Ухвала

від 05.11.2012 по справі 2а-1670/4049/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/4049/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-1670/4049/12

за позовом Приватного підприємства "Ніколд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Ніколд", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003912301/1452 від 24.05.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 93787,00 грн, з яких: 93786,00 грн -основний платіж та 1,00 грн - штрафні (фінансові) санкції. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Приватним підприємством "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10" підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2012 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0003912301/1452 від 27 травня 2011 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та доведеними, позовні вимоги про визнання дій протиправними є необгрунтованими, оскільки це є неналежним способом захисту порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 01.04.2011 по 05.04.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Ніколд"по питанню взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10"за період з 01.12.2010 по 28.02.2011.

Перевіркою встановлено заниження ПДВ на суму 93 786,00 грн, у тому числі за січень 2012 року - 59400,00 грн, за лютий 2012 року - 34 386,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №1883/23-209/37154184 від 05/04/2011 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України.

27 квітня 2011 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0003912301/1452 від 24.05.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 93787,00 грн, з яких: 93 786,00 грн -основний платіж та 1,00 грн -штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 №0003912301/1452, колегія суддів зазначає, що згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 93786,00 грн. стали господарські операції з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10".

Встановлено, що 05 січня 2011 року між ПП "Ніколд" та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10" укладено договір купівлі-продажу №6/2011, за умовами якого останній зобов'язався передати належне йому пічне паливо у власність позивача, а ПП "Ніколд" зобов'язалося прийняти і оплатити товар.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10" є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля паливом, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

Позивач включив суму податкового кредиту 93786,00 грн до декларацій з ПДВ за січень та лютий 2012 року.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 93786,00 грн. ПП "Ніколд" надало копії журналу реєстрації видаткових касових документів, податкових накладних, бухгалтерську довідку про фактичні суми видані під звіт для розрахунку з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10" за отриманий товар, копії квитанцій до прибуткового ордеру.

Встановлено, що придбане у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10" пічне паливо позивач реалізовував ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський", що підтверджується довідкою комбінату, копією договору купівлі-продажу, накладних, податкових накладних.

Транспортування товару здійснювалось Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, видами діяльності якої є діяльність автомобільного вантажного транспорту (арк. с.92), на підтвердження чого надано копію свідоцтва про сплату єдиного податку серії И №949597, а також копії довіреностей, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та товарно-траспортних накладних.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пунктів 200.1.-200.3. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджено факт товарності операцій між ПП "Ніколд"та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10".

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс-10" під час здійснення господарських операцій було зареєстроване в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні, висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження ПДВ на суму 93786,00грн. є неправомірним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.05.2011 №0003912301/1452 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Належні докази невідповідності даних документів позивача фактичним обставинам не надані.

Позовні вимоги про визнання дій протиправними є необгрунтованими, оскільки це є неналежним способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-1670/4049/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.