Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-13293/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2012 р. о 14:31 Справа №2а-13293/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участі представників сторін:

позивача - Капустян М.В.;

відповідача - Чакал А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємство "Фенікс-2011."

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби в особі Білогірського відділення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Приватне підприємство "Фенікс-2011."(далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції (Білогірського відділення) АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій з відмови у реєстрації платником на додану вартість; зобов'язання провести реєстрацію платником податку на додану вартість та видати свідоцтво платника на додану вартість.

Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно не здійснив реєстрацію позивача платником податку на додану вартість по заяві від 31.08.2012 року.

Ухвалами суду від 26.11.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зауважив, що відмова у реєстрації позивача платником податку на додану вартість пов'язана із недостовірними даними, наданими в заяві щодо місцезнаходження підприємства, а саме відсутності посадових осіб підприємства за юридичною адресою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 38172843, узятий на податковий облік з 19.03.2012 року в ДПІ у Білогірському районі (а.с.11,17-21).

Позивачем 31.08.2012 року до Білогірського відділення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою Ф№1-ПДВ, яка зареєстрована за вх.№1549/10 (а.с.6-10, 30-32).

Отже, суд зазначає, що вірною назвою відповідача у справі є Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби в особі Білогірського відділення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач).

12.09.2012 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист від 07.09.2012 року №633/10/1800, в якому було повідомлено про те, що в реєстраційній заві позивача надано недостовірні реєстраційні дані (п.4 місцезнаходження платника) та запропоновано подати нову заяву (а.с.33,34).

З урахуванням зазначеного відповідачем, керуючись п.183.14 ст.183 Податкового кодексу України та п.3.9 ст.3 Положення «Про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 07.11.2011 року 31394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за N1369/20107 не прийнято до розгляду заяву позивача про реєстрацію платником ПДВ та запропоновано надати нову заяву.

Судом встановлено, що за результатами розгляду реєстраційної заяви позивача в розділі 15 Форми «Дані про розгляд заяви та реєстрацію платника податку на додану вартість» запропоновано подати нову заяву, а причиною неприйняття 07.09.2012 року рішення про реєстрації зазначено недостовірність даних (п.4 місцезнаходження платника не встановлено, стан «9»), (а.с.31).

Однак, зазначений лист повернувся з позначкою про «закінчення терміну зберігання», отже не був отриманий позивачем (а.с.48).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово звертався до податкового органу з заявою про реєстрацію платником податку на додану вартість, проте йому було відмовлено з різних мотивів.

Відповідно до пояснень представника позивача та матеріалів позову позивач оскаржує дії позивача щодо відмови у реєстрації платником податку на додану вартість за заявою від 31.08.2012 року.

В ході розгляду справи судом перевірено наявність підстав, правове обґрунтування відмови податковим органом у реєстрації позивача платником податку на додану вартість та встановлено наступне.

Згідно з ч. ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України N2755-VI від 02.12.2010 року (у редакції, чинній на час спірних правовідносин, далі по тексту - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.п.1) п.180.1 ст.180 ПК України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ встановлені у ст.181 ПК України .

Пунктом 181.1 цієї статті зазначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву ( п.183.1. ст.183 ПК України)

Згідно з пунктом 183.2. ст.182 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 цього Кодексу.

Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку (п.183.7 ст.183 ПК України) .

Згідно з п. 183.8. ст. 183 ПК України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним ст.180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п.183.7 ст.183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст.184 цього Кодексу.

Відповідно до Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів розроблено «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за N1369/20107 (далі - Положення №1394).

У п.3.5 цього Положення визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N1-ПДВ (додаток 1) .

Згідно з п.3.8. Положення №1394 при реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.Відомості про заявника мають бути включені до Єдиного державного реєстру. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) (п.3.9. Положення №1394).

Як зазначалося раніше, підставою для відмови позивачеві у реєстрації платником ПДВ за заявою від 31.08.2012 року стала «недостовірність даних щодо місцезнаходження» на підставі довідки «про встановлення фактичного місцезнаходження» від 03.09.2012 року №6415/7/07-31.

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день судового розгляду справи місцезнаходженням позивача є м. Сімферополь, вул. Толстого, буд. 33/3.

Даних про наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням на момент відмови відповідач не надав і суд не встановив.

Згідно з п.3.10. Положення №1394 податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу I, пункти 3.3, 3.4, підпункт 3.5.1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення).

Пунктом 5.1 Положення №1394 визначено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.184.1 ст.184 розділу V ПК України, якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 розділу V Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених розділом V Кодексу;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс щодо своєї діяльності відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених розділом V Кодексу;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість;

и) обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Таким чином, такої підстави для відмови у реєстрації особи платником податку на додану вартість як встановлення посадовими особами факту відсутності суб'єкту господарювання за юридичною адресою не передбачено.

Крім того, для прийняття рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу за п.п.«ж» п.5.1 Положення №1394 неодхідні підтверджуючі документі - повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу) (п.п.5.5.2.11 п.п.5.5.2 п.5.5 розділу V Положення №1394).

Відмовляючи в реєстрації позивача платником ПДВ на підставі його заяви від 31.08.2012 року, відповідач діяв з порушенням вище наведених положень ПК України, інших норм чинного законодавства в умовах відсутності підстав для прийняття такого рішення.

Крім того суд вважає необхідним визначити, що в наслідок таких дій відповідача позивач позбавлений можливості в повному обсязі скористатися положеннями ст.183 ПК України, що є порушенням встановленого п.4.1. ст 4 ПК України принципу забезпечення однакового підходу до всіх платників податків .

Відповідно до п.3.11. Положення №1394 у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ податковий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ (додаток 2) (далі - Свідоцтво).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано жодного іншого доказу, який би свідчив про правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 17.12.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 24.12.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною відмову Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби в особі Білогірського відділення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби у реєстрації Приватного підприємство "Фенікс-2011." на підставі заяви від 31.08.2012 року (ідентифікаційний код 38172843) платником податку на додану вартість, що оформлена листом від 07.09.2012 року №633/10/1800.

3. Зобов'язати Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби в особі Білогірського відділення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби здійснити дії, передбачені чинним законодавством для реєстрації Приватного підприємство "Фенікс-2011."(ідентифікаційний код 38172843) платником податку на додану вартість з видачею свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на підставі заяви від 31.08.2012 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Циганова