Постанова

від 04.12.2012 по справі 2а-1670/4595/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 2а-1670/4595/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1670/4595/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька трикотажна фабрика"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

третя особа Управління Державного комітету земельних ресурсів України у м.Кременчуці

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Кременчуцька трикотажна фабрика", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Управління Державного комітету земельних ресурсів України у м. Кременчуці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003161503/0/487 від 26.04.2012 року, яким визначене податкове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 135234 грн 39 коп., з них: за основним платежем в розмірі 109203 грн 63 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 26030 грн 76 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки відповідача про не сплату сум орендної плати за землю у зв'язку з порушенням статті 21 Закону України "Про оренду землі", п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, є необґрунтованими, а відповідне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує на те, що у Кременчуцької ОДПІ не має правових підстав нараховувати орендну плату відповідно до договору оренди землі від 17.02.2006 року, згідно з яким в оренду передана земельна ділянка загальною площею 1918 кв.м., та договору оренди землі від 17.02.2006 року, згідно з яким в оренду передана земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 63876 кв.м., оскільки відповідно до договору купівлі- продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.03.2008 року придбав у власність земельну ділянку в розмірі 45160 кв.м. Таким чином, в оренді у позивача залишилась земельна ділянка в розмірі 20634 м.кв, на яку і повинна нараховуватися орендна плата, на іншу частину земельної ділянки, що є власністю ПАТ "Кременчуцька трикотажна фабрика", може нараховуватися лише земельний податок.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0003161503/0/487 від 26.04.2012 року.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 17.02.2006 року між ПАТ "Кременчуцька трикотажна фабрика" (орендар) та Кременчуцькою міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передавалась земельна ділянка несільськогосподарського призначення для експлуатації і обслуговування будівель та споруд кабельного коридору по просп. Полтавському, 2-а в м. Кременчуці загальною площею 1918 кв. м.(а.с. 13-16).

17.02.2006 року між ПАТ "Кременчуцька трикотажна фабрика" (орендар) та Кременчуцькою міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передавалась земельна ділянка несільськогосподарського призначення для експлуатації і обслуговування будівель та споруд основного виробничого майданчика по просп. Полтавському, 2-а в м. Кременчуці загальною площею 63876 кв. м.(а.с. 25-26)).

У період з 02.04.2012 року по 06.04.2012 року відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (за 2009 рік та 2010 рік) ВАТ "Кременчуцька трикотажна фабрика" по питанню правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За наслідками перевірки складений акт від 13.04.2012 року №816/15-227/00310924, в якому відображені порушення позивачем вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі" за періоди з березня по грудень 2009 року та з січня по грудень 2010 року.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2012 року №0003161503/0/487 (а.с. 11), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 135234 грн 39 коп., в тому числі за основним платежем - 109203 грн 63 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -26030 грн 76 коп..

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними та з того, що змінилась правова підстава, відповідно до якої позивач користувався/володів частиною земельної ділянки за адресою просп. Полтавському, 2-а в м. Кременчуці, мав право власності на землю.

Колегія суддів не погоджуючись з висновком суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (колегія суддів вирішуючи справу враховує положення законодавства що діяли нас спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998, № 161-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.03.2008 року Кременчуцька міська рада (продавець) передала у власність ВАТ "Кременчуцька трикотажна фабрика" (покупець) земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 45160 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівель виробничого призначення за адресою: просп. Полтавськой, 2-а в м. Кременчуці.

Визначаючи момент виникнення права власності на земельну ділянку, придбану на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.03.2008 року, суд першої інстанції прийшов до висновку що право власності у позивача на придбану земельну ділянку виникло у позивача у 2008 році.

Проте, колегія суддів не погоджуючись з таким висновком зазначає наступне.

Земельним кодексом у статті 125 встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що позивач звернувся до Управління земельних ресурсів із заявою від 05.06.2008 року вих.№01/119 про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.72).

Згідно відповіді Управління Деркомзему у місті Кременчук Полтавської області "01-26/2088 від 01.10.2012 року (а.с. 126), підтверджено, що ВАТ "Кременчуцька трикотажна фабрика" зверталася із заявою до управління Держкомзему у м. Кременчук у 2008 році.

ВАТ "Кременчуцька трикотажна фабрика" державний акт про право власності на земельну ділянку отримано 16 травня 2011 року, і саме з дати отримання акту є власником земли. Договір оренди землі діяв до цієї дати, строк дії договору оренди на період нарахувань не скінчився.

Таким чином, Кременчуцька ОДПІ, нараховуючи позивачу податкове зобов`язання з орендної плати за землю правомірно вираховувала його виходячи із загального розміру земельних ділянок (65794кв.м.), які перебували в оренді у позивача до 16 травня 2011 року.

Размір орендної плати здійснено на підставі вимог ч. 4 ст. 21Закону Україн «Про плату за землю» .

Враховуючи наведене, правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0003161503/0/487 від 26.04.2012 року не має.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст постанови виготовлений 10.12.2012 р.