Ухвала

від 18.12.2012 по справі 2а-13056/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

УХВАЛА

про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду

18 грудня 2012 р.Справа № 2а-13056/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Фірми "КримШина"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просить, з урахуванням уточнення, стягнути з Фірми "КримШина" (далі - відповідач) податковий борг в сумі 13034,62 грн., а саме:

- з податку на додану вартість у сумі 11773,62 грн., в тому числі, за основним платежем - 11228,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 грн., пеня - 542,93 грн.;

- за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 1261,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день звернення позивача з позовом, Фірмою "КримШина" не сплачені узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість, визначені самостійно платником податків, та штрафні (фінансові) санкціями, нараховані контролюючим органом на підставі податкових повідомлень - рішень. Крім того, платником податків не погашена сума пені, визначена податковим органом, та не сплачені штрафні (фінансові) санкції, застосовані податковим органом на підставі рішення №0019162303 від 09.11.2010р. у сумі 1260,00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0022112303 від 10.02.2011р. у сумі 1 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.12.2012р. було витребувано докази у позивача.

У судове засідання, яке відбулося 18.12.2012 року, позивач явку свого представника не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у зв'язку з неможливістю явки та уточнення позовних вимог.

У судове засідання відповідач явку свого представника не забезпечив, повідомлений належним чином про час, дату та місце судового розгляду, причини неявки не відомі.

Дослідивши документи, що знаходяться в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Матеріали позовної заяви свідчать про те, що позивач просить стягнути заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1260 грн., нараховані податковим органом на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0019162303 від 09.11.2010 р.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій позивача.

За результатами перевірки був складений акт перевірки № 004855/1378/01/09/23/31416196 від 25.10.2010р., яким встановлено порушення п. 1,9,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.1995 року, а саме: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0019162303 від 09.11.2010 р., яке отримано платником податків 09.11.2010 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці рішення.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд зважає на наступне.

Згідно до положень ст. 99 КАС України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Таким чином, виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є адміністративно-господарськими санкціями.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Таким чином, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення порядку здійснення торгівельної діяльності, на час виникнення спірних правовідносин (прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) підпадали під визначення адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України.

У зв'язку з чим, для звернення до суду податкового органу щодо стягнення заборгованості на час виникнення спірних правовідносин був встановлений 6-місячний строк, передбачений ст. 99 КАС України.

Враховуючи, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0019162303 було прийнято контролюючим органом 09.11.2010 р. та отримано відповідачем 09.11.2010 р., строк звернення до суду повинен бути розрахований саме з листопада 2010 р.

Позовна заява надійшла до Окружного адміністративного суду АР Крим 16.11.2012 р., про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції на позовній заяві, тобто з пропущенням 6-місячного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Суд зауважує, що на момент звернення позивача до суду набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до вимог якого заборгованість з штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку здійснення торгівельної діяльності, в тому числі, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка не сплачена платником податків у встановлені строки, є податковим боргом останнього, отже на стягнення вказаного податкового боргу, який виник після 01.01.2011 р., розповсюджуються норми ст. 102 Податкового кодексу України, які встановлюють строки давності 1095 днів.

Водночас, вказана норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, які виникли до набрання чинності Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.

Отже, враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, строк звернення до суду був встановлений КАС України, так як норми Податкового кодексу України не розповсюджуються на спірні правовідносини, цей шістімісячний строк був пропущений позивачем, не зважаючи на те, що на момент звернення до суду з позовом змінилося законодавство та строки звернення до суду фактично були збільшені.

Зазначена позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду від 05.07.2011 № 945/11/13-11.

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

А відтак, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Суд зазначає, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Позивачем не надані належні та допустимі докази пропуску строку звернення до суду з поважних причин.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відтак, при вирішенні питання щодо наявності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними судом застосовуються положення ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції від 17.03.2011р., чинній на час вчинення даної процесуальної дії.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1260,00 грн., застосованих на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0019162303 від 09.11.2010 р., подана позивачем після закінчення встановленого ст. 99 КАС України строку.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а відтак адміністративний позов відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) в частині позовних вимог про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1260,00 грн., визначених на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0019162303 від 09.11.2010р., слід залишити без розгляду.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.12.2012р., були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Відповідно до ст. 160 КАСУ ухвалу складено у повному обсязі 24.12.2012р.

Керуючись ст.ст.99, 100, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби до Фірми "КримШина" в частині позовних вимог про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1260,00 грн., визначених на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0019162303 від 09.11.2010 р., без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Суддя Тоскіна Г.Л.