Ухвала

від 17.10.2012 по справі 2а-1670/10028/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/10028/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Адонай 2009" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-1670/10028/11

за позовом Приватного підприємства "Адонай 2009"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2011 року позивач - Приватне підприємство "Адонай 2009" - звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби, в якому просив визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби від 29.04.2011 року №0004032301/1496 про встановлення порушення пп.5.2.1, п.5.3, п. 5.3.9, п. 5.9, п.5.2, п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств та зобов'язання ПП "Адонай 2009" сплатити суму податку в розмірі (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 125 225,00 грн., в т.ч. основний платіж - 100 180,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 25045,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року у задоволенні позову Приватного підприємства "Адонай 2009" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 17.10.2012 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи відсутність клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП "Адонай" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 06.07.2009 р. (ідентифікаційний код 36542856)., є платником ПДВ (свідоцтво №100236585 від 21.07.2009р.) та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

До основних видів діяльності ПП "Адонай" за КВЕД відноситься: 15.13.0 Виробництво м'ясних продуктів; 51.32.0 Оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами; 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 52.22.0 Роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.

З 17.03.2011 р. по 30.03.2011 р. на підставі направлень на перевірку від 11.03.2011 р. №980/000980, від 30.03.2011 р. №1239/001239 згідно зі ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ПП "Адонай" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.04.2011 р. №2187/23-209/36542856.

За висновками акту перевірки позивачем порушено, зокрема, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 100 180,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено, крім іншого, податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 р. №0004032301/1496, яким ПП "Адонай" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 125 225,00 грн., у тому числі 100 180,00 грн. - за основним платежем та 25 045,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Правовою підставою донарахування податку на прибуток став висновок податкового органу, що операції з поставки позивачем продуктів харчування ПП "Агро-Союз-2009" та ПП "Авто-СВ-2009" носили лише за мету обмін документами без реального настання правових наслідків. Згідно податкової звітності ПП "Агро-Союз-2009" на підприємстві відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення відповідного виду діяльності. Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.03.2011 р. ОСОБА_1 - засновника ПП "Авто-СВ-2009", визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). З переліку наданих ФОП ОСОБА_2 послуг немає можливості визначити необхідність виробничої потреби ПП "Адонай 2009" в отриманні послуг з переробки м'яса птиці.

Не погоджуючись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.04.2011 р. №0004032301/1496 прийняте законно, обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), згідно з положенням пункту 5.1. статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент здійснення контрагентами послуг з підряду) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПП "Адонай" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмакова, 9-а) та ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) укладено договір на переробку давальницької сировини від 06.07.2009 р.

За умовами вказаного договору ПП "Адонай" (замовник) доручає, а ФОП ОСОБА_2 (виконавець) зобов'язується виконати роботу з обробки, збагачення або переробки давальницької сировини - м'яса у готову продукцію, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію і оплатити проведену роботу. Результатом виконаних робіт за цим договором є напівфабрикати, субпродукти та інша готова продукція.

На підтвердження обставин щодо отримання послуг від ФОП ОСОБА_2 позивачем надані акти здачі-прийомки виконаних робіт зі звітами виконавця про кількість та вартість переробленої давальницької сировини згідно договору на переробку давальницької сировини від 06.07.2009 р. (а.с. 96-133).

Придбання сировини позивач здійснював у виробника - ТОВ "Комплекс Агромарс" (Київська обл., Вишгородський р-н. с. Гаврилівка) на підставі договору поставки №КАМ-09169 від 21.07.2009 р. (а.с. 146-147).

На відвантажену продукцію товаровиробником видані посвідчення про якість та ветеринарні свідоцтва (а.с. 171- 174).

Транспортування від виробника до одержувача (ПП "Адонай 2009") здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних (а.с. 205-208).

Згідно видаткових накладних ТОВ "Комплекс Агромарс" відвантажив на ПП "Адонай 2009" продукцію: тушки курчат-бройлерів та м'ясопродукти курчат (а.с. 149-160).

За змістом вказаних видаткових накладних ПП "Адонай 2009" отримав вже оброблені тушки курчат, розфасовані за групами м'яса (тушка, шлунок, серце, печінка, голова).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що придбання позивачем послуг з переробки м'яса у другого контрагента є недоцільним, оскільки ці послуги вже надані першим контрагентом, тому зазначене свідчить про наявність дій, спрямованих на безпідставне завищення валових витрат з метою заниження бази оподаткування податком на прибуток.

Так, за умовами п.2.2 договору на переробку давальницької сировини від 06.07.2009 р., укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_2, якість виготовленої продукції має відповідати ГОСТ та ТУ. В той же час, будь-яких документів на підтвердження переробленої виконавцем продукції ГОСТ чи ТУ не надано.

Відповідно до п.4.1.1 цього ж договору вартість виконаних робіт за цією угодою становить від 3 до 5% від вартості переданої сировини, залежно від понесених витрат, якості сировини та інших умов. Процент вартості виконаних робіт узгоджується один раз на місяць підписанням акту переробки сировини.

Всупереч зазначеному акти переробки сировини позивачем не надані.

За відсутності доказів щодо необхідності придбання послуг з переробки давальницької сировини для підготовки, організації та ведення виробництва, також відсутні підстави, передбачені пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для включення до складу валових витрат відповідної суми коштів (21 736,00 грн.).

Також у перевіряємому періоді позивач задокументував операції з поставки продуктів харчування (м'яса курчат та м'ясопродуктів з курчат) підприємствам ПП "Агро-Союз-2009" (м. Світловодськ, Кіровоградська обл.) та ПП "Авто-СВ-2009" (м. Чернівці).

При цьому, письмові договори із вказаними контрагентами не укладалися, до перевірки позивач надавав видаткові накладні, рахунки-фактури та банківські виписки щодо оплати реалізованого товару.

З посиланням на нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП "Агро-Союз- 2009" та ПП "Авто-СВ-2009", відповідач стверджує, що ПП "Адонай 2009" здійснено умовну поставку товару з метою заниження залишків товарів на складі станом на 31.12.2009 р. на суму 303 923,00 грн., чим порушено п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно з якою платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Перевіркою встановлено, що фактично згідно податкової звітності ПП "Агро-Союз- 2009" та проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІУ первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи, якими відображено господарські операції, є основою і для податкового обліку.

За наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність господарських операцій з поставки товару неналежним чином оформлені (підписані невідомою особою) товарні та податкові накладні не можуть бути підставою для віднесення до валових витрат та для включення до податкового кредиту вартості товару та сум ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції з поставки харчових продуктів ПП "Агро-Союз-2009" видаткові накладні не містять обов'язкових реквізитів документу первинного бухгалтерського обліку, а саме: розшифровки прізвища осіб, підписи яких містяться на документі (а.с. 63).

Крім того, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що надана позивачем товарно-транспортна накладна №ТТН-0000034 (а.с. 74) містить недостовірні дані, оскільки обсяг відпущеної ПП "Агро-Союз-2009" продукції вказано у розмірі 2 490,411 кг, в той час як максимально-допустима вантажопідйомність автомобіля ИЖ27175, яким перевозилась сировина, згідно технічних характеристик заводу-виробника, не перевищує 690 кг.

Таким чином, за відсутності доказів передачі товару від продавця до покупця, відсутні й підстави для зменшення залишків товару на балансі позивача.

Крім того, про фіктивність операцій з поставки позивачем товару ПП "Авто-СВ-2009" свідчить вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.03.2011 р. яким ОСОБА_1 - засновника ПП "Авто-СВ-2009" -визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивач не ставив під сумнів правомірність висновку перевірки про завищення валових витрат в сумі 9855,00 грн. за рахунок віднесення послуг охорони торгових точок, яке здійснювало підприємство ПП "Явір 2000", як таких, що не пов'язані з веденням господарської діяльності, суд не знаходить підстав для спростування даного твердження при розгляді даного спору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.04.2011 р. №0004032301/1496 відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Адонай 2009" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-1670/10028/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.