Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а/0570/15645/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15645/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15год.00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Спасової Н.В.

при секретарі Симоновій Ю.Ю.

за участю представників :

позивача - Русакової Т.М., Пузікова С.С.,

відповідача- Кулікової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Донецьку, адміністративну справу за позовом відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі міста Донецька до Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення заборгованості щодо сплати майбутніх капіталізованих платежів у розмірі 77861,66 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька (надалі позивач, відділення Фонду) звернулося до суду з адміністративним позовом до Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції (надалі відповідач, СЕС), в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість зі сплати майбутніх капіталізованих платежів у розмірі 77861,66грн. В обґрунтування позовних вимог відділення Фонду вказувало, що відповідач знаходиться в стані ліквідації, в зв'язку з чим зобов'язаний здійснити капіталізацію платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю. У відділенні Фонду значиться одна особа з ушкодженням здоров'я на підприємстві відповідача щодо якої станом на 30.09.2012 року мають бути капіталізовані платежі у сумі 77861,66 грн. Відділенням Фонду направлявся відповідачу лист з вимогою сплатити зазначену суму, але на даний час відповіді від СЕС не отримано, виставлена до сплати сума капіталізованих платежів не сплачена. Посилаючись на Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку суму належних до сплати капіталізованих платежів у розмірі 77861,66 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Вказали, що розрахунок капіталізованих платежів було здійснено у відповідності до положень Постанови КМУ № 765 від 06.05.2000 року, оскільки для підприємств, установ та організацій, ліквідація яких відбувається не у зв'язку із банкрутством, окремої методики здійснення такого розрахунку законодавцем не прийнято. При цьому, в якості вихідних даних для визначення середньої очікуваної тривалості життя в Україні була взята інформація Державної служби статистики України, офіційно надіслана відділенню Фонду для застосування у роботі. Посилаючись на те, що Донецька обласна СЕС ліквідується без правонаступника, наполягали на обов'язку відповідача здійснити капіталізацію платежів, що підлягають виплаті ОСОБА_3 Оскільки дане питання у добровільному порядку відповідачем не вирішене, гроші відділенню Фонду не сплачені, представники позивача просили суд стягнути їх у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що Донецька обласна СЕС є державним закладом, фінансування якого здійснюється з державного бюджету. Для капіталізації платежів, вимога щодо перерахування яких заявлена позивачем, потрібно щоб такі кошти були виділені цільовим призначенням від головного розпорядника бюджетних коштів, яким є МОЗ України. Самостійне взяття відповідачем фінансових зобов'язань без відповідних асигнувань або використання коштів не за цільовим призначенням видатків тягне за собою порушення бюджетного законодавства, що для відповідача недопустимо, в зв'язку з чим останній не може визнати позовні вимоги відділення Фонду. Разом з тим, Донецька обласна СЕС звернулася до МОЗ України, Держсанепідемслужби України з листами про вирішення цієї фінансової проблеми, однак до даного часу органами вищого рівня питання про фінансування витрат на сплату капіталізованих платежів не вирішено. Крім того, відповідач вказував, що є незрозумілим розрахунок позивача щодо визначення суми капіталізованих платежів, оскільки невідомо на підставі яких даних позивач визначив очікувану тривалість життя ОСОБА_3 у 80 років. Посилаючись на зазначені обставини, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, надала пояснення, аналогічні викладеному у письмових запереченнях. Додатково зазначила, що позивачем висунута вимога про стягнення капіталізованих платежів, які підлягають сплаті за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Проте Донецька обласна СЕС ліквідується не на підставі зазначеного Закону, а за рішенням МОЗ України. Незважаючи на те, що в наказі про ліквідацію відповідача не визначено його правонаступника, правові підстави для сплати капіталізованих платежів є сумнівними, в зв'язку з чим просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, що належить застосувати до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Донецька обласна санітарно-епідеміологічна станція, ідентифікаційний код 05499286, є юридичною особою, закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. (а.с.46-50)

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" з 25 травня 2001 року відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (а.с. 20).

З Акту № 1 про нещасний випадок на виробництві, Акту розслідування нещасного випадку, що стався, від 17.01.2003 року встановлено, що 12 січня 2003року, о 12 год.40 хв. ст. інспектор відділу кадрів Донецької обласної СЕС ОСОБА_3, повертаючись на робоче місце з обл.статистики, де вона здавала річний звіт, підскользнулася і впала, отримавши травму голено-ступного сустава. (а.с.23-26)

Постановою позивача № 1542 від 08.09.2003року, у зв'язку із встановленням висновком МСЕК від 13.08.2003 року ОСОБА_3 стійкої втрати професійної працездатності 25%, останній призначені щомісячні страхові виплати. (а.с.27-28)

З виписки з акту огляду у МСЕК 004962 від 16.09.2004 року встановлено, що ОСОБА_3 з 13.08.2004 року безстроково визначено ступень втрати працездатності 30 %. (а.с.30)

З Постанови позивача про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати вбачається, що потерпілій ОСОБА_3 з 01 вересня 2012року призначено безстроково перераховану щомісячну грошову суму у розмірі 306,06грн. (а.с.29)

Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 176-0 від 21.09.2012року прийняте рішення про ліквідацію Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції (код ЄДРПОУ 05499286). При цьому, ліквідація відповідача здійснюється без правонаступника. (а.с.51-58)

Згідно опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії від 15.10.2012року Донецька обласна санітарно- епідеміологічна станція для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи» надала державному реєстратору відповідне рішення про припинення відповідача. (а.с.43)

Листом за вихідним № 04/03-2005 від 30.10.2012року позивач звернувся до голови комісії з проведення ліквідації відповідача з вимогою про визнання та сплату капіталізованих платежів у розмірі 77861,66грн. щодо ОСОБА_3(а.с.6-7)

21.11.2012 року відповідач надав відповідь на вищевказану заяву, в якій зазначив про неможливість здійснити капіталізацію платежів через відсутність фінансування на зазначені цілі та не отримання відповідей від МОЗ України та Державної санітарно-епідеміологічної служби України з цього питання. (а.с.12-14).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі Закон № 1105-XIV.)

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами Закону № 1105-XIV та Цивільного Кодексу України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю"(далі - Порядок).

Положенням п.5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до п.1 Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Згідно із п. 3 вказаного Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів використано дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, наданих Державною службою статистики України. Згідно зазначеним даним середня очікувана тривалість життя для жінок у віці 59 років ( стільки років на даний час виповнилося ОСОБА_3) становить 21,20 років. (а.с.38-40)

З розрахунку потреби в капіталізації коштів, зробленого позивачем станом на 30 вересня 2012року, вбачається, що його проведено шляхом множення розміру щомісячної виплати ( 306,06грн.) на середню очікуваність тривалості життя (21,20), внаслідок чого визначена відповідачу до сплати сума у розмірі 77861,66грн. (а.с.5)

Таким чином, суд вважає, що позивачем на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства проведено розрахунок суми капіталізованих платежів та висунуто вимогу про їх сплату, а тому доводи представника щодо необгрунтованості суми судом відхиляються.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про фінансування з бюджету та відсутність коштів на сплату капіталізованих платежів, оскільки закон не містить виключення та не звільняє від сплати зазначених платежів страхувальників, що утримуються за рахунок бюджету.

Враховуючи наведене, виходячи з обов'язку відповідача здійснити капіталізацію платежів, несплати відповідачем на час розгяду даної справи зазначених платежів, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявленного позову та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 77861,66грн.

У відповіданості до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 110,112,1205 Цивільного Кодексу України, ст.ст.45,46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122 -154, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі міста Донецька до Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення заборгованості щодо сплати майбутніх капіталізованих платежів у розмірі 77861,66 грн.- задовольнити.

Стягнути з Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції на користь відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі міста Донецька суму капіталізованих платежів у розмірі 77861 (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят одна) грн.,66 (шістдесят шість) копійок.

Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 18 грудня 2012 року у присутності представників сторін. Повний текст постанови складений 24 грудня 2012року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Спасова Н.В.