Постанова

від 20.12.2012 по справі 2а/0470/13941/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р. Справа №2а/0470/13941/12 10 год. 10 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмона А.О. за участю представників: позивача відповідача Кондаурова А.А. Федорова А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» 19 листопада 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 вересня 2012 року №0104672301 та №0104682301, якими за порушення, встановленими в Акті перевірки №2948/22/36727957 від 3 серпня 2012 року, донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1162919 грн. та податку на додану вартість на суму 930335 грн.

Враховуючи, що податкові зобов'язання донараховані внаслідок аналізу правовідносин позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Радар», останнє залучено до участі в адміністративній справі третьою особою.

Провадження у справі зупинялось з 29 листопада 2012 року по 3 грудня 2012 року з метою виклику позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, зазначивши що всі наявні документи передані суду, пояснив, що на підтвердження виконання договору сторонами складались податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які в кількості 25 штук надані суду, інші документи ТОВ «Радар» позивачу не передавались. В ході судового розгляду справи позивачем надано довідку про втрату 22.10.2012 року в маршрутному таксі директором позивача всіх фінансово-господарських документів та печатки ТОВ «Терра Опт Торг».

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що третя особа за юридичною адресою не знаходиться, докази надання маркетингових послуг відсутні, угода укладена без наміру настання юридичних наслідків.

Представник ТОВ «Радар» у судове засідання не прибув, повістки про виклик до суду повернулись із відміткою про закінчення терміну зберігання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська на підставі наказу №549 від 23.07.2012 року проведено документальну перевірку, за результатами якої 3 серпня 2012 року складено акт №2948/22/36727957 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» (код за ЄДРПОУ 36727957) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Радар» (код за ЄДРПОУ 14110784) за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року».

У ході перевірки Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська використано отриманий від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Радар» (код за ЄДРПОУ 14110784) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року. Таким актом встановлено завищення податкових зобов'язань ТОВ «Радар» за перевірений період в розмірі 19992152,42 грн., в тому числі за січень в сумі 930410 грн. у зв'язку із правовідносинами із позивачем, за лютий 5969486 грн., за березень в сумі 7002469 грн., за квітень в сумі 6089788 грн., а також внесення до єдиного державного реєстру запису про відсутність особи за місцезнаходженням. ТОВ «Радар» подано декларацію з ПДВ за січень 2011 року від 21.01.2011 року №8495 із нульовими показниками.

Актом перевірки встановлені порушення статті 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства; пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.7, 201.10 статті 200 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту за рахунок включення до його складу сум ПДВ у січні-березні 2011 року від ТОВ «Радар» на загальну суму 930335 грн., та занижено суму податку на прибуток підприємств на загальну 161919 грн.

На підставі акту перевірки від 3 серпня 2012 року №2948/22/36727957 Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська 7 вересня 2012 року винесено податкові повідомлення-рішення №0104672301, яким товариству визначені до сплати суми податку на додану вартість в розмірі 1162919 грн., з них за основним платежем 1162919 грн., штрафними санкціями 1 грн., та №0104682301, яким товариству донараховано до сплати суми податку на додану вартість в розмірі 930335 грн., з них за основним платежем 930335 грн., штрафними санкціями 1 грн.

Судом встановлено, що 1 січня 2011 року між ТОВ «Терра Опт Торг» (Замовник) та ТОВ «Радар» (виконавець) укладено договір №0100 про надання маркетингових послуг, згідно якого виконавець зобов'язався надати маркетингові послуги. Завдання маркетингових послуг, види товарів, у відношення яких виконуються маркетингові дослідження, територія досліджень, мали зазначатись в додатку №1 до договору. Вартість послуг визначається у додатках та оплата здійснюється попереднім банківським платежем протягом трьох днів з дати надання рахунка.

Згідно пункту 4.1 договору результати маркетингових досліджень оформлюються у вигляді актів і передаються замовнику за актами здачі-приймання наданих маркетингових послуг.

Додатком №1 до договору №0100 від 1 січня 2011 року визначено 18 найменувань послуг: маркетингові дослідження, аналіз ринку, аналіз ємності ринку, геомаркетингові дослідження, аналіз конкурентів, бенчмаркінг, дослідження споживачів, тестування продукту, дослідження реклами, таємний покупець, дослідження системи дистрибуції, вимірювання пішохідного та автомобільного трафіку, аналіз цін, маркетингові дослідження закордонного ринку, послуги по просуванню торгової марки, послуги мерчандайзингу, транспортні послуги, логістичні послуги.

3 січня 2011 року ТОВ «Радар» виписало податкові накладні за порядковими номерами 1-25 та склало разом із ТОВ «Терра Опт Торг» двосторонні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за порядковими номерами 1-25, в яких відображено надання послуг, направлених на: бенчмаркінг на суму 336839,28 грн., в т.ч. ПДВ 56139,88 грн.; маркетинг на суму 384000 грн., в т.ч. ПДВ 64000 грн.; мерчандайзингу на суму 611,94 грн., в т.ч. ПДВ 101,99 грн.; логістичні послуги на суму 11360,88 грн., в т.ч. ПДВ 1893,48 грн.; мерчандайзингу на суму 451,20 грн., в т.ч. ПДВ 75,20 грн. маркетингові дослідження закордонних ринків на суму 429770,52 грн., в т.ч. ПДВ 71628,42 грн., геомаркетингові дослідження на суму 418163 грн., в т.ч. ПДВ 69693,83 грн.; аналіз ринку на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; аналіз ємності ринку на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; аналіз конкурентів на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; дослідження споживачів на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; тестування продукції на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; дослідження реклами на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; дослідження системи дистрибуції на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; аналіз цін на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; дослідження закордонних ринків на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; геомаркетингові дослідження на суму 270720 грн., в т.ч. ПДВ 45120 грн.; вимірювання пішохідного та автомобільного трафіку на суму 206700 грн., в т.ч. ПДВ 34450 грн.; транспортні послуги на суму 206700 грн., в т.ч. ПДВ 34450 грн.; таємний покупець на суму 206700 грн., в т.ч. ПДВ 34450 грн.; просування торгової марки на суму 206700 грн., в т.ч. ПДВ 34450 грн.; тестування продукції на суму 459450,24 грн., в т.ч. ПДВ 76575,04 грн.; просування торгової марки в мережі на суму 2285,70 грн., в т.ч. ПДВ 380,95 грн.; мерчандайзингу на суму 578,04 грн., в т.ч. ПДВ 97,84 грн.; логістичні послуги в мережі виконавця на суму 4940,76 грн., в т.ч. ПДВ 823,46 грн.

Вирішуючи заявлений спір суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки не встановив фактичного виконання операцій, які б мали бути оподатковуваними. Складення акту здачі-прийняття робіт не свідчить про їх фактичне виконання, вбачається відсутність як визначення обсягу послуг, так і їх ціни, зміст вказаних послуг відсутній.

Відсутність об'єкту оподаткування, у тому числі за умови наявності податкової накладної, не надає особі право включення відповідних сум до податкового кредиту.

Так, відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 189. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки доводи позивача не підтверджуються матеріалами справи, судом не встановлено реальність надання заявлених послуг, результати маркетингових досліджень позивачу не передавались.

Фактично договір №0100 від 1 січня 2011 року є неукладеним, оскільки відсутні такі істотні умови як ціна та вартість, одиниця виміру послуг, завдання маркетингових послуг, види товарів, у відношенні яких виконуються маркетингові дослідження, територія досліджень. Перелік з 18 найменувань маркетингових послуг по суті є переліком спеціальних термінів, що не є конкретизованим, фактично є таким, що не надає можливість встановити мету та завдання послуг, фактично їх виконати, та в подальшому використати їх у господарській діяльності.

Стосовно посилань представника позивача на втрату 22.10.2012 року Свентицьким Дмитром Євгеновичем, 1981 року народження, керівником позивача, всієї фінансової документації ТОВ «Терра Опт Торг» за період 2009-2012 років (видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей, журналу реєстрації довіреностей, угод, актів виконаних робіт, банківських виписок та інших), печатки підприємства у маршрутному таксі, на підтвердження чого надано постанову про відмову у порушення кримінальної справи від 26.10.2012 року, суд зазначає, що встановлення факту виконання послуг може бути підтверджено лише шляхом надання належних та допустимих доказів. Отже, відображення в постанові відомостей про втрату невизначеного переліку документів не надає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Надаючи оцінку доводам позивача та висновкам органу податкової служби щодо порушення статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, суд зазначає, що за вказаних обставин договори мають визначатись недійсними в судовому порядку.

Так, Цивільний кодекс України, з врахуванням змін, що внесені Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI до його статей 203, 234, 228, розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Підстави для визнання правочинів оспорюванини та неоспорюваними є різними.

Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засада; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Про такий розподіл свідчить й нова редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

Стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розділяє правові наслідки вчинення правочинів, які порушують публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочинів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Суд зазначає, що визнання недійсними правочинів відноситься до компетенції суду, проте податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням певним правочином публічного порядку.

Проте, в розглянутому спорі у разі посилання відповідачем на нікчемність угод у зв'язку із порушенням ними публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними. Зокрема, доведенню підлягають обставини спрямування правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Посилання на норми Бюджетного кодексу України, згідно яких до надходжень бюджету відносяться податкові та неподаткові платежі, в обґрунтування факту незаконного заволодіння майном держави, суд зазначає, що на час розгляду справи податкові зобов'язання не є угодженими, крім того, не мають статусу майна, що належить державі.

У разі встановлення таких обставин податкові органи мають вживати заходів до встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, або повідомлення компетентних органів про виявлені правопорушення, проте жодний з наданих відповідачем документів та пояснень не містить відомості про наявність кримінального або іншого переслідування, що не відповідає в певній мірі завданням державної податкової служби. Також не йдеться про винесення по контрагентах податкових повідомлень-рішень, застосування до них інших заходів впливу з боку держави.

З огляду на викладе, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10 грудня 2012 року.

Суддя І.О. Верба