Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а-5054/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 р. Справа № 2а-5054/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НПФ Теплокераміка" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі № 2а-5054/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПФ Теплокераміка"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Научно - производственная фирма Теплокерамика", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000050225 від 12.04.2012 р. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним правомірно, у відповідності до норм податкового законодавства, були віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ за перевірений період. Зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Зауважив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість, не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НПФ Теплокераміка", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Научно - производственная фирма Теплокерамика" (далі - ТОВ "НПФ Теплокерамика") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.04.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с. 26). Позивач знаходиться на податковому обліку в Харківській ОДПІ з 24.04.2002 р. за №117 (т. 1 а.с. 29), зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.04.2002 р. № 100320985 (т. 1 а.с. 28).

Згідно копії довідки серії АА № 323715, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, позивач має наступні види діяльності за КВЕД: 26.26.0 Виробництво вогнетривких керамічних виробів; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 26.82.0 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших групувань; 26.40.0 Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини; 73.10.2 Дослідження і розробки в галузі технічних наук; 71.34.0 Оренда інших машин та устаткування (т. 1 а.с. 32).

Фахівцями Харківської ОДПІ була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "НПФ Теплокерамика" (код за ЄДРПОУ 31941513) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по операціям з ТОВ "Промтехноопт" (код за ЄДРПОУ 37092055) за березень, квітень, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" (код за ЄДРПОУ 37093546) за червень, липень, вересень 2011 року.

За результатами перевірки був складений акт №712/234/31941513 від 30.03.2012 р. (т. 1 а.с. 36-64).

На підставі зазначеного акту 12.04.2012 р. Харківською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000050225, яким ТОВ "НПФ Теплокерамика" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 451301,25 грн., з яких за основним платежем - 385838,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65463,25 грн. (т. 1 а.с. 7).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.

Колегія суддів не погоджуючись з висновком суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору поставки № 1403-МАТ від 14 березня 2011 року позивач придбав у ТОВ «Промтехноопт» вогнетривкі матеріали, вироби, обладнання - номенклатура, ціна та кількість яких зазначені в рахунках, накладних, а також специфікаціях, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що факт одержання предмету договору поставки позивачем підтверджено відповідними документами, данні цих документів податковим органом не спростовано.

Перевезення матеріалів здійснювалося на підставі договорів про надання транспортних послуг: договір з надання автотранспортних послуг № 103-11/А від 01 квітня 2011 року та відповідні товаро - транспортні накладні містяться в матеріалах справи; договір на надання транспортних послуг № 804/11 від 08 квітня 2011 року, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_1.

Факт виконання сторонами умов зазначеного договору підтверджується також актами здачі-прийняття виконаних робіт від 20 квітня 2011 року та 10 травня 2011 року.

Матеріали, придбані позивачем за договором поставки, були отримані експедитором на складі продавця у м. Мерефа, Залізнодорожний тупик, 32, а доставлені на адресу: 62414, Харківська область, с. Липці, вул. Пушкінська, 42А, де знаходиться будівля виробничого призначення, що знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди об'єкту нерухомості № 40411 - П від 04 квітня 2011 року. Згідно витягу з ЄДРПОУ ТОВ «НПФ «Теплокерамика» зареєстровано за вказаною адресою.

Транспортування матеріалів підтверджується товарно - транспортними накладними, що знаходяться в матеріалах справи.

Матеріали, доставлені перевізниками, були прийняті директором ТОВ «НПФ «Теплокерамика» Савельєвим Віктором Миколайовичем, на підтвердження чого надані відповідні акти приймання - передачі.

Придбані вогнетривкі матеріали були використані позивачем для виробництва вогнетривких сумішів для подальшого їх продажу контрагентам позивача.

Виробництво вогнетривких сумішів здійснюється позивачем відповідно до Технічних умов «Суміші вогнетривкі високо глиноземисті з цементом», погоджених з головним державним санітарним лікарем Харківської області. Технічні умови було зареєстровано в Держспоживстандарті України 11 березня 2008 року.

Також, позивачем надана калькуляція вартості виробництва продукції, в якій чітко видно те, що у виробництві були використані саме матеріали, придбані позивачем у ТОВ «Промтехноопт» згідно договору поставки № 1403 - МАТ від 14 березня 2011 року.

Виготовлені вогнетривкі суміші були придбані контрагентами позивача за наступними договорами: договір № 79/9 - 99 - 07 від 05 грудня 2007 року, укладений позивачем з Дочірнім підприємством «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» ВАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе». Згідно додаткової угоди № 3 від 19 листопада 2009 року цей договір діяв до 31 грудня 2011 року, тобто, охоплював спірний податковий період; договір № 804/8 від 08 квітня 2008 року, укладений між позивачем та ТОВ «Електросталь». Відповідно до додаткової угоди № 4 від 14 грудня 2010 року дію даного договору було продовжено до 31 грудня 2011 року; договір поставки № 4400002967 від 01 березня 2011 року, укладений між позивачем та ПАТ «Донецький електрометалургійний завод», а також специфікації № 3 від 24 березня 2011 року, № 4 від 20 квітня 2011 року, № 5 від 25 липня 2011 року, № 6 від 10 листопада 2011 року; договір № 089ЛМ/01/11 від 01 січня 2011 року, укладений між позивачем та ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», а також специфікації № 1 від 01 січня 2011 року та № 2 від 30 червня 2011 року; договір поставки № 271/10 від 27 січня 2010 року, укладений між позивачем та ТОВ «Констянтинівський завод металургійного обладнання». Згідно додаткової угоди № 1 від 23 грудня 2010 року його дію було продовжено. Відповідно до вказаних договорів були виписані видаткові та товарно - транспортні накладні.

Крім того, суду надані докази щодо місця зберігання товару (договір оренди) та його подальшого використання.

Стосовно договорів, укладених позивачем з ТОВ «Бізнес - консалтипг плюс», колегія суддів зазначає, що ТОВ «Бізнес - консалтинг плюс» (Виконавець) під час ремонту та профілактичної діагностики обладнання використовував власні матеріали та обладнання, їх ціна врахована в загальній вартості робіт, яку сторони погодили між собою. Вказані договори про надання послуг з ремонту та діагностики обладнання укладені для забезпечення належного функціонування обладнання, яке використовується в господарській діяльності позивача.

ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Бізнес - консалтинг плюс» на момент укладення та виконання договорів з позивачем були зареєстровані в якості платників податків та мати статус юридичної особи. Порушення вказаними особами діючого податкового законодавства України, порядку ведення бухгалтерського обліку не дає підстав застосовувати до позивача, який є добросовісним платником податків, будь-яку міру відповідальності за протиправні дії або бездіяльність його контрагентів. Позивач не мав обов'язку перевіряти дотримання контрагентами порядку ведення ними податкового та бухгалтерського обліку, повноту виконання податкових зобов'язань, а також підстави здійснення ними господарської діяльності.

Також, колегія суддів зазначає, що по всіх зазначених вище господарських операціях розрахунки здійснені в безготівковій формі.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено наявність фактичного виконання умов договору.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення. Позивачем же подано докази наявності встановлених законом підстав для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) позивачем по відносинах з ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Бізнес - консалтинг плюс» до податкового кредиту.

У зв'язку з викладеним, податкове повідомлення - рішення № 0000050225 від 12 квітня 2012 року підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000050225 від 12.04.2012 р.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.