Постанова

від 19.12.2012 по справі 0870/9287/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року 12:22 Справа № 0870/9287/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.,

за участю представників:

позивача - Сльота Д.В.,

відповідача - Михайлюченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український комерційний альянс»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Український комерційний альянс» (далі позивач або ТОВ «УКА» ) до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя ДПС) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000062310 від 08.02.2012 та 0000072310 від 08.02.2012.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи судом установлені наступні обставини.

У період з 12.01.2012 р. по 18.01.2011 р. ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Український комерційний альянс», у ході якої було встановлено: завищення податкового кредиту на суму 1 401 848,46 грн.: по взаємовідносинам з ПП «Рєстра» за вересень 2011 р. на суму 600 250,0 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Поліпром» за червень 2011р. на суму 465 000 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Зернова компанія «Агромир» за червень 2011 року на суму 63 240 грн, за липень 2011року на суму 167 633,33 грн., та завищення валових витрат на суму 6 948 874,0 грн.: - по взаємовідносинам з ПП «Рєстра» за 2-3 квартали 2011 р. - в сумі 3 001 250,0 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Поліпром» за 2-3 квартали 2011 р. - в сумі 2 264 632,0 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Зернова компанія «Агромир» за 2-3 квартали 2011 р. - в сумі 1 682 992,0 грн.

08 лютого 2012 року ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя виставлено ТОВ «Український комерційний альянс» податкові повідомлення-рішення: № 0000062310 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «УКА» з податку на прибуток підприємств на суму 1 598 241, 00грн.; №0000072310, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «УКА» з податку на додану вартість із в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 620 251, 57 грн., у тому числі за санкціями 218 403, 11 грн. Податкові рішення-повідомлення складені на підставі Акту про результати позапланової виїзної перевірки № 39/2310/36977205 від 27.01.2012 року.

В Акті перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «УКА» ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного України в частині недотримання вимог законодавства в момент вчинення правочинів, ТОВ «УКА» з ТОВ «Рєстра», ТОВ «ЗК АГРОМИР», ТОВ «Поліпром», та що Позивачем порушені вимоги п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 39, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1598241 грн. та податку на додану вартість у сумі 1401848грн., а в рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів» декларацій з податку на прибуток за період 2 квартал та 2-3 квартали 2011 року ТОВ «УКА» віднесено витрати по операціях, зв'язок з господарською діяльністю яких не доведено, та які не підтверджені відповідними первинними та бухгалтерськими документами.

Крім того, в Акті від 27.01.12 зазначено, що зустрічні звірки ТОВ «Рєстра», ТОВ «ЗК мир», ТОВ «Поліпром» щодо підтвердження реальності здійснених операцій з агентами, у тому числі з ТОВ «УКА» не проведені у зв'язку з не встановленням находження зазначених платників. Згідно даних податкової звітності підприємств встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово- дарської діяльності, а саме: встановлена відсутність персоналу, основних засобів, ничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а посадові особи зазначених єктів господарювання фактично діяльність не здійснювали, зареєстрували підприємства за зроду з метою формування схемного податкового кредиту контрагентам-замовникам схем реалізації.

В акті перевірки вчинено запис, що операції з поставки не могли бути фактично здійсненими з у рахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження та зроблено висновок, що ТОВ «УКА» отримано від ТОВ «Рєстра», ТОВ «ЗК АГРОМИР», ТОВ «Поліпром» документи (податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт) на поставку товарно-матеріальних цінностей без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український комерційний альянс» не погоджується з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями в зв'язку з чим звернулось до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 138.2. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до 139.1.9. ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача зроблені під час перевірки про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Поліпром», ТОВ «Рєстра» та ТОВ «ЗК «Агромир».

Із матеріалів справи вбачається, що висновки податкового органу щодо договірних відносин з ТОВ «Рєстра», ТОВ «ЗК АГРОМИР», ТОВ «Поліпром» не відповідають дійсності, оскільки позивач під час перевірки надало всі необхідні первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують відносини з вказаними суб'єктами господарювання.

Крім того, до матеріалів справи надані докази, що правочини з ТОВ «Поліпром», ТОВ «Рєстра» та ТОВ «ЗК «Агромир» мали на меті реальне правових наслідків договору поставки, оскільки придбаний у вказаних підприємствах Товар - дизельне пальне був реально отриманий ТОВ «УКА» та проданий (відвантажений) особам - Покупцям, тобто у разі слідування логіки податкового органу, позивач повинен був самостійно здійснити виробництво палива та продати його третім особам, що взагалі не відповідає видам діяльності позивача.

В ході перевірки податковим органом не було прийнято до уваги, що позивач, отримуючи Товар від ТОВ «Поліпром», ТОВ «Рєстра» та ТОВ «ЗК «Агромир», здійснювало подальший його перепродаж іншим суб'єктам господарювання з метою отримання прибутку від такої господарської діяльності.

Позивачем було надано до матеріалів справи письмовими доказами, які повністю підтверджується факт придбання товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні приймання передачі, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо) та факт подальшої реалізації товару третім особам.

Також слід зазначити, що ТОВ «Поліпром», ТОВ «Рєстра» та ТОВ «ЗК «Агромир» на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому порядку в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій, також мали дійсні Свідоцтва платників податку на додану вартість, копії вказаних документів були надані контрагентами під нас укладення відповідних договорів.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення поставок нафтопродуктів від контрагентів позивача: кримінальна справа відносно посадових осіб позивача щодо вчинення дій з метою спонукання посадових осіб ТОВ «Поліпром» виконання господарських зобов'язань щодо поставки нафтопродутктів, які були виконанні не у повному обсязі, пояснення директора ТОВ «ЗК «Агромир» про фактичне здійснення господарської діяльності, також, слід зазначити, що відсутність власних виробничих потужностей, складів та транспорту у ТОВ «рєстра» не може свідчити про неможливість здійснення посередницької господарської діяльності.

Отже, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача зроблені під час перевірки про нікчемність договорів, укладених між ТОВ «Український комерційний альянс» та його контрагентами ТОВ «Рєстра», ТОВ «ЗК «АГРОМИР», ТОВ «Поліпром».

Приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.216).

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Рєстра», ТОВ «ЗК АГРОМИР», ТОВ «Поліпром» відповідають приписам чинного законодавства, їх виконання підтверджене відповідними документами (підтверджені кошторисами, актами виконаних робіт, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями), а твердження відповідача щодо їх нікчемності є необґрунтованими та безпідставними.

Жодних доказів нікчемності правочинів у відповідності до приписів ЦК України, укладених позивачем із його контрагентами, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062310 від 08.02.2012 прийняте Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000072310 від 08.02.2012 прийняте Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український комерційний альянс» (код ЄДРПОУ 36977205) судовий збір в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 25 грудня 2012 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко