Рішення

від 14.11.2006 по справі 14/322-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/322-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2006 р.                                                           Справа №  14/322-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом відкритого акціонерного товариства "Київський механічний завод "Магістраль" ім. М.П. Шульгіна, м. Київ,

до Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства, м. Херсон,  

про стягнення 78200грн.00коп. основного боргу,

за участю представників

позивача: Петренко І.В., юрист, дов. № 4/5-229 від 19.10.06 р.,

відповідача: Деменко М.І., представник, дов. № 064 від 10.05.06 р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 78200грн.00коп. основного боргу,  відповідно до умов договору оренди технічних засобів від 03.01.2004 року, посилаючись на положення ст. ст. 193, 175, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 612, 625, 764, 766, 782, Цивільного кодексу України, п. 5.1, 8.1, 9.1. умов зазначеного Договору.

Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового процесу заперечував проти позовних вимог у розмірі 52800грн.00коп. основного боргу, визнав позов у сумі 25400грн.00коп., відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.

Як зазначає відповідач, остання сума заборгованості відповідає виставленим позивачем розрахункам та актам виконання робіт.

Від іншої частини позову відповідач відмовляється із наступник підстав:

Після складання договору оренди була усна домовленність на виконання Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", Закону України "Про податок на додану вартість" надавати Орендару (відповідачу) рахунки, акти виконаних послуг та податкові накладні.

Згідно зі ст. 205 ЦК України сторони самостійно обирають форму правочину. Правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. І це, на думку відповідача, підтверджується тим, що документи: акти виконаних робіт та податкові накладні надходили щомісяця, вчасно. І останнє надходження подібних докуметів було 20 грудня 2004 року. Як стверджує відповідач, відповідно до наданих рахунків, перерахування коштів за ними, заборгованість залишилась у сумі 25400 грн.

Згідно ст. 1, п. 1.4. Закону України "Про податок на додану вартість" до поставки послуг відносяться оренда, лізинг.

Відповідно до п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат не належать будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Договір про надання послуг (Оренда) являє собою документально оформлені наміри сторін про надання та оплату послуг, які складають предмет такого договору.

На думку відповідача, підтвердженням виконання сторонами договірних зобов'язань є первинні документи, що свідчать про наявність результатів у вигляді наданих послуг та передачу права влосності на такі послуги від однієї сторони договору до іншої. Таким чином, як вважає відповідач, підтверджуючим документом для визначення дати та суми отриманих послуг є акт прийняття передачі послуг, рахунок, податкова накладна. Ці документи не тільки надають право включати їх до валових витрат, а й виставляти податковий кредит. На думку відповідача, без надання зазначених документів орендар не має права перераховувати кошти, а перераховані кошти будуть збитком для підприємства.

Виходячи з вище зазначеного, відповідач визнає позов у сумі 25400 грн., а в іншій сумі просить суд відмовити в його задоволенні.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.11.06 р. до 14.11.06 р. та в судовому засіданні 14.11.06 р. для підготовки вступної і резолютивної частин рішення, яку голошено за згодою представників учасників судового процесу.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

03.01.2004 року між ВАТ "Київський механічний завод "Магістраль" ім. М.П. Шульгіна (надалі за текстом –позивач) та Херсонським міжгосподарським колективним шляхо-будівельним підприємством (надалі за текстом –відповідач) був укладений договір оренди технічних засобів (надалі за текстом –Договір). Відповідно до умов Договору позивач передав в тимчасове платне користування, а відповідач прийняв Фрезу ФС-2 для холодного знімання асфальтобетону, та лафет для її перевезення г/н 1123КА, модель У4005 (надалі за текстом - технічні засоби).

Згідно умов договору п. 4.1. термін дії договору оренди складає 1 рік і діє до 31.12.2004 року, а в разі не повернення в цей термін технічних засобів, договір оренди вважається продовженим до повного повернення технічних засобів Орендодавцю.

Згідно вимог ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновлений на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно п. 5.1 Договору відповідач зобов'язався здійснювати щомісячно орендну плату в розмірі 5200-00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до положень ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

8 листопада 2005 року відповідач повернув технічні засоби, але від передачі відмовився, що змусило позивача в односторонньому порядку прийняти технічні засоби по акту від 08.11.05 р. та від 30.01.2006 року.

Згідно довідки  позивача № 4/5-29 від 17.02.2006 року заборгованість за оренду за травень серпень, вересень, жовтень, литопад та грудень 2004 року складає 31200-00 грн. та десять місяців 2005 року 52000-00 грн, а всього 83200-00 грн. 22.02.06 року відповідачу були пред'явлені претензійні вимоги про оплату боргу у вказаному розмірі. Відповідачем перераховано платіжним дорученням 1113 від 06.03.2006 року суму 5000 грн.

Крім того, після звернення позивача з позовом, відповідачем перераховано на користь позивача 25400грн.00коп. основного боргу.

Таким чином, сума простроченого відповідачем грошового зобов'язання (основного боргу) становить 52800грн.00коп.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими     визнаються цивільно-правові зобов'язання,  що виникають між учасниками господарських  відносин при  здійсненні господарської діяльності,  в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на  користь  другої сторони  або  утриматися  від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання,   які    виникають    між    учасниками господарських відносин,  регулюються  Цивільним  кодексом  України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 52800грн.00коп. основного боргу. Підлягає припиненню провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 25400грн.00коп.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишається судом без задоволення, оскільки позивачем не обґрунтовано в чому саме полягає можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача повністю, з урахуванням погашення частини суми позову після звернення позивача з позовом.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства, ідентифікаційний код - 03582066, юридична адреса - будинок № 10, вулиця Комсомольська, місто Херсон, фактична адреса –будинок № 132-А, вул. 40 років Жовтня, м. Херсон, р\рахунок –№ 26005873 в ХОД АППБ "Аваль", МФО –352093 на користь відкритого акціонерного товариства "Київський механічний завод "Магістраль" ім. М.П. Шульгіна, ідентифікаційний код –05416857, адреса –будинок № 3, вулиця Каунаська, місто Київ, р\рахунок - № 2600402885211 в Дарницькому відділенні КМФ АКБ УСБ м. Києва, МФО - 322012,  52800грн.00коп. основного боргу, 782грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.           Припинити провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення 25400грн.00коп. основного боргу.

   4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).   

         Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

      процесуального кодексу України                                                            "20" листопада 2006 р.