Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а-16406/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2012 року 12:28 № 2а-16406/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Гончарові В.В., за участю представників сторін:

від позивача: Яременко О.В. (довіреність від 01.11.2012 р.), Грищенко С.М. (довіреність від 01.11.2012 р.)

від відповідача: Приходько О.С. (довіреність від 05.03.2012 р. № 69)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка-Демонтаж» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2012 № 0031451504,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось «Техбудмеханіка-Демонтаж»з позовом до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2012 № 0031451504, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 15 821 грн. за основним платежем та на 3 955 грн. за штрафними санкціями за порушення п. 201.10 ПК України.

Позивач зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються на тому, що постачальником начебто не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних (далі -ЄРПН) податкову накладну, на підставі якої сформовано спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

У той же час, як зазначає позивач, включення цієї податкової накладної до ЄРПН підтверджується квитанцією ДПС із зазначенням номеру та дати податкової накладної, копія якої (квитанція) була надана позивачу разом із податковою накладною, а відтак позивач правомірно сформував спірні суми податкового кредиту на підставі вищезгаданої податкової накладної, яка, крім іншого, видана за фактично вчиненою операцією, реальність проведення якої ДПІ не заперечується.

Відповідач, з підстав викладених в акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка-Демонтаж»(код з ЄДР 36581544; адреса: 03035, м. Київ, Солом'янський район, вул. Кудряшова, 3, літера А, офіс 131) за березень 2012 р.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 05.06.2012 р. № 4016/15-215 (далі -Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначається, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних реєстрація податкової накладної № 49 від 06.03.2012 р. на загальну суму 94 927 грн., у т.ч. ПДВ -15 821,17 грн. з контрагента ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»(ІПН 330607026567) -відсутня .

Надалі в Акті перевірки зазначається, що відповідно до п. 201.10 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (за березень 2012 р.).

На підставі наведених вище висновків акту перевірки прийнято оскаржуване рішення, яке за результатами оскарження у досудовому порядку залишено без змін.

Під час розгляду справи в контексті наведеного встановлено, що на підставі рахунку від 05.03.2012 р. позивачем на користь ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»06.03.2012 р. здійснено попередню оплату за дизельне пальне у сумі 94 927 грн. у т.ч. ПДВ -15821,17 грн.

За фактом попередньої оплати контрагентом, в особі Севастопольської філії, видано податкову накладну від 06.03.2012 р. № 49/0029 (з номером філії) на суму 94 927 грн., у т.ч. ПДВ 15821,17 грн., що відповідає вимогам п. 201.7. ПК України. Сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту за березень 2012 р.

В податковій накладній визначено, зокрема, ІПН покупця (позивача) -365815426580, номер свідоцтва 100236679, що відповідає фактичному ІПН та номеру свідоцтва ТОВ «Техбудмеханіка-Демонтаж».

В податковій накладній міститься відмітка про її включення до ЄРПН.

Податкова накладна включена до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 р., який поданий засобами ДПІ телекомунікаційного зв'язку. Прийняття реєстру підтверджується квитанцією № 2 від 18.04.2012.

З матеріалів справи також вбачається, що надалі згідно видаткових накладних від 07.03.2012 р. та від 13.03.2012 р. позивачу було поставлено дизельне пальне на загальну суму 94927 грн. з ПДВ, що не заперечується відповідачем.

Щодо прийняття податкової накладної з вищевказаними реквізитами до ЄРПН, під час розгляду справи надано квитанцію, відповідно до якої зазначена вище податкова накладна доставлена до податкового органу 15.03.2012 р. в 10:36:23.

В квитанції зазначено - «Документ прийнято».

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини фактично виникли у зв'язку з тим, що постачальником у додатках до декларації з ПДВ за спірний період визначено інший ІПН позивача, ніж фактичний, помилку щодо чого, як зазначає позивач, було усунуто, що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття уточнюючого розрахунку.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Зокрема, правовідносини, пов'язані з формуванням податкового кредиту з ПДВ, починаючи з 01.01.2011 року регулюються з урахуванням наступних норм ПК України (в редакції на час здійснення спірних операцій).

Так, згідно з п/п. 14.1.178. ПК України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 201.6. ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Доказів надання зазначеного повідомлення під час розгляду справи ДПІ не надано.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Пунктом 201.7. ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс ).

Разом з цим, п. 201.10. статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В контексті наведеного суд зазначає, що абзацом п'ятим та шостим п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що у разі якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010.

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд зазначає, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі , яка надсилається податковим органом протягом операційного дня.

При цьому, у разі не надіслання протягом операційного дня органом ДПС квитанції про неприйняття , така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В ході розгляду даної справи встановлено, що виписана на ім'я позивача вищезгадана податкова накладна видана на суму попередньої оплати (за правилом «першої події») та була скерована продавцем до органу ДПС та прийнята останнім 15.03.2012 р. в 10:36:23.

Доставка накладної засобами телекомунікаційного зв'язку підтверджується квитанцією, яка містить всі необхідні реквізити щодо номеру податкової накладної, підписання її електронним ключем, дати її прийняття органом ДПС, а також визначення її стану як «Подана».

При цьому, в ході розгляду даної справи відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували наведені вище доводи позивача про прийняття спірної накладної органом ДПС згідно із квитанцією від 15.03.2012 р.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що під час розгляду справи з боку ДПІ не було надано доказів надіслання продавцю квитанція про неприйняття вищезгаданої накладної із зазначенням причин неприйняття, а отже, в силу положень п. 201.10. ПК України, вищевказана податкова накладна є поданою та зареєстрованою (включеною) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим є підставою для формування спірних сум податкового кредиту.

Відтак, враховуючи те, що висновки акту перевірки, відповідно до яких підставою для невизнання спірних сум податкового кредиту визначено саме факт того, що податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН, спростовані під час розгляду справи відповідно до встановлених вище судом обставин, в даному випадку відсутні обставини (не реєстрація п/н в ЄРПН), які відповідно п. 201.10. ПК України є перешкодою формування позивачем спірної суми податкового кредиту з ПДВ.

Відтак, оскільки інших підстав невизнання права позивача на спірну суму податкового кредиту акт камеральної перевірки не містить , а покладені в основу спірного рішення висновки ДПІ спростовані під час розгляду справи, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ за березень 2012 р.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку оскаржуване рішення прийнято без врахування фактичних обставин, пов'язаних з направленням та реєстрацією (прийняттям) п/н в ЄРПН, та положень наведених вище актів законодавства. Відповідач не довів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, а саме шляхом визнання спірного рішення протиправним та його скасування. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка-Демонтаж»(код з ЄДР 36581544; адреса: 03035, м. Київ, Солом'янський район, вул.. Кудряшова, 3, літера А, офіс 131) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2012 № 0031451504 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2012 р.