища відповідальних осіб за складання цих первинних документів (а.с.15-33,49,52-70,73-92,117,119-123,125-132,141145-167т.2,38,77-92,95-127,142-163166-196т.3), відсутні прізвища, посади осіб відповідальних за отримання продукції та в деяких випадках осіб відповідальних за відвантаження за видатковими накладними (а.с.12,19-26 т.3), що позбавляє їх юридичної сили та доказовості від повідно до правил передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України».

Крім того, придбані послуги по змішуванні ТОВ «Сояагрокорм»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Сояагрокорм»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищезаззначені правочини відповідно до п.п. 1,2 ст.215, п.п.5 ст.203 ЦК України є нікчемним, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім цього встановлено, що надані ТОВ «Сояагрокорм»договори, акти прийому передачі виконаних робіт за цими договорами, які будучи первинними документами та підставою формування фалових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності не відповідають вимогам п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», складені з порушенням вимог приписів п.2.4 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг по змішуванню, змісту наданих послуг, (кількість відпрацьованих людино-годин по вказаних договорах, упродовж якої кількості календарних днів виконувались ці послуги по змішуванню).

Отже для підтвердження, включення витрат на послуги змішування до складу валових витрат позивачу необхідні документи, оформлені відповідно до вимог встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи; документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що підлягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних послуг. За відсутності останнього, немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, узагальнена характеристика результатів отриманих послуг по факту виконання перелічених договорів дає підстави вважати, що вказані договори несуть ознаки нікчемності.

Відповідно до ч. ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тобто, при укладанні угод з ТОВ «КФ Продінвест», ТОВ «Айбіес Профіт», ТОВ «Кальміуська торгова компанія»не мало мети дійсного отримання результатів по послугам змішування, наслідком яких мала бути оптимізація роботи товариства, збільшення доходів, а фактично переслідувалась мета зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток та ПДВ, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Такі правочини по своїй суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже відповідно до частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Отже, в порушення п.5.1. п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Сояагрокорм»завищено валові витрати при придбані маркетингових та мерчандайзингових послуг, придбаних у «КФ Продінвест», ТОВ «Айбіес Профіт»та ТОВ «Кальміуська торгова компанія»(не доведено їх фактичне отримання для використання у власній господарській діяльності), на загальну суму 3479849 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року у сумі 1127029 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 1162387 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 336000 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 854443 грн.

Перевіркою здійсненою відповідачем встановлено порушення вимог пп.7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 пп.7.4.4 , пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 1033622,95 грн., в тому числі: у квітні 2010 р. на суму 453154,75 грн., у травні 2010 р. на уму 62684,49 грн., у червні 2010 на суму 126410,72 грн., у липні 2010р. на суму 95353,77 рн., у серпні 2010 р. на суму 104561,95 грн., у вересні 2010р. на суму 97592,98 грн., у жовтні 2010р. на суму 8381,0 грн., у грудні 2010р. на суму 85483,29 грн. та п.198.3, п.198.2, п. 198.6 ст.198 та п.201.4, п 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-1 (зі змінами та доповненнями) призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 178737,37 грн., в тому числі січень 2011 оку - 62860,0 грн. та за лютий 2011 року в сумі 115877,37 грн.

Під час перевірки дод.5 до декларацій з ПДВ, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, які складені на основі оригіналів податкових накладних, за період з 01.04.10 по 30.06.11, встановлено, що TOB «Сояагрокорм»включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду податкові накладні, виписані у періодах, охоплених попередніми плановими перевірками (акт від 19 липня 2010 №338/24- 35221819, тобто до квітня 2010 р.).

На порушення пп.7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами а доповненнями), TOB «Сояагрокорм»включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по накладних, виписаних в періодах, охоплених попередніми перевірками, без наявності документального підтвердження такого запізнення, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 508539,75 грн., в тому числі:

При перевірці також встановлено, що на порушення п.198.3, п.198.2, п. 198.6 ст. 198 та п.201.4, п 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі мінами та доповненнями) -ТOB "Сояагрокорм" включено до податкового кредиту в період з 01.04.10 р. по 30.06.2011 р. податок на додану вартість згідно податкових накладних на загальну суму 7850,67 грн., в эму числі за лютий 2011 року в сумі 7850,67 грн.

Перевіркою встановлено, що TOB «Сояагрокорм»включено до реєстру отриманих податкових накладних та, відповідно, до податкових декларацій з податку на додану вартість (вказано в дод. 5 до декларацій) податкові накладні виписані у обревізованих звітних періодах, дані щодо таких податкових накладних, а також періодів їх виписки та включення до складу податкового кредиту наведені в додатку №5 до акту перевірки.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За визначенням, наданим пунктом 1.5 статті 1 Закону, звітний (податковий) період -це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Таким чином, за результатами звітного періоду платник податку зобов'язаний сформувати як суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, так і суму дозволеного в цьому ж звітному періоді податкового кредиту.

При цьому, для достовірного відображення сум дозволеного податкового кредиту мають дотримуватися наступні положення Закону.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6 статті 1 Закону).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Правила, які передбачають формування податкових зобов'язань продавця і податкового кредиту покупця в одному звітному періоді, та дають можливість платнику своєчасно і в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування свого податкового кредиту, встановлено прямими нормами Закону.

Так, підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. При цьому ні даним пунктом Закону, ні будь-яким іншим не передбачено жодних причин для отримання можливості затримки у наданні покупцю податкової накладної.

У відповідності з загальними правилами визначення дати виникнення податкових обов'язань (підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону) такою датою вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримає право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну.

Тобто, на дату, визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Таким чином, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обов'язком платника податку, і Законом передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

У TOB «Сояагрокорм»відсутні заяви зі скаргами на контрагентів-постачальників щодо відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

При цьому, відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку на підставі реєстру отриманих та виданих податкових накладних відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 (з урахуванням змін і доповнень), визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації, а дані, наведені ним в декларації, мають відповідати даним його бухгалтерського та податкового обліку, оскільки фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. N 996-X1V "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Особливості ведення бухгалтерського обліку, завдяки системі подвійного обліку, дозволяють у будь-якому випадку, протягом балансового періоду, а саме звітного кварталу, виявити помилку, пов'язану із не включенням до бухгалтерського та податкового обліку первинного документа. Таким чином, несвоєчасне (більше балансового періоду) включення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) у звітному періоді податку на додану вартість може бути пов'язане з штучним спотворенням показників податкової звітності. Винятком є лише окремо визначені Законом особливі умови формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах, зокрема: отримання товарів (послуг) платником податку, який застосовує "касовий метод" податкового обліку (визначення надано в пункті 1.11 статті 1 Закону), а контрагент (продавець) свої податкові зобов'язання визначає за загальними правилами; придбання товарів для використання в звільнених від оподаткування операціях або операціях, які не є об'єктом оподаткування, та подальшого використання цих же товарів в інших звітних періодах в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; придбання невиробничих основних фондів та переведення їх в інших звітних періодах у категорію виробничих, або їх продаж чи ліквідація.

Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону), та з урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704 (далі -Положення N 88), податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Порядок реєстрації податкової накладної як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням N 88, облік податкових накладних та їх передача (пересилання) повинні ґрунтуватись на правилах, які встановлені для відповідних бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. N 799 (далі - Порядок N 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку (пункт 11 Порядку N 799). У містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку (пункт 10 Порядку N 799). Відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату (пункт 6 Порядку N 799).

Таким чином, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку - покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстровані відповідно до вимог Положення N 88 лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

Отже, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Порядком № 244, та за умови виконання норм пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Таким чином, у разі отримання податкових накладних, в тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді (податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах), але лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку - покупець товарів (послуг) повинен на дату отримання цих податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених пунктом 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. N 244 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.97 р. N 165" (з урахуванням змін і доповнень), і (за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту), в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

На порушення пп.7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами га доповненнями), TOB «Сояагрокорм»включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по накладних, виписаних в періодах, охоплених попередніми перевірками, без наявності документального підтвердження такого запізнення, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 508539,75 грн., в тому числі: у квітні 2010 р. на суму 330712,25 грн., у травні 2010 р. на суму 22908,69 грн., у червні 2010 на суму 63223,22 грн., у липні 2010р. на суму 27520,47 грн., у серпні 2010 р. на суму 33595,25 грн., у вересні 2010р. на суму 3915,58 грн., у жовтні 2010р. на суму 8381,0 грн., у грудні 2010р. на суму 18283,29 грн.

Аналогічно, на порушення п.198.3. п.198.2, п. 198.6 ст. 198 та п.201.4. п 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями) - TOB "Сояагрокорм" включено до податкового кредиту в період з 01.04.10 по 30.06.2011 рр. податок на додану вартість згідно податкових накладних на загальну суму 7850,67 грн., в тому числі за лютий 2011 року в сумі 7850,67 грн.

Подальшою перевіркою встановлено, що TOB «Сояагрокорм»в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з TOB «КФ Продінвест», код за ЄДРПОУ 36011923, TOB «Айбіес Профіт», код за ЄДРПОУ 37193820 та TOB «Кальміуська торгова компанія»код за ЄДРПОУ 37041718.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України від 03.04.1997р. №167/98-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями: «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...».

Вимогами п.9.1, п.9.2, ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зі змінами та доповненнями, п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі «...посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа».

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.З Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями: «Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, та Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року №2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165), визначено: усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи вищевикладене, а також ті обставини , що угоди між TOB "Сояагрокорм" з TOB «КФ Продінвест», TOB «Айбіес Профіт»та TOB «Кальміуська торгова компанія», а також видаткові та податкові накладні, що виписані цими підприємствами, є нікчемними, то перевіркою не може бути прийнято до уваги видаткові та податкові накладні та інші документи, виписані від імені цих підприємств. Оформлені податкові накладні по нікчемному правочину не є підставою для віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту.

На порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97- ВР "Про податок на додану вартість", зі змінами та доповненнями, "податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку" та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 "якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту», TOB «Сояагрокорм»включено до податкового кредиту суму 525083,2 грн., в тому числі: квітень 2010 року -122442,5 грн. (TOB «КФ Продінвест»), травень 2010 року -39775,8 грн. ( TOB «КФ Продінвест»), червень 2010 року -63187,5 грн. (TOB «КФ Продінвест»), липень 2010 року -67833,3 грн. ( TOB «КФ Продінвест»), серпень 2010 року -70966,7 грн. (TOB «КФ Продінвест»), вересень 2010 року -93677,4 грн. ( TOB «КФ Продінвест»сума 6744,1 та TOB «Кальміуська торгова компанія»сума 86933,3 грн.), грудень 2010 року -67200,0 грн. (TOB «Айбіес Профіт»)

Аналогічно, на порушення п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі мінами та доповненнями) TOB «Сояагрокорм»включено до податкового кредиту суму 170886,7 грн., в тому числі: січень 2011 року - 62860,0 грн. (TOB «Айбіес Профіт»), лютий 2011 року - 108026,7 грн. (TOB «Айбіес Профіт»).

28.10.2011 року ТОВ «Сояагрокорм»було надіслано поштою з повідомленням про вручення акт перевірки від 28 квітня 2011 року №393/65-35221819.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийнятих Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень від від 17.11.2011 № 0000312301, № 0000322301 та № 0000332301 та відсутності підстав для їх скасування.

Таким чином судова колегія вважає, що у позові необхідно відмовити з наведених вище підстав.

Відповідно до вимог ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про порушенням судом норм матеріального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справ, а тому є всі підстави для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17.12.2012 року

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.